"13" вересня 2017 р. м. Київ К/800/24476/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Приходько І.В., Цвіркуна Ю.І.,
за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,
представника позивача Романюка В.М.,
представника відповідача Федючка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2016
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016
у справі № 822/1123/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькі барви» (далі - позивач, ТОВ «Хмельницькі барви»)
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Хмельницькому)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
ТОВ «Хмельницькі барви» звернулось у червні 2016 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Хмельницькому, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Хмельницькому, яка полягає у ненаправлені до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року та зобов'язати ДПІ у м. Хмельницькому підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Хмельницькі барви» заявило бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 542 438,00 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за березень 2016 року.
20.05.2016 відповідач провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Хмельницькі барви», за наслідками якої складено акт від 20.05.2016 № 1200/12-02/39618016.
На підставі висновків викладених в акті перевірки відповідач не виніс податкових повідомлень-рішень.
Станом на 27.05.2016 відповідач не направив до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, з урахуванням того, що відповідач не надіслав позивачу у строк визначений ПК України податкове повідомлення-рішення, та не подав до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновків із зазначенням суми податку на додану вартість за березень 2016 року, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, прийшов до висновку щодо порушення права позивача, та необхідність зобов'язати відповідача виконати покладені на нього законом і підзаконними актами обов'язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
Колегія суддів не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
В силу п. 200.12. ст. 200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до п. 200.18 ст. 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.
Згідно з п. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до п. 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 200.18.2 п. 200.18 ст. 200 ПК України орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Згідно п. 200.21 ст.200 ПК України передбачено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним пунктом 200.19 цієї статті критеріям контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності направити платнику податку рішення про таку невідповідність та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного рішення, вважається, що такий платник відповідає критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Отже, відповідно до зазначеного, після зазначення платником податків свого права на бюджетне відшкодування, контролюючий орган у встановлені строки проводить камеральну перевірку достовірності зазначених платником податків даних та за наслідками такої перевірки протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подає до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним пунктом 200.19 цієї статті критеріям рішення про таку невідповідність та надає детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. При цьому у випадку недотримання контролюючим органом встановлених ПК України строків на здійснення вказаних дій в силу статті 200 такий платник вважається, таким що відповідає критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Згідно з матеріалами справи, відповідач не надіслав позивачу у строк визначений ПК України податкове повідомлення-рішення, та не подав до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновків із зазначенням суми податку на додану вартість за березень 2016 року, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, слідчим управлінням ГУ ДФС у Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню за № 32016240000000024 від 05.07.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Під час досудового слідства встановлено, що засновник та директор ТОВ «Хмельницькі барви» Захаревич І.В. за попередньою змовою з невстановленими особами, в лютому 2015 року вчинив фіктивне підприємництво, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України.
Отже, для правильного вирішення спору судам попередніх інстанцій необхідно з'ясувати наслідки порушення кримінальної справи щодо позивача, наявності відповідного вироку суду та надати встановленим обставинам правові висновки.
Зазначена позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 15.12.2015.
Касаційна ж інстанція згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.
Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити обґрунтоване рішення.
Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 167 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області - задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 у справі № 822/1123/16 - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: І.В. Приходько
Ю.І. Цвіркун