12 вересня 2017 року Справа № 915/635/17
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Берко О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за договором про надання правової допомоги № К-9 від 13.07.2017 р.,
від відповідача: не присутні.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю - Підприємство “АВІС”,
21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, б.150,
до відповідача: Фермерського господарства “Матриця”,
Миколаївська область, с. Попільне, вул. 8-Березня, буд. 44,
про стягнення коштів у сумі 2275507 грн. 62 коп., -
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - Підприємство “АВІС” пред'явлено позов до Фермерського господарства (ФГ) “Матриця” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 2275507 грн. 62 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.09.2017 р. № 690), з яких: 888974 грн. - основний борг, 24769 грн. 48 коп. - 3% річних, 126336 грн. 19 коп. сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, 222633 грн. 15 коп. - пеня, 418000 грн. - штрафу за не поставку соняшника до 01 січня 2017 р., 418000 грн. - штрафу за не поставку соняшника до 01 травня 2017 р., 177794 грн. 80 коп. - штрафу за безпідставне використання посівного матеріалу, а також судових витрат у справі в сумі 34147 грн. 62 коп. (судовий збір та адвокатській послуги), з посиланням на неналежне невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару за укладеним між ними договором купівлі-продажу від 07.04.2016 р. № ДА-75.
У наданому відзиві заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що договір купівлі-продажу не укладався, повноваження на укладення нікому не надавались. Підписи на договорі, специфікаціях, акті-звірки є підробними.
11.09.2017 року до господарського суду надійшла заява відповідача, якою він просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.
Представник позивача щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечує.
В задоволенні вказаної заяви відповідача господарський суд відмовив виходячі з наступного.
Відповідно до ст. 28 ГПК України відповідач може направити в судове засідання в господарському суді свого іншого представника, надавши йому необхідні повноваження або представити інтереси товариства самому.
Статтею 77 ГПК України така підстава для відкладення розгляду справи, як не можливість участі представника відповідача (загроза рейдерського захвату землі) не передбачена.
Вислухавши представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.09.2017 р. № 690), суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, у зв'язку з таким.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 07.04.2016 р. № ДА-75 позивач ТОВ - Підприємство “АВІС” зобов'язався передати у власність посівний матеріал- високоолеїновий соняшник та мінеральні добрива та здійснити розрахунок за поставлений відповідачем соняшник, вирощений із посівного матеріалу, а (ФГ) “Матриця” прийняти Посівний матеріал й Добрива та використати їх за призначенням, встановленим даним Договором, здійснити за них розрахунок та поставити позивачу соняшник, вирощений із Посівного матеріалу із застосуванням Добрив. Одиниця виміру, ціна одиниці виміру та загальна сума посівного матеріалу, добрива та соняшнику визначаються у специфікаціях, рахунках, видаткових накладних та/або інших товарно-супровідних документах, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.п. 1.1.1, 1.1.2, 1.3 Договору).
Оплата вартості посівного матеріалу й добрива ФГ “Матриця” зобов'язано здійснити до 01 жовтня 2016 року (п. 2.2.4 Договору).
ТОВ - Підприємство “АВІС” поставлено відповідачу: посівний матеріал у кількості 110 п.о. на суму 611 600 грн., що підтверджується видатковою накладною №АУ000023607 від 19 квітня 2016р.; добрива у кількості 22,2 т на суму 277 374 грн., що підтверджується видатковою накладною № АУ000023609 від 19 квітня 2016 р.
Посівний матеріал й добрива отримані представником відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності № 0003 від 08 квітня 2016 р.
ФГ “Матриця” у відповідності до п. 2.2.5 Договору зобов'язалося продати/поставити соняшник, вирощений із посівного матеріалу із застосуванням добрив, виключно ТОВ - Підприємство “АВІС” на умовах, передбачених пунктом 2.1.6 Договору у такому порядку: 50 (п'ятдесят) % від загального обсягу врожаю ОСОБА_3 до 01 січня 2017 року; 50 (п'ятдесят) % від загального обсягу врожаю соняшника до 01 травня 2017 року.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, ТОВ - Підприємство “АВІС” звернувся до ФГ “Матриця” з вимогою від 16.05.2017 р. № 398 про виконання договірних зобов'язань.
Вимога позивача була залишена без реагування та виконання.
Отже, ФГ “Матриця” свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого посівного матеріалу, добрив та продати/поставити соняшник позивачу не виконано.
За своєю юридичною природою укладений сторонами договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції містить елементи договорів купівлі-продажу та поставки.
Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Оскільки ФГ “Матриця” не виконані грошові зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості поставленого посівного матеріалу та добрив (основного боргу) в сумі 888974 грн. підлягають задоволенню повністю.
Підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з товариства грошових коштів у сумі 24769 грн. 48 коп. - три відсотка річних, 126336 грн. 19 коп. сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції (передбачено п. 7.4 Договору), розрахунки котрих надані позивачем (з розрахунками суд погоджується), оскільки відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .
Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені в сумі 222633 грн. 15 коп., оскільки п. 7.4 договору сторонами визначили, що у випадку порушення відповідачем умов договору в частині зобов'язань, передбачених підпунктами 2.2.4 пункту 2.2. Договору, останній сплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період протермінування платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочення за весь період протермінування платежу. Обмеження, передбачені п.6 ст. 232 Господарського кодексу України у даному випадку не застосовуються.
Відповідно до пп.3, 4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Є обґрунтованими й позовні вимоги про стягнення з відповідача 418000 грн. - штрафу за не поставку соняшника до 01 січня 2017 р., 418000 грн. - штрафу за не поставку соняшника до 01 травня 2017 р.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно умов договору, в разі порушення підпунктів 2.2.5 й 2.2.6 пункту 2.2 Договору, відповідач сплачує позивачу протягом семи банківських днів від дня отримання письмової вимоги, на користь останньої штраф у розмірі двадцяти % від ринкової вартості не переданого позивачу ОСОБА_3 у встановлений термін та кількості, але не менше суми із розрахунку: із площі 220 га при врожайності 2,0 т з одного га та вартості 9 500,00 (дев'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) грн. за одну тону (п. 7.5 Договору).
Викладена умова договору не суперечить приписам чинного законодавства, яким закріплено свободу договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України, ч. 4 ст. 179 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань установлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Суд погоджується з поданими ТОВ - Підприємство “АВІС” розрахунком штрафу, нарахованої за не поставку соняшника до 01 січня 2017 р. (220 га х 2т = 440т : 2 = 220т х 9 500,00 грн. = 2 090 000,00 грн. х 20% (штраф) = 418 000), до 1 травня 2017 р. (220 га х 2т = 440т : 2 = 220т х 9 500,00 грн. = 2 090 000,00 грн. х 20% (штраф) = 418 000 грн.), і визнає, що зазначену суму нарахованого штрафу належить стягнути з ФГ “Матриця” на користь позивача.
За безпідставне використання посівного матеріалу, згідно п. 7.6. Договору №ДА-75, позивачем застосовано штраф в загальній сумі 177794 грн. 80 коп. ( 611 600,00 грн. (вартість 110 п.о.) х 20% (штраф) = 122 320 грн. + (277 374,00 грн. (вартість 22,2 т Добрив) х 20% (штраф) = 55 474 грн. 80 коп.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ - Підприємство “АВІС” підлягають задоволенню повністю.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з такого: відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно зі ст. 49 ГПК судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підтвердження сплати судових витрат, сплачених ним за розгляд цієї справи господарським судом, позивач надав копію видаткового касового ордеру від 28.07.2017 про сплату судового збору у розмірі 7000 грн., а також копія Договору про надання правової допомоги № К-9 від 16.06.2015, належним чином засвідчені копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ВН № 000116 від 18.01.2017 на ім'я ОСОБА_1. Перелічені документи є належними і допустимими доказами понесення позивачем витрат, пов'язаних з розглядом даної справи господарським судом.
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову - на відповідача.
Щодо доводів відповідача щодо не підписання директором ОСОБА_4 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 07.04.2016 р. № ДА-75, специфікацій, акту-звірки, судом не приймаються до уваги, оскільки дані посилання зокрема спростовуються листом - проханням від 27.12.2016 р. (а.с. 76), в якому директор ОСОБА_4 визнає укладення договору № ДА-75 та просить перенести його виконання щодо розрахунку поставленого товару.
Також, не підлягає задоволенню клопотання про зупинення та призначення почеркознавчої експертизи від 08.08.2017 р., оскільки, як вище з'ясовано судом, між сторонами було укладено договір № ДА-75, а отже у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача. Також слід зазначити, що відповідач по суті суми позовних вимог заперечень не надав.
У судовому засіданні 12.09.2017 р. згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю - Підприємство “АВІС” задовольнити повністю.
2. Стягнути з фермерського господарства “Матриця” (Миколаївська область, с. Попільне, вул. 8-Березня, буд. 44, ідентифікаційний код36743240), на користь товариства з обмеженою відповідальністю - Підприємство “АВІС” (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, б.150, ідентифікаційний код 13304871), грошові кошти в загальній сумі 2 276 507 (два мільйони двісті сімдесят шість тисяч п'ятсот сім) грн. 62 коп. , з яких: 888974 (вісімсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. - основний борг, 24769 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 48 коп. - 3% річних, 126336 (сто двадцять шість тисяч триста тридцять три) грн. 19 коп. сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, 222633 (двісті двадцять дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 15 коп. - пеня, 418000 (чотириста вісімнадцять тисяч) грн. - штрафу за не поставку соняшника до 01 січня 2017 р., 418000 (чотириста вісімнадцять тисяч) грн. - штрафу за не поставку соняшника до 01 травня 2017 р., 177794 (сто сімдесят тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 80 коп. - штрафу за безпідставне використання посівного матеріалу, а також кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 34174 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят чотири) грн. 62 коп., послуги на оплату адвоката у сумі 7000 (сім тисяч) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 18.09.2017 р.
Суддя С.М. Коваль