14 вересня 2017 року м. Київ К/800/30321/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Мирноград Донецької області до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - державне підприємство «Красноармійськвугілля» про скасування рішення,-
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на вказане судове рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч приписам наведеної норми, особою, що подала касаційну скаргу, не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору, водночас заявлено клопотання про відстрочення його сплати.
Так, приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
За таких обставин, заявлене Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване посиланням на обмежене державне асигнування й тривалу процедуру оплати судових витрат (судового збору), в зв'язку з чим він позбавлений можливості, за даних обставин, сплатити судовий збір у законодавчо встановлений двадцятиденний строк касаційного оскарження, не підлягає задоволенню.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Позовна заява подана у жовтні 2016 року.
Так, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, фізичною особою-підприємцем, розмір судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1 378 грн.).
Отже, сплачена сума судового збору за подання даної касаційної скарги повинна узгоджуватися з приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Мирноград Донецької області до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - державне підприємство «Красноармійськвугілля» про скасування рішення залишити без руху.
Протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.
У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.