ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.09.2017Справа №910/12821/17
За позовом: приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
до: публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
про: стягнення 20 825,21 грн
Суддя: Шкурдова Л.М.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Соколова В.П. - представник за довіреністю
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 20 825,21 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 року порушено провадження у справі №910/12821/17.
Позовні вимоги обґрунтовані вимогою позивача відшкодувати суму нестачі вантажу, відправленого у вагоні №56998685 за залізничною накладною №47748207 від 13.05.2017р., в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 20 825,21 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що позивачем не надано доказів оплати втраченого вантажу, а відтак не доведено завдання йому збитків.
Представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
У судовому засіданні 07.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -
06.12.2016 року між ПРАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (покупець) та ПАТ «ЄВРАЗ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ КОКСОХИМИЧНИЙ ЗАВОД» (постачальник) укладено Договір №16/531/104 від 06.12.2016 року, за умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, передбачених даним Договором.
25.12.2015 року між ПАТ «Українська залізниця» (виконавець) та ПАТ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (вантажовласник) укладено Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 року, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати вантажовласнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п.7.1.Договору за цим договором виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях Регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Як вбачається з матеріалів справи на адресу позивача (одержувач вантажу, графа « 4» залізничної накладної) у вагоні №56998685 надійшов вантаж - кокс домений, вантажовідправник (графа « 1» накладної) - ПАТ «ЄВРАЗ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ КХЗ», що підтверджується залізничною накладною №47748207 від 13.05.2017р.
Відповідно до залізничної накладної №47748207 від 13.05.2017р. вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара з брусу - 20 300 кг, нетто - 44 400 кг.
Статтею 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
15.05.2017 року на станції Маріуполь-Сорт. Донецької залізниці був складений комерційний акт № 485604/437, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 56998685 в кількості 3 150 кг, про що в накладній № 47748207 від 13.05.17 р. була зроблена відповідна відмітка.
В комерційному акті № 485604/437 зазначено, що на підставі акту загальної форми № 11610 від 14.05.17р. станції Волноваха Донецької залізниці на станції Маріуполь- Сортувальний Донецької залізниці здійснювалось комісійне переважування зазначеного вагону. При переважуванні вага виявилась: брутто - 61 550, тара з брусу - 20 300 кг, нетто - 41 250 кг, що менше документа на 3150 кг.
У комерційному акті зазначено, що вантаження в вагоні вище рівня бортів на 400-500мм, шапко образне, поверхня вантажу не маркована. Відповідно до запису у графі 20 накладної маркуванням є «шапка» над рівнем бортів. У вагоні над 1-3-м люками з лівого боку по ходу поїзда присутня виїмка розміром 4000 мм х 1500мм х 700мм, над 4-7-м люками присутня виїмка розміром 5000 мм х 2800мм х 500мм у глибину вагону. Течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний.
Вартість 1 тони вантажу у вагоні №56998685 відповідно до рахунку вантажовідправника №1223-4 від 13.05.2017 року складає 7713,04 грн. (в т.ч. ПДВ), виходячи з розрахунку: 4 097 164,98 грн. (загальна сума рахунку, з урахуванням ПДВ): 531,200т (загальна кількість вантажу згідно рахунку) = 7 713,04 грн. Згідно комерційного акту №485604/437 від 15.05.2017 р. недостача склала 3150 кг, сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 1% (від маси нетто 44,40 тн): 44400 кг * 1% = 444,00 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 3150 кг - 444,00 кг = 2706,0кг (2,7 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 56998685 складає: 2,7т * 7713,04 грн. = 20 825,21 грн.
Таким чином а сума недостачі вантажу склала суму в розмірі 20 825,21 грн.
Згідно ст.130 Статуту залізниць Україн право на пред'явлення претензії та позову залізниці у разі недостачі вантажу належить одержувачу.
Відповідно до ст.909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України та ч. 2 ст. 307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до статті 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно частини 2 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Аналогічні положення містяться у статтях 110, 113 Статуту залізниць України.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт недостачі вантажу у вагоні №56998685 за спірним перевезенням підтверджується комерційним актом №485604/437 від 15.05.2017 р.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.
Поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.
Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.
У відповідності до ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно розрахунку позивача, наведеного в позовній заяві, сума втраченого при перевезенні вантажу у вагоні №56998685 визначена позивачем на підставі рахунку вантажовідправника №1223-4 від 13.05.2017 року.
Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, наявність своєї вини у втраті вантажу позивача не спростував, своїм правом на надання відзиву не скористався.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Таким чином, обов'язковою умовою відшкодування збитків є порушення учасником господарських відносин власних господарських зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, який включає в себе: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); збитки, завдані такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вину особи, внаслідок протиправної поведінки якої було заподіяно збитки.
Посилання відповідача на відсутність доказів того, що позивач (продавець) не отримав оплату за виставленим рахунком або отримав суму коштів меншу на суму недостачі (тобто фактичного понесення ним збитків) не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки понесення позивачем збитків полягає у втраті його майна, і така втрата підтверджена матеріалами справи, матеріалами справи підтверджується наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками позивача, наявність вини відповідача, що полягає у незабезпеченні збереження вантажу.
З матеріалів справи вбачається, що спірне перевезення відбулося у травні 2017 року згідно договору №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 року укладеного позивачем з ПАТ "Українська залізниця", а не з ДП "Донецька залізниця". Права та обов'язки, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі вищевказаного договору, виникли вже після створення у 2014 році нової юридичної особи - ПАТ "Українська залізниця" до складу якої увійшло, згідно із довідки з ЄДРПОУ, зокрема і ДП "Донецька залізниця". Таким чином за перевезення вантажу відповідає ПАТ "Українська залізниця".
Всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 113 Статуту залізниць України залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача..
Керуючись ст.ст. 33,34, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Левченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191129) 20 825 (двадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн 00 коп - вартості нестачі вантажу та 1600 (тисяча шістсот) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя Шкурдова Л.М.
Повне рішення складено: 15.09.2017 р.