08 вересня 2017 р. К/800/22993/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.
розглянувши матеріали касаційної скарги Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2017 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 р. у справі № 523/1126/17 за позовом ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2017 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 р., позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 99 від 21.09.2016р. та № 171 від 09.12.2016р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №2. Зобов'язано Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, періоди проходження служби у Збройних Силах з 29.11.1976р. по 17.11.1978р. та на посаді монтажника в постійному діючому будівельному поїзді №3 міжобласного будівельно-монтажному тресту по будівництву елеваторів «Південьелеваторбуд» за період з 14.12.1978р. по 31.10.1979р. Зобов'язано Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, починаючи з 26 липня 2016р.
У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,- за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш 25 років, з них не менш 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Судами було встановлено, що з трудової книжки позивача видно, що ОСОБА_1 з 20.11.1976р. по 23.11.1978р. проходив строкову службу в Збройних Силах. З 14.12.1978р. по 01.11.1979р. працював на посаді монтажника в постійному діючому будівельному поїзді №3 міжобласного будівельно-монтажному тресту по будівництву елеваторів «Південьелеваторбуд», та з 01.11.1979р. був переведений на посаду майстра, на якій працював до 16.04.1984р.
Допитаний в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_2 показав, що він після проходження служи у Збройних Силах з 06.12.1978р., як і ОСОБА_1, був зарахований на посаду монтажника в постійному діючому будівельному поїзді №3 міжобласного будівельно-монтажному тресту по будівництву елеваторів «Південьелеваторбуд» на якій пропрацював до 03.05.1984р. Свідок зазначив, що він виконував роботу з монтажу стальних і залізобетонних конструкції, довжина яких досягала до 60 метрів. Такий же об'єм роботи виконував і позивач - ОСОБА_1 В зв'язку з досягненням віку, за його зверненням, Управлінням була призначена пільгова пенсія за Списом №2. При цьому до пільгового стажу був зарахований період його роботи з 06.12.1978р. по 03.05.1984р.
Зазначений вище об'єм та характер виконуваної роботи в період з 1979р. по 1983р. підтвердив допитаний свідок ОСОБА_3, який у вказаний період також працював монтажником.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що ОСОБА_1 починаючи з 14.12.1978 року по 16.04.1984р. працюючи на посадах монтажника та майстра виконував роботу по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій.
При цьому, до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 підлягає зарахуванню проходження ним строкової служби в період з 20.11.1976р. по 23.11.1978р., оскільки згідно п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972р. №590, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба у складі Збройних Силах прирівнюється до роботи, що безпосередньо слідувала за нею. Зазначений період враховується в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи в пільгових розмірах.
Отже, на час звернення ОСОБА_1 до Управління із заявою про призначення пільгової пенсії, позивач досяг повних 58 років, мав більше 41 року загального стажу, з яких 7 років 3 місяці 23 дні пільгового стажу, тобто були всі підстави для призначення йому відповідачем пенсії за віком за Списком №2.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2017 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 р.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Т. Черпіцька