08 вересня 2017 р. К/800/24467/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2017 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 р. у справі № 461/1543/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Головне управління Національної поліції у Львівській області, про визнання дій протиправними, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії за вислугу років до 62% відповідної суми грошового забезпечення; скасувати рішення відповідача щодо здійснення з 01 вересня 2016 року перерахунку та виплати йому пенсії за вислугу років в розмірі 62% відповідної суми грошового забезпечення; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати йому таку пенсію відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), виходячи із розрахунку 67% відповідної суми грошового забезпечення (за вислугу 20 років - 55% відповідної суми грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідної суми грошового забезпечення), а також здійснити йому виплату недоотриманої суми пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат з 01 вересня 2016 року.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2017 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 р., позов задоволено.
У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 30 травня 2016 року № 155 о/с ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), на підставі його рапорту та свідоцтва про хворобу від 28 квітня 2016 року № 75, виданого військово - лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».
З 31 травня 2016 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII в розмірі 67% грошового забезпечення (24 роки вислуги).
Згідно з повідомленням про перерахунок пенсії від 02 вересня 2016 року № 3655/03-29, з 01 вересня 2016 року основний розмір пенсії позивача зменшено до 62%, у зв'язку із незазначенням у свідоцтві про хворобу інформації про його непридатність до служби в поліції та вказано про необхідність привести у відповідність його військово - лікарські документи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Після набрання чинності Законом № 580-VIII підзаконних нормативно-правових актів, які б регулювали порядок проходження служби в Національній поліції України, порядок проведення лікарської та військово-лікарської експертиз, повноваження відповідних комісій, вимоги до прийнятих ними документів, прийнято не було.
Між тим, до набрання чинності Законом № 580-VIII, діяв Закон України «Про міліцію», яким були врегульовані правовідносини щодо пеннсійного забезпечення працівників міліції, які за своїм змістом є аналогічними тим, що викладені в Законі № 580-VIII.
Окрім цього, питання звільнення зі служби в органах внутрішніх справ були врегульовані також Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (далі - Положення № 85) та Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України (далі - Порядок № 85), затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року № 85.
Підпунктом 1.63.5. пункту 1.63. Порядку № 85 встановлено, що за результатами медичного огляду ВЛК виносять постанови щодо осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, з формулюванням: «Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Відповідно до підпункту 1.117. 1 пункту 1.117. Порядку № 85 свідоцтво про хворобу у мирний час складається на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.
Таким чином, юридично визначальним у даних правовідносинах є сам факт захворювання, яке спричинило подальшу непридатність позивача до проходження служби, що було установлено у прямо передбачений спосіб, відповідно до діючого підзаконного нормативного акту - Порядку №85, та зафіксовано у відповідному документі - свідоцтві про хворобу № 75 від 28.04.2016, хоча формулювання «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» і містить розбіжність із формулюванням, викладеним у п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» - «непридатність до служби в поліції». Однак, наявність такої розбіжності жодним чином не спростовує самого факту непридатності позивача до подальшої служби через хворобу.
З матеріалів справи видно, що медичний огляд позивач пройшов 28 квітня 2016 року, тобто на момент чинності Порядку № 85, а відтак комісією було правомірно винесено постанову з відповідним формулюванням згідно з вказаним Порядком.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відмінне від передбаченого Законом № 580-VIII формулювання про непридатність позивача до військової служби та обмежену придатність у воєнний час, яке міститься у свідоцтві про хворобу, виданому військово - лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не може бути підставою для зменшення розміру його пенсії.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2017 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 р.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Т. Черпіцька