14 вересня 2017 року м. Київ К/800/30439/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 27 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпрі про зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпрі про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком з врахуванням стажу зазначеного у трудовій книжці, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, починаючи з 07 липня 2016 року.
Постановою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 27 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року, у позові відмовлено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 27 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується його паспортом громадянина України для виїзду за кордон, дійсним до 25 грудня 2016 року. Постійним місцем проживання позивача є держава Ізраїль.
07 липня 2016 року представник позивача звернувся до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.
Однак, листом від 20.07.2016 року № 1880/02/33 Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Дніпрі повідомлено представника позивача, що ним не надано необхідні документи, а саме уточнюючу довідку про період роботи з 04.11.1960 року по 08.04.1993 року та оригінал трудової книжки.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки він не додав у визначений законом строк до заяви встановленого зразка про призначення та виплату пенсії за віком, відповідно до вимог статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" необхідний пакет документів, а відтак відповідач не приймав рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає обставинам справи та положенням пункту 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, в якому передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 27 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпрі про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України М. І. Смокович
Суддя М.І. Смокович