13 вересня 2017 року м. Київ К/800/30149/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області від 29.07.2016 № 211 та зобов'язання здійснити з 01.08.2015 перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII(в редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон №1789-XII) в розмірі 80% від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області № 211 від 29.07.2016 року.
Зобов'язано Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити з 01 серпня 2015 року перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 80% від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Закарпатської області № 211 від 29.07.2016 року.
Стягнуто з Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь позивача судовий збір в розмірі 551,20 гривень.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 лютого 2017 року скасовано та прийнято нову, якою відмовлено у позові.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ужгородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області та у зв'язку із звільненням отримує призначену пенсію за вислугою років у відповідності до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
01 серпня 2016 року позивач звернувсь до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про перерахунок пенсії.
Однак, листом від 10.08.2016 №5917/04 відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії, мотивуючи пунктом 5 "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", відповідно до якого, починаючи з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які набули право на призначення пенсії зокрема, відповідно до Закону №1789-XII у зв'язку з цим з 01.05.2015 пенсії в порядку та на умовах визначених вищевказаним Законом не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Враховуючи зазначені обставини, судом апеляційної інстанції відмовлено позивачу у позові.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи та положенням частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), в якій передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст.50-1 Закону №1789-ХІІ при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на КМУ.
Враховуючи, що на момент звернення позивача за перерахунком пенсії (01.08.2016), КМУ відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було, то дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії є правомірними, а ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) застосуванню не підлягає.
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України М. І. Смокович
Суддя М.І. Смокович