Справа № 824/113/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
06 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
позивача: ОСОБА_2
представника позивача: ОСОБА_3
представників відповідача та третіх осіб: Шеромова В.Д., Григоришина О.М., Агатія В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ №43-о від 16 січня 2017 року Державної фіскальної служби України про звільнення позивача з посади начальника Державної податкової інспекції у Путильському районі, поновити його на посаді заступника начальника - начальника Путильського відділення Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області, і стягнути з відповідача на його середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 січня 2017 року по 12 травня 2017 року у сумі 18474,84 грн..
Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.
В судовому засіданні представники відповідача та третіх осіб підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.
Позивач та його представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги відповідача шляхом скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду.
Як встановлено судом першої інстанції, наказом Державної фіскальної служби України від 10 квітня 2015 року №1113-о позивача призначено в порядку переведення на посаду начальника Державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області, яку в подальшому на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року №892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» було перейменовано на Вижницьку об'єднану державну податкову інспекцію.
Згідно змісту наказу Державної фіскальної служби України від 24 лютого 2016 року №178 «Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Чернівецькій області» з метою реалізації пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року №892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби», керуючись пунктом 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 та Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, вирішено, зокрема, реорганізувати Державну податкову інспекцію у Путильському районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області шляхом приєднання до Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області, реорганізувати Державну податкову інспекцію у Сторожинецькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області шляхом приєднання до Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
02 червня 2016 року у відповідності до ст. 49-2 КЗпП України попереджено позивача про наступне звільнення із займаної посади 03 серпня 2016 року згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності працівників територіальних органів Головного управління ДФС у Чернівецькій області. Також зазначено, що при звільненні позивачу буде виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку.
В листі-попередженні від 02 червня 2016 року додатково інформовано позивача про те, що в територіальних органах Головного управління ДФС у Чернівецькій області відсутні вакантні посади номенклатури Голови ДФС України, що передбачають виконання роботи за професією чи спеціальністю, що відповідали б його кваліфікації.
З попередженням про наступне вивільнення позивач ознайомлений 02 червня 2016 року, що підтверджується відповідним підписом останнього.
Листом Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 01 серпня 2016 року №1370/10/24-13-04-18 позивача повідомлено про те, що у зв'язку із виробничою необхідністю дата можливого звільнення, вказана в попередженні про наступне вивільнення від 02 червня 2016 року змінюється на 05 вересня 2016 року.
В подальшому листами аналогічного змісту Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області повідомлено позивача про повторну зміну дати вивільнення, відповідно: листом від 05 вересня 2016 року №1550/10/24-13-04-18 повідомлено про зміну дати вивільнення на 19 вересня 2016 року; листом від 19 вересня 2016 року №1650/10/24-13-0418 повідомлено про зміну дати вивільнення на 03 жовтня 2016 року; листом від 03 жовтня 2016 року №1785/10/24-13-04-31 повідомлено про зміну дати вивільнення на 18 жовтня 2016 року; листом від 19 жовтня 2016 року №1914/10/24-13-04-31 повідомлено про зміну дати вивільнення на 15 листопада 2016 року; листом від 15 листопада 2016 року №2089/10/24-13-04-18 повідомлено про зміну дати вивільнення на 29 листопада 2016 року; листом від 29 листопада 2016 року №2204/10/24-13-04-18 повідомлено про зміну дати вивільнення на 06 грудня 2016 року.
Згідно змісту листа Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 29 листопада 2016 року №2207/10/24-13-04-18, адресованого позивачу, у зв'язку зі зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності працівників територіальних органів Головного управління ДФС у Чернівецькій області позивачу пропонується вакантна посада начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Чернівецькій області, від якої позивач відмовився 29 листопада 2016 року.
Листом від 06 грудня 2016 року №2242/10/24-13-04-18 позивачу повідомлено, що його буде звільнено не раніше 08 грудня 2016 року.
Листом Головного управління ДФС у Чернівецькій області, адресованого Державній фіскальній службі України, від 06 грудня 2016 року №6028/8/24-13-04-12 висловлено прохання звільнити позивача з посади начальника Державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області, згідно п. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» та з п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності працівників територіальних органів Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
На підставі викладеного, наказом Державної фіскальної служби України від 16 січня 2017 року №43-о «Про звільнення ОСОБА_2.» відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» припинено державну службу та звільнено позивача з посади начальника Державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області у зв'язку із зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності, п. 1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати.
17 січня 2017 року Головного управління ДФС у Чернівецькій області видано наказ №5-о «Про оголошення наказу», яким оголошено указаний вище наказ Державної фіскальної служби України.
У відповідності до наказу від 17 січня 2017 року №5-о датою звільнення позивача вирішено вважати 18 січня 2017 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач звільнив позивача з роботи, не довівши відсутність можливості перевести його за його ж згодою на іншу роботу.
Однак, апеляційна інстанція не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спірного питання, виходячи з наступного.
Звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
Відповідно до з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною 2 ст. 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
За положеннями ч. 1 та 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Виходячи з вимог ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про вивільнення конкретного працівника протягом двох місяців роботодавець повинен запропонувати йому всі наявні за відповідною кваліфікацією вакантні посади.
Згоду на переведення на іншу роботу працівник підтверджує письмовою заявою про таке переведення.
Так, п. 6 ст. 2 Закону України «Про державну службу» передбачено, що рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.
Відповідно до «Переліку посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці», що додається до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців» (далі - постанова КМУ №292), яка була чинною на той період, посада начальника ДПІ прирівнюється до 4-ї групи оплати праці. Також ця інформація підтверджується відповідністю окладу, який отримував позивач, встановленому окладу для цієї групи оплати праці згідно зі «Схемою посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів», що додається до постанови КМУ №292.
Разом з тим, згідно зазначеної постанови КМУ, посада заступника начальника - начальника відділення ОДПІ відноситься до 5-ї групи оплати праці.
Тобто, розбіжності у компетенції, обов'язках та повноваженнях між ДПІ у Путильському районі та Путильського відділення Вижницької ОДПІ вказують на те, що керівництво цих структур є різним, а тому висновок суду першої інстанції щодо рівнозначності є хибними та необґрунтованими.
Крім того, функціональні повноваження та обов'язки описаних посад відрізняються в міру виконання функцій відповідних структур, в тому числі начальник ДПІ у Путильському районі має повноваження щодо: підписання наказів на проведення перевірок, підписання положень про структурні підрозділи, підписання наказів про прийом на роботу, переведення та звільнення з роботи, підписання бухгалтерських документів тощо. Дані повноваження та обов'язки відсутні у заступника начальника - начальника Путильського відділення Вижницької ОДПІ
Отже, описані посади не можуть жодним чином бути рівнозначними за ознакою належності до однієї групи оплати праці.
При цьому, позивачу, у зв'язку з реорганізацією державного органу та у зв'язку з припиненням (ліквідацією) юридичної особи відповідної ДПІ було запропоновано посаду заступника начальника - начальника Путильського відділення Вижницької ОДШ ГУ ДФС у Чернівецькій області.
Суд першої інстанції в оскарженій постанові зазначив, що питання щодо призначення позивача на посаду заступника начальника - начальника Путильського відділення Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції вирішувалось Державною фіскальною службою України на підставі заяви позивача, а не за ініціативою роботодавця.
Однак судом не враховано, що процедура призначення на таку посаду, встановлена наказом ДФС України від 03.11.2014 р. №240 (далі - Наказ №240), передбачає призначення лише на підставі заяви кандидата на таку посаду. Також судом не враховано, що роботодавцем була запропонована позивачу ця посада. На підтвердження цього факту, заява позивача про призначення на відповідну посаду була складена у зв'язку з реорганізацією територіальних органів ГУ ДФС у Чернівецькій області (зокрема ДПІ у Путильському районі), погоджена начальником Вижницької ОДПІ та в. о. начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області і надіслана Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області до ДФС України разом з поданням від 12.04.2016 №1826/8/24-13-04-12. Відтак, відповідачем було здійснено всі дії щодо пропозиції посади, як це передбачено Наказом №240.
Так само, позивачу Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області була запропонована посада начальника юридичного управління ГУ ДФС у Чернівецькій області, однак він відмовився від даної посади.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем була складена заява (про прийняття на роботу), згідно якої позивачем підтверджується обставина щодо неможливості переведення з посади начальника у ДПІ у Путильському районі на посаду заступника начальника - начальника Путильського відділення Вижницької ОДПІ. Згідно цієї заяви, позивач просить спочатку звільнити його з посади у ДПІ у Путильському районі, а потім прийняти на іншу посаду на інше підприємство - у Вижницьку ОДПІ.
У відповідності до службової записки заступника начальника відділу по роботі з персоналом від 10.05.2017 р. №61/вн/24-13-04-16 (знаходиться у матеріалах справи) має місце лише призначення на відповідну посаду, а не переведення, що спростовує доводи позивача щодо переведення його з посади начальника на посаду заступника.
У даній справі встановлено, що відбулося скорочення посади, яку обіймав позивач, та йому було запропоновано відповідну вакантну посаду - начальника юридичного управління ГУ ДФС у Чернівецькій області, від якої він відмовився. Таким чином, звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 року у справі № 761/17034/15-ц, який у відповідності до ч. 2 ст. 244-2 КАС України колегія суддів враховує при розгляді цієї справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 07 вересня 2017 року.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.