Справа № 824/30/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
12 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: Ахтемійчука О.В.,
представника третьої особи: Кушніра М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України, Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування висновку,
в січні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України, Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування висновку.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та за обставин викладених в ній просила суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.
Позивач та ії представник, представник третьої особи в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що на підставі проведеної перевірки відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_2, яка перебуває на посаді старшого механіка-телефоніста апаратного відділення рухомих засобів інформаційно-телекомунікаційних систем відділу зв'язку, автоматизації та захисту інформації штабу Чернівецького прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України, складено висновок від 21.07.2016 р. №1421/9624-12-13. Зазначеним висновком встановлено, що ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав) набутого (набутих) ОСОБА_2 за час перебування на посадах, передбачених п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_2 У розділі ІІІ декларації не задеклароване нерухоме майно (квартира) за адресою: АДРЕСА_1.. Перевіркою також встановлено, що вартість майна (майнових прав) вказаних позивачем у декларації про доходи за 2015 рік, набутих за час перебування на посадах, визначених у п. 1-10 ч.1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел. (а.с. 8).
28.07.2016 р. Чернівецький прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Чернівецької ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо проведення додаткової перевірки щодо ОСОБА_2 За результатами розгляду вказаного звернення відповідачем надано відповідь від 04.08.2016 р. №1593/9/2411213, в якій зазначено, що у запиті на проведення додаткової перевірки відсутня додаткова інформація щодо відомостей, які підлягають перевірці згідно з нормами чинного законодавства для проведення додаткової перевірки позивача. (а.с. 14, 81-84).
09.08.2016 р. на адресу Чернівецької ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області надані пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, батьків позивача, які повідомили, що спірна квартира, розташована за адресою АДРЕСА_4, загальною площею 49,60 кв.м, вартість якої становить 23114 грн на час придбання у 2002 р., придбана за їхні кошти, отримані під час роботи за кордоном та зареєстрована на старшу доньку - ОСОБА_2, яка не має відношення до її придбання. (а.с. 9-10).
Крім того, до матеріалів справи було додано копії закордонних паспортів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з відміткою перебування за кордоном з 2001 р. по 2002 р. та договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 28.10.2002 р, де покупцем вказано ОСОБА_2. (а.с. 11-13, 15).
Згідно інформації з трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що в період часу з 26.07.2001 р. по 05.03.2008 р. позивач проходила службу в органах внутрішніх справ. (а.с. 16-18).
З 10.02.2015 року по 19.10.2015 року ОСОБА_2 працювала старшим механіком - телефоністом Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби, а з 19.10.2015 року і по теперішній час працює на посаді старшого механіка-телефоніста апаратного відділення рухомих засобів інформаційно-телекомунікаційних систем відділу зв'язку, автоматизації та захисту інформації штабу Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України. (а.с. 57).
До матеріалів справи додано довідку податкового органу №4198 про доходи ОСОБА_2 станом на 10.06.2016 року, з якої вбачається, що у податкового органу відомості про доходи ОСОБА_2 є тільки частково з 1998 року по 2001 рік і з 01.07.2011 року по 31.12.2015 року. (а.с. 130).
З декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру ОСОБА_2 за 2015 рік, в розділі "Відомості про нерухоме майно" зазначено квартиру у АДРЕСА_1 загальною площею 50 кв.м., вартість придбання якої склала 90000 гривень. (а.с. 63-67).
Згідно наданих пояснень позивача, квартира у АДРЕСА_1 придбана за кошти, отримані від продажу квартири у АДРЕСА_5 яка отримана у спадок від ОСОБА_8, що підтверджується заповітом та відповідними договорами. (а.с. 71, 73-76).
Вважаючи висновок відповідача незаконним, позивач звернулась із данним позовом до суду.
Задовольнячи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 21.07.2016 р. №1421/9624-12-13 зроблений передчасно, без достатніх на те правових підстав, не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні відповідачем доказів.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_9, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Питання застосування Закону України "Про очищення влади" регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч. 3 та ч.4 ст. 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).
Частиною 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади" визначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону про очищення влади (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", у деклараціях, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - перевірка) встановлено Порядком № 1100.
Пунктом 3 цього Порядку визначено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Відповідно до ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному висновку зазначено, що під час проведення відповідачем перевірки відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_2, виявлено недостовірність вказаних відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій позивачем за попередній рік декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в її декларації, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Відповідно до пояснень позивача, не відображена в декларації за 2015 рік квартира, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та розташована в АДРЕСА_3, придбана у 2002 році її батьками та зареєстрована на неї і помилково не відображена у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік. Відповідач зробив висновок, що майно набуте на час перебування на посадах визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 Закону "Про очищення влади" не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отриманні із законних джерел.
Колегія суддів погоджується з таким висновком податкового органу з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 Порядку проведення перевірок достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" у розділі ІІІ декларації перевірці підлягають: достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи; відповідність вартості нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
Згідно ч. 10 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
Отже, вищевказаною статтею передбачено, що крім надання письмових пояснень, обов'язковим для особи, стосовно якої проводилась перевірка, є надання підтверджуючих документів.
Посилання позивача на те, що ії батьки перебували в 2000-20001 рр. в Італії на заробітках та купили квартиру, яка була оформлена на неї є необгрунтованими, оскільки ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що батьки позивача перебували саме на заробітках в Італії. Крім того, жодних документів, якими можна було підтвердити суми отриманих батьками позивачки доходів та їх походження суду не надано.
Окрім того, відповідальність за доведення законості джерел походження покладається на особу, яка перевіряється.
У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області задовольнити повністю.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стор про визнання протиправним та скасування висновку скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 14 вересня 2017 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.