ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.09.2017Справа № 910/12017/17
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Слух»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал»
провизнання договору продовженим та визнання права власності
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Карлін О.В. - представник за довіреністю № 73 від 30.01.2017;
від відповідача: Мельник Т.Б. - представник за довіреністю б/н від 14.06.2017;
вільний слухач: ОСОБА_3
24.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Слух" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордіал" про визнання договору продовженим та визнання права власності (з урахуванням поданої позивачем 27.07.2017 заяви про зміну предмету позову).
26.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Слух" про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кордіал" та іншим особам здійснювати виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Слух" з нежилого приміщення, група приміщень № 92 (літера А), що знаходиться в будинку № 56 по вулиці Ломоносова у місті Києві, загальною площею 347,1 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 43048180000, а також вчиняти дії щодо відключення вказаного приміщення від електромереж, водопостачання та/або щодо припинення електропостачання та водопостачання у вказане приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 порушено провадження у справі № 910/12017/17; розгляд справи призначено на 11.08.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 задоволено повністю заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Слух" про вжиття заходів до забезпечення: заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кордіал" та іншим особам здійснювати виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Слух" з нежилого приміщення, групи приміщень № 92 (літера А), що знаходиться в будинку № 56 по вулиці Ломоносова в місті Києві, загальною площею 347,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 43048180000, а також вчиняти дії щодо відключення вказаного приміщення від електромереж, водопостачання та/або щодо припинення електропостачання та водопостачання у вказане приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.09.2017.
У судовому засіданні 15.09.2017 представник відповідача подав заяву про відвід судді.
Обгрунтовуючи вказану заяву, відповідач зазначив, що позивачем у позовній заяві не було вказано ціни позову та не вказано (не зазначено) обгрунтування вимог в частині визнання права власності на приміщення № 101, площею 2,5 кв.м., групи приміщень № 92 (літера А), що знаходяться у будинку № 56 по вул. Ломоносова у м. Києві. Також, відповідач зазначив, що позивачем не було надано суду доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також доказів сплати судового збору у порядку та розмірі, передбачених законом.
Таким чином, з наведених підстав, на думку відповідача, суддя зобов'язана була повернути позовну заяву без розгляду на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, однак суддею було порушено провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» та, більш того, було винесено ухвалу про забезпечення позову, що, як зазначає відповідач, є проявом упередженості судді, що обумовлена отриманням суддею неправомірної вигоди від позивача або перебуванням суддею у позаслужбових відносинах з представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух».
Крім того, відповідач зазначив, що пред'явлення позовних вимог про визнання права власності на невелику частину приміщення є явним проявом зловживання правами позивача з метою штучного створення спору про право власності та підсудності справи Господарському суду міста Києва (за місцезнаходженням майна).
Відповідач також вказав на те, що 24.07.2017 позивачем було подано три аналогічні за змістом позовної заяви та ухвалами інших суддів позовні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» були повернуті без розгляду у зв'язку з відсутністю доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та відсутність доказів сплати судового збору, в той час як суддя Отрош І.М. порушила провадження у справі щодо розгляду аналогічної позовної заяви та задовольнила заяву позивача про забезпечення позову.
При цьому, як зазначив відповідач, заява про забезпечення позову була подана позивачем лише після того, як позовну заяву було розподілено на суддю Отрош І.М., та суддя задовольнила заяву позивача про забезпечення позову лише на основі теоретичних припущень, без жодних доказів, та без виклику представників відповідача у судове засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову.
Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про упередженість судді Отрош І.М. та явну неприховану зацікавленість позивача щодо розгляду даної справи саме суддею Отрош І.М.
Враховуючи викладене, відповідач просив суд задовольнити заяву про відвід судді Отрош І.М., а справу № 910/12017/17 передати для повторного автоматизованого розподілу.
Розглянувши у судовому засіданні 15.09.2017 подану відповідачем заяву про відвід судді, суд відмовив в її задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.
Частиною 4 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Частиною 5 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.
Дослідивши обставини, якими відповідач обґрунтовує заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що вказані обставини є необгрунтованими та не підтверджують упередженість судді Отрош І.М. при розгляді даної справи, не свідчать про її необ'єктивність та демонстрування у наданні переваги по відношенню до позивача; будь-яких підстав для відводу судді Отрош І.М., які передбачені ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, заявником суду не наведено.
Так, 24.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Слух" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордіал" про визнання договору продовженим та визнання права власності (з урахуванням поданої позивачем 27.07.2017 заяви про зміну предмету позову).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 порушено провадження у справі № 910/12017/17; розгляд справи призначено на 11.08.2017.
При цьому, станом на дату винесення судом ухвали про порушення провадження у справі № 910/12017/17 - 27.07.2017, позивачем було долучено до позовної заяви (разом із заявою про забезпечення позову) опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек, з яких вбачається, що позивач 26.07.2017 направив на адресу відповідача копію позовної заяви та додатних до неї документів.
При цьому, позивачем було долучено до позовної заяви платіжні доручення № 4123 від 21.07.2017 та № 4125 від 21.07.2017 про сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами (про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Суд зазначає, що ухвалою про порушення провадження у справі № 910/12017/17 було зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо визначення розміру судового збору, сплаченого позивачем за позовну вимогу про визнання права власності на майно (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), яка є майновою вимогою, та відповідно, судовий збір за вказану позовну вимогу повинен визначатися з урахуванням вартості спірного майна, в тому числі надавши суду відповідний розрахунок ціни позову в частині вимог щодо визнання права власності та докази вартості спірного майна.
За таких обставин, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача про упередженість судді Отрош І.М., що як зазначає відповідач, виразились у тому, що суддя не повернула без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України
Крім того, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача, що пред'явлення позовних вимог про визнання права власності на невелику частину приміщення є явним проявом зловживання правами позивача з метою штучного створення спору про право власності та підсудності справи Господарському суду міста Києва (за місцезнаходженням майна).
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
При цьому, саме позивачу належить право визначати характер позовних вимог, за захистом яких позивач звертається до суду, а тому заявлені позовні вимоги про визначення права власності на майно, місцезнаходженням якого є місто Київ, не може свідчити про створення штучної підсудності Господарському суду міста Києва та, більш того, в будь-якому випадку не є обставинами, що свідчать про упередженість судді Отрош І.М. при розгляді даної справи, не свідчать про її необ'єктивність та демонстрування у наданні переваги по відношенню до позивача.
Також, суд зазначає, що подання, зі слів відповідача, декількох аналогічних за змістом позовних заяв не є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Водночас, у випадку встановлення судом факту, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, господарський суд залишає позов без розгляду (п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України), а у випадку встановлення судом факту, що є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, господарський суд припиняє провадження у справі (п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, задоволення судом заяви про забезпечення позову не свідчить про упередженість судді Отрош І.М. при розгляді даної справи, не свідчить про її необ'єктивність та демонстрування у наданні переваги по відношенню до позивача, так як забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду, який відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
При цьому, як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Водночас, суд зазначає, що наявність підстав для забезпечення позову у справі № 910/12017/17 встановлено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.07.2017, яка відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
З огляду на вищевикладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал» про відвід судді є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал» про відвід судді Отрош І.М.
Суддя І.М. Отрош