вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" серпня 2017 р. Справа № 911/513/17
Колегія суддя господарського суду Київської області у складі головуючого судді Мальованої Л.Я., суддів: Подоляка Ю.В., Христенко О.О. розглянувши справу
за позовом Товариства “Рібок Інтернешнл Лімітед”, Сполучене Королівство, Лондон
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Грета Група”, м. Одеса
третя особа Київської митниці ДФС, Київська обл., м.Бориспіль
про захист права інтелектуальної власності
Представники сторін:
згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання товару контрафактним, та про заборону відповідачу здійснювати імпорт товару та використовувати позначення схоже з торгівельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 р., вилучити та знищити товар.
Розгляд справи здійснювався за допомогою звукозаписуючого комплексу “Оберіг” на CD диск № б/н.
19.06.2017 року представником позивача подано до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог, згідно якого останній просить визнати імпортовані Товариством з обмеженою відповідальністю “Грета Група” товари “Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів (INROUTE) - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GТ-11437 - 1000 пар, торговельна марка - “Fashion”, фірма-виробник: “ВFТ WORLDWIDE LIMITED” (Китай)”, поданих до митного оформлення згідно митної декларації № 125130013/2017/401048 від 27.01.2017 р., марковані позначенням, схожим з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 року, настільки, що їх можна сплутати, контрафактними; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Грета Група” здійснювати імпорт (ввезення) в Україну товарів “Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів (INROUTE) - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GТ-11437 - 1000 пар, торговельна марка - “Fashion”, фірма-виробник: “ВFТ WORLDWIDE LIMITED” (Китай)”, поданих до митного оформлення згідно митної декларації № 125130013/2017/401048 від 27.01.2017 р., марковані позначенням, схожим з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 року, настільки, що їх можна сплутати; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Грета Група” використовувати позначення, схоже з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 року настільки, що їх можна сплутати: при нанесенні його на будь-який товар, для якого зареєстровано торговельну марку за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 року, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; вилучити з цивільного обороту та знищити контрафактну продукцію “Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів (INROUTE) - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GТ-11437 - 1000 пар, торговельна марка - “Fashion”, фірма-виробник: “ВFТ WORLDWIDE LIMITED” (Китай)”, поданих до митного оформлення згідно митної декларації № 125130013/2017/401048 від 27.01.2017 р., марковані позначенням, схожим з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 року, настільки, що їх можна сплутати.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, в зв'язку з чим подане клопотання підлягає задоволенню.
В судовому засіданні представником відповідача подано заяву про визнання висновку судової експертизи № 1154 від 13.07.2017 року неналежним і недопустимим доказом по справі, оскільки проведення судової експертизи було доручено установі, яка не є державною спеціалізованою установою у розумінні закону.
Дослідивши подану заяву колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1. ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 3 ст. 41 ГПК України передбачено, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Підпунктом 2 пункту 8 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012 року визначено, що якщо судова експертиза проводитиметься державною спеціалізованою експертною установою, призначення конкретного експерта здійснюється керівником такої установи, що, однак, не позбавляє господарський суд права зазначити в ухвалі про призначення експертизи конкретного експерта, якому має бути доручено проведення експертизи. В останньому випадку, а також у випадках призначення експертом у справі атестованої як судовий експерт особи, яка не є працівником експертної установи, судам слід перевіряти (за реєстром атестованих судових експертів), чи атестована така особа як судовий експерт з тієї спеціальності (спеціальностей), до якої (яких) відносяться питання, які потребують роз'яснення.
З огляду на вищевикладені обставини суд приходить до висновку, що при призначенні особи експерта визначальними є саме обставини щодо атестації такої особи як судового експерта з тієї спеціальності (спеціальностей) до якої (яких) відносяться питання, які потребують роз'яснення.
Здійснивши перевірку судових експертів ОСОБА_1 (свідоцтво № 933, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 28.11.2008 року) та ОСОБА_2 (свідоцтво № 1849, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 23.12.2016 року) судом з'ясовано, що згідно даних, які містяться в Реєстрі атестованих судових експертів, розміщеного на сайті Міністерства юстиції України, дані особи атестовані як судові експерти, свідоцтва експертів є чинними, спеціалізація відповідає питанням поставленим на вирішення судової експертизи. Крім того, ухвалою суду про призначення судової експертизи осіб, які проводили судову експертизу попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Оскільки судом здійснено перевірку атестації експертів, за результатами якої встановлено, що останні мають відповідну атестацію, то висновок судової експертизи № 1154 від 13.07.2017 року приймається судом до розгляду як належний та допустимий доказ.
Відповідачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом задоволено.
Щодо клопотання відповідача про витребування доказів від позивача, то колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення та відхиляє.
Представник позивача підтримує позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.
Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений судом.
Враховуючи те, що нез'явлення представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника третьої особи, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що останній є власником прав на знаки для товарів та послуг відповідно до свідоцтва України на знак для товарів та послуг № 7372 від 25.12.1996 року, зареєстрованого для товарів 18 та 25 класу МКТП.
30.01.2017 року Київська митниця ДФС листом № 700/2/10-70-18-04-47 повідомила позивача, про призупинення митного оформлення товару, оскільки можливе використання ТОВ «Грета Група» торгівельної марки "Reebok" (внесена до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за № 000070) без дозволу власника свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 59.
01 червня 2017 року представник Київської митниці ДФС надав пояснення по суті спору і зазначив, що кількість взуття, що містить спірне позначення, яке схоже із торговельною маркою Позивача, поданого до митного оформлення за митною декларацією від 27.01.2017 року р. за ВМД № 125130013/2017/401048 в митному режимі “імпорт” товару “Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів (INROUТЕ) - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GТ-11437 - 1000 шт. Виробник ВFТ WORLDWIDE LIMITED. Країна виробництва - Китай, які 27.01.2017 р. заявлені до митного контролю та митного оформлення у режимі “імпорт” ТОВ “ГРЕТА ГРУПА” (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Банківська, буд. 84)”, який знаходиться на митному оформленні у Київської митниці ДФС України (код: 39470947, адреса: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт “Бориспіль”) складає 1000 шт.
Відповідно до положень ст. 544 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено призначення та основні завдання органів доходів і зборів, зокрема, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.
Згідно з ст. 399 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» забороняється експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.
Позивач вважає, що неправомірне використання Відповідачем об'єктів інтелектуальної власності, які належать Позивачу, суттєво порушує його майнові права, внаслідок чого Позивач просить суд захистити порушені права.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України, ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"в ст. 1 також визначає, що знаком є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").
Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 494 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" також встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи (ч. 1 ст. 493 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 495 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому порядку добре відомою.
Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, є виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності та виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.
Як передбачено ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України та ст 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є виключне право дозволяти використання торговельної марки та виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.
Згідно ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.
Частиною 3 ст. 157 Господарського кодексу України також встановлено, що свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків її правомірного використання.
Використанням знака, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати (ч. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").
Згідно абз. 4 п. 63 Постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності” від 17.10.2012 року №12 (далі - Постанова пленуму ВГСУ №12) порушенням прав на знак, зокрема, визнається введення в цивільний обіг позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів.
Пунктом 67 Постанови пленуму ВГСУ №12 встановлено, що відповідно до пункту 4 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" зберігання товару з нанесеним знаком з метою пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення) визнаються використанням знака, тобто складають правомочності власника свідоцтва на знак. Таким чином, пропонування для першого продажу товару з нанесеним знаком, який використовується без дозволу його власника, є порушенням прав на знак. Зберігання ж продукції зі знаком, що використовується без дозволу його власника, визнається порушенням прав на знак, якщо воно здійснюється з метою введення такої продукції в господарський обіг.
Згідно пункту 72 Постанови пленуму ВГСУ № 12 власник свідоцтва може вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Якщо усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, неможливе без заподіяння істотної шкоди самому товару, суд згідно з пунктом 3 частини другої статті 432 ЦК України може прийняти рішення про вилучення товару з цивільного обігу.
Відповідно до п. 6.1. Постанови пленуму ВГСУ №12 якщо господарським судом приймається рішення про вилучення з цивільного обігу певних товарів, виготовлених або введених у цивільний обігу з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів або про вилучення з цивільного обігу та знищення матеріалів та знарядь, які використовувалися для виготовлення таких товарів, у резолютивній частині такого рішення, а відповідно - і у виданому на його виконання наказі мають зазначатися як найменування такого роду товарів (матеріалів, знарядь), так і ті притаманні їм ознаки, (в тому числі за необхідності - індивідуальні), які дають можливість виокремити їх з числа інших однорідних виробів (товарів, предметів).
Пунктом 59 Постанови пленуму ВГСУ №12 встановлено, що господарським судам потрібно мати на увазі, що власник прав на знак для товарів і послуг має право забороняти іншим особам використовувати тотожне чи схоже до ступеня змішування з цим знаком позначення лише стосовно тих товарів і послуг, щодо яких цей знак зареєстровано, чи споріднених з ними товарів і послуг.
Отже, у справі зі спору про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг господарському суду слід з'ясовувати перелік товарів і послуг, для яких спірні знаки зареєстровано, та встановлювати фактичні обставини використання спірних позначень відповідачами у справах у частині їх фактичного зображення та переліку товарів і послуг, для яких вони використовуються.
Дослідивши матеріали справи, з огляду на предмет спору у справі, підстав позову та заперечень проти заявлених вимог, суд дійшов висновку про те, що для встановлення відповідності спірного Знака умовам правової охорони, необхідні спеціальні знання, у зв'язку з чим ухвалою суду від 26.06.2017 р. було призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.
З висновку судової експертизи № 1154 від 13.07.2017 року вбачається, що позначення, розміщене на бічних поверхнях товару, який поданий до митного оформлення згідно митної декларації № 125130013/2017/401048 від 27.01.2017 р., який міститься в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/513/17 є схожим настільки, що його можна сплутати із знаком, за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996р.
Відповідно дост. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, колегія суддів -
1) Позов задовольнити повністю.
2) Визнати імпортовані Товариством з обмеженою відповідальністю “Грета Група” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 33а, 40911082) товари “Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів (INROUTE) - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GТ-11437 - 1000 пар, торговельна марка - “Fashion”, фірма-виробник: “ВFТ WORLDWIDE LIMITED” (Китай)”, поданих до митного оформлення згідно митної декларації № 125130013/2017/401048 від 27.01.2017 р., марковані позначенням, схожим з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 року, настільки, що їх можна сплутати, контрафактними;
3) Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Грета Група” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 33а, 40911082) здійснювати імпорт (ввезення) в Україну товарів “Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів (INROUTE) - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GТ-11437 - 1000 пар, торговельна марка - “Fashion”, фірма-виробник: “ВFТ WORLDWIDE LIMITED” (Китай)”, поданих до митного оформлення згідно митної декларації № 125130013/2017/401048 від 27.01.2017 р., марковані позначенням, схожим з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 року, настільки, що їх можна сплутати;
4) Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Грета Група” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 33а, 40911082) використовувати позначення, схоже з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 року настільки, що їх можна сплутати: при нанесенні його на будь-який товар, для якого зареєстровано торговельну марку за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 року, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
5) Вилучити з цивільного обороту та знищити контрафактну продукцію “Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів (INROUTE) - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GТ-11437 - 1000 пар, торговельна марка - “Fashion”, фірма-виробник: “ВFТ WORLDWIDE LIMITED” (Китай)”, поданих до митного оформлення згідно митної декларації № 125130013/2017/401048 від 27.01.2017 р., марковані позначенням, схожим з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 7372 від 25.12.1996 року, настільки, що їх можна сплутати.
6) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грета Група” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 33а, 40911082) на користь Товариства “Рібок Інтернешнл Лімітед” (4т Фло, 11-12 Пелл Мелл, Лондон SW1Y 5LU, Сполучене Королівство) 6 400 (шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Головуючий суддя Л.Я. Мальована
Судді Ю.В. Подоляк
ОСОБА_3