14 вересня 2017 року м. Київ К/800/18111/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст. 213 КАС України касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №826/9948/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив :
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №826/9948/16.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 червня 2017 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків у зв'язку з її невідповідністю ст. 213 КАС України, а саме: скаржнику необхідно було надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2017 року клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволено та продовжено строк до 29 серпня 2017 року.
На виконання вимог ухвал суду скаржник надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що станом на 27.07.2017 року відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва призупинило проведення платежів за платіжними дорученнями починаючи з 20.04.2017 року за всіма кодами програмної класифікації видатків, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України до проведення безспірного списання, що унеможливлює надати докази сплати судового збору у повному обсязі за подання касаційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, пунктом 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Зазначена позиція також викладена Верховним Судом України в його ухвалі від 27 березня 2017 року у справі №826/317/13-а.
Крім того, скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості сплати судового збору у розмірі та порядку, встановленому законом для його сплати.
Згідно до ч. 3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвал Вищого адміністративного суду України від 01 червня 2017 року та 07 липня 2017 року.
Згідно з ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №826/9948/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного
суду України Н.Є. Маринчак