"08" вересня 2017 р. м. Київ К/800/21971/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 17 травня 2017 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 р. у справі № 296/6620/16-а за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування рішень, -
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2017 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 17 травня 2017 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 р. у справі № 296/6620/16-а на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
30 серпня 2017 р. до Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 надійшло клопотання про повернення судового збору в сумі 1600,00 грн., сплаченого за подачу зазначеної вище касаційної скарги.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Згідно з положеннями пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Тобто, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя повинен дати оцінку доводам касаційної скарги, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.
Разом із тим, за загальним змістом частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається у випадку, коли наступили процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті та оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 12 листопада 2014 року, від 16 червня 2015 року, від 29 березня 2016 року, від 16 червня 2016 року та від 25 листопада 2016 року (справи №№ 6-138цс14, 21-619а14, 808/6080/14, 826/18825/15, 813/501/15 відповідно).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору.
Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 17 травня 2017 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 р. у справі № 296/6620/16-а.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України Л.Т. Черпіцька