14.09.2017 р. Справа№ 914/4136/15
За заявою: ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів
про: визнання наказу від 19.02.2016 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення
59 695 грн. 12 коп. - 3% річних, 1 625 026 грн. 17 коп. - інфляційних втрат
у справі №914/4136/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів
про стягнення 2 135 375 грн. 85 коп.
суддя Морозюк А.Я.
при секретарі Дзедзінській Ю.К.
Представники:
від позивача(стягувача): не з'явився
від відповідача(боржника): ОСОБА_2 - юрисконсульт
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про визнання наказу від 19.02.2016 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 59 695 грн. 12 коп. - 3% річних, 1 625 026 грн. 17 коп. - інфляційних втрат, у справі №914/4136/15 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до відповідача ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про стягнення 2 135 375 грн. 85 коп.
Ухвалою суду від 21.08.2017 р. прийнято заяву до розгляду, розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 31.08.2017 р. Ухвалою суду від 31.08.2017 р. за клопотанням відповідача (боржника) продовжено строк розгляду спору на 15 днів, розгляд заяви відкладено на 14.09.2017 р.
Представник відповідача (боржника) в судовому засіданні 14.09.2017 р. заяву підтримав, просить її задоволити з підстав викладених у заяві та з посиланням на матеріали справи.
В обґрунтування заяви відповідач (боржник) вказує на те, що 30.11.2016 р. набрав чинності Закон України від 3 листопада 2016 року № 1730-VIII “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, частиною 3 ст. 7 якого встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Таким чином відповідач (боржник) вважає, що оскільки ЛМКП «Львівтеплоенерго» внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та станом на дату набрання чинності вказаного Закону основний борг було сплачено повністю (про що відображено в рішенні від 02.02.2016 р. у справі №914/4136/15), а предметом розгляду по справі №914/4136/15 були штрафні та фінансові санкції за несвоєчасне проведення розрахунків по договору закупівлі природного газу №13/3439-БО-21, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” втратило право вимоги зі сплати штрафних та фінансових санкцій (стягнутих рішенням суду від 02.02.2016 р. у справі №914/4136/15), а самі фінансові санкції підлягають списанню в безспірному порядку.
Позивач (стягувач) явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, проти заяви відповідача (боржника) про визнання наказу від 19.02.2016 р. таким, що не підлягає виконанню заперечень не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 117 ГПК України господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про визнання наказу від 19.02.2016 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 59 695 грн. 12 коп. - 3% річних та 1 625 026 грн. 17 коп. інфляційних втрат, заслухавши пояснення представника відповідача (боржника), суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Львівської області від 02.02.2016 р. у справі №914/4136/15 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” 59 695 грн. 12 коп. - 3% річних, 1 625 026 грн. 17 коп. - інфляційних втрат та 25 270 грн. 82 коп. - судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (у мотивувальній частині рішення зазначено, що станом на 12.05.2015 р. відповідачем було повністю сплачено основний борг за спожитий природний газ на загальну суму 167 048 791,50 грн.).
19.02.2016 р. на примусове виконання рішення господарським судом видано відповідний наказ.
Відповідач (боржник) в заяві просить визнати наказ господарського суду Львівської області від 19.02.2016 р. в частині стягнення з ЛМКП “Львівтеплоенерго” на користь ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз Україна” 59 695 грн. 12 коп. - 3% річних, 1 625 026 грн. 17 коп. - інфляційних втрат, таким що не підлягає виконанню.
Суд відзначає, що наказ Господарського суду Львівської області від 19.02.2016 року про стягнення з ЛМКП “Львівтеплоенерго” на користь ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз Україна” 59 695 грн. 12 коп. - 3% річних, 1 625 026 грн. 17 коп. - інфляційних втрат, який боржник просить визнати таким що не підлягає виконанню, був виданий на виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2016 р. у справі №914/4136/15, яке не оскаржувалось до вищих інстанцій та є таким, що набрало законної сили.
Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Частиною 4 ст. 117 ГПУ України встановлено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України від 03.11.2016 року № 1730-VIII “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, та яким передбачено певну процедуру списання заборгованості зі сплати пені, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних.
Так ч. 3 ст. 7 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Приписами ч. 1 ст. 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” встановлено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (далі - реєстр).
Вказана норма кореспондується з абз. 12 ч.1 ст. 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, яким визначено, що учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2017р. № 93 “Про Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром” передбачено, що рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається Мінрегіону або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.
До заяви про визнання наказу від 19.02.2016 р. таким, що не підлягає виконанню, заявник долучив лист Департаменту економіки системи життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.06.2017 р. №8/10-1094-17 разом з Повідомлення про включення до Реєстру підприємств що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” (далі закон), які засвідчують, що станом на 19.06.2017 р. Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» внесено до Реєстру та підтверджують участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом.
Також відповідач (боржник) долучив до заяви копію листа ПАТ «НАК «Нафтогаз України» від 15.08.2017 р. №26-6166/1.8-17, яким повідомлено ЛМКП «Львівтеплоенерго», що його звернення щодо реструктуризації та списання заборгованості перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» відповідно до закону розглянуто, за результатами якого прийнято рішення про списання сум неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, в тому числі по договору №13/3439-БО-21 на суму 1684721,99 грн., що був предметом позову у справі №914/4136/15, в порядку визначеному Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (лист подано через канцелярію суду 14.09.2017 р. за вхідним №31313/17).
Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” роз'яснено, що частина четверта статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті а саме: якщо його видано помилково; або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Слід зауважити, що норма ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість припинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, лише внаслідок наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто, обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов'язань боржника.
Беручи до уваги той факт, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» включено до Реєстру підприємств що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону, враховуючи що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» прийнято рішення про списання сум неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, в тому числі по договору №13/3439-БО-21, на суму 1684721,99 грн., стягнутих рішенням суду від 02.02.2016 р. у справі №914/4136/15, на примусове виконання якого видано наказ від 19.02.2016 р., який відповідач (боржник) просить визнати таким, що не підлягає виконанню в частині, суд вважає вимоги заявника обґрунтованими та належно підтвердженими.
Таким чином заява ЛМКП «Львівтеплоенерго» про визнання наказу господарського суду Львівської області від 19.02.2016 р. у справі №914/4136/15, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 59 695 грн. 12 коп. - 3% річних, 1 625 026 грн. 17 коп. - інфляційних втрат, підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, - суд
1. Заяву ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволити.
2. Визнати наказ господарського суду Львівської області від 19.02.2016 р., виданий на примусове виконання рішення від 02.02.2016 р. у справі № 914/4136/15, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79040, м. Львів, вул. Апостола Данила, 1, ідентифікаційний код 05506460) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 59 695 грн. 12 коп. - 3% річних, 1 625 026 грн. 17 коп. - інфляційних втрат.
3. Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.
Суддя Морозюк А.Я.