Справа № 686/453/17
Головуючий у 1-й інстанції: Колієв С.А.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
12 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (далі - відповідач) про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач в січні 2017 року звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним дії УПФУ у м. Хмельницькому щодо відмови включити суми матеріальних допомог та індексації заробітної плати в заробітну плату для розрахунку її пенсії та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату її пенсії з 28.06.2016 відповідно до Закону України "Про державну службу", включивши до складу заробітної плати з якої нараховується пенсія, суми матеріальних допомог та індексації заробітної плати на підставі довідки від 28.10.2016 вих. № 368/10/22-01-05-20 із розрахунку 80% суми заробітної плати, залишивши без змін базовий місяць для індексації пенсії, який був визначений при її призначенні.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.02.2017 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому стосовно відмови ОСОБА_2 включити суми матеріальних допомог та індексації заробітної плати в заробітну плату для розрахунку пенсії.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2016 у розмірі 80 відсотків відповідно до Закону України "Про державну службу" (в редакції закону на час призначення пенсії), включивши до сум заробітної плати, для обчислення пенсії, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки Головного управління ДФС у Хмельницькій області Державної фіскальної Служби України про складові заробітної плати № 368/10/22-01-05-20 від 28.10.2016 без зміни базового місяця для індексації пенсії, який був визначений при її призначенні, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що з березня 2007 позивачу призначено пенсію у розмірі 80% від заробітної плати державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".
У жовтні 2016 року позивач дізналася, що при призначенні пенсії відповідачем не було враховано такі складові заробітної плати як суми індексації заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, що призвело до нарахування пенсії у меншому розмірі.
28.10.2016 позивач звернулася до УПФУ у м. Хмельницькому з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням суми індексації заробітної плати, щорічної матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та надала довідку Головного управління ДФС у Хмельницькій області Державної фіскальної Служби України № 368/10/22-01-05-20 від 28.10.2016.
10.11.2016 листом №864/А-12 управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому відмовило в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що індексація заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, не являються складовими заробітної плати державного службовця відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу".
Також вказав, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, передбачено, що у разі неприйнятті до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу". У зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, з 01.06.2015 на підставі Закону № 213-VIII скасовано норми, що регулюють порядок здійснення перерахунку пенсій державним службовцям.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не включено в розмір заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Частиною 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
З наведених положень вбачається, що матеріальна допомога та індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця.
Частиною 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) вказано, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Разом з тим, ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"- максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З аналізу наведених норм слідує, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012 (справа № 21-430а11); у постанові від 28.05.2013 (справа № 21-97а13); у постанові від 10.12.2013 (справа №21-348а1) та від 17.12.2013 (справа №21-445а13), які згідно статті 244-2 КАС України є обов'язковими для застосування.
Таким чином, аналізуючи наведені норми колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Згідно довідки № 368/10/22-01-05-20 від 28.10.2016 Головного управління ДФС у Хмельницькій області Державної фіскальної Служби України про складові заробітної плати за період з 01.03.2005 по 28.02.2007, позивачу було нараховано та виплачено премії до державних та професійних свят та ювілейних дат, індексацію заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації є протиправними.
Щодо посилання апелянта на неможливість проведення перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з втратою чинності Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3724-ХІІ слід зазначити наступне.
Як встановлено судом, предметом спору, зокрема, є право позивача на отримання пенсії відповідно до закону, що діяв на час призначення пенсії, із урахуванням складових заробітної плати, яку позивач отримував перед виходом на пенсію.
Посилання відповідача на те, що станом на момент звернення позивача із заявою про перерахунок із врахуванням при обчисленні пенсії інших складових заробітної плати, норми, що регулюють перерахунок пенсії державним службовцям було скасовано, суд відхиляє, оскільки право на розрахунок пенсії, з урахуванням спірних сум, у позивача виникло ще в 2007 році з моменту призначення пенсії державного службовця, а не у день звернення з відповідною заявою до відповідача.
Отже, пенсійні виплати є періодичними платежами, які позивач отримує до сьогодні, тому позивач не втратив права на перерахунок пенсії з врахуванням при цьому всіх складових заробітної плати з яких сплачено страхові внески.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.