Справа 22ц-8365 Головуючий по І інстанції-Бондаренко Р.В.
Категорія 17 Доповідач - Лаченкова О.В.
31 січня 2007 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого : Петренко І.0. суддів : Лаченкової О.В., Болтунової Л.М. * при секретарі: Чергенець С.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2006 року по справи за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод», 3-тя особа: комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про відшкодування моральної шкоди,-
18 жовтня 2006 року в суд з позовом звернувся ОСОБА_1 до ВАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод», 3-тя особа: комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнивши його позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 працюючи водієм у відповідача, 12.03.1985 року отримав виробничу травму. Вперше був обстежений у МСЕК 04.03.2004 року, де йому встановлено ступінь втрати працездатності - 20% внаслідок вказаної травми, що підтверджується актом про нещасний випадок, трудовою книжкою, довідками про заробітну плату, висновками ЛКК, МСЕК.
Згідно до вимог ст. 12 Закону України « Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року, відшкодування моральної шкоди, проводиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних витрат потерпілого, порушили його нормальні, життєві зв'язки, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Але як вказано в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року « Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди" ( зі змінами та доповненнями), на правовідносини, які виникли до набрання чинності відповідним законодавчим актом про відшкодування моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню не поширюється, в тому числі й на випадки, коли позивач після набрання чинності цим актом ще зазнає моральних чи фізичних страждань від раніше вчинених неправомірних дій.
Оскільки позивач отримав виробничу травму 12.03.1985 року, тобто до набрання законної сили законодавства, яким введено поняття відшкодування моральної шкоди , в тому числі і Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання, які призвели до втрати працездатності" від 23 вересня 1999 року, суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволені його позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Керуючись ст.ст. 304, 307,308,313,314,316317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Судді: