про поновлення строку апеляційного оскарження
Справа № 686/7178/17
14 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Крім того, разом з матеріалами апеляційної скарги скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового акту.
Керуючись положеннями ст. 102 КАС України, розгляд поданого клопотання про поновлення строку призначено в судовому засіданні.
14 вересня 2017 року до суду надійшла заява про перенесення судового засідання (вх.№ 1708/17) від представника відповідача.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, повноважного представника в судове засідання не направив.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи, а відтак щодо можливості розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Ознайомившись із поданим клопотанням апелянта, дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку доказам по справі, колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року підлягає задоволенню, з таких підстав.
Положеннями ст. 13 КАС України передбачено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених КАС України.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 18 травня 2017 року було прийнято оскаржувану постанову у відкритому судовому засіданні та оголошено лише вступну та резолютивні частини. Копію повного тексту судового рішення отримано представником позивача 24 травня 2017 року (а.с. 104).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Нормами ч. 1 ст. 102 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Таким чином, для поновлення встановленого законом процесуального строку суду необхідно встановити поважність причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Визначаючись щодо поважності причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходила з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що помилково 02 червня 2017 року надіслав оригінал апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції замість суду першої інстанції. Вказані обставини підтверджуються листом Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017 № 02-24/8445/2017 (а.с. 125).
Колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що з врахуванням практики Європейського Суду з прав людини, помилкове недотримання вимог ч. 1 ст. 186 КАС України щодо направлення такого процесуального документа як апеляційна скарга не може слугувати достатньою підставою для обмеження особи в праві доступу до суду.
Даючи оцінку вказаним вище обставинам, що перешкоджали своєчасному здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що за таких умов апелянт не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на оскарження, тому строк подачі апеляційної скарги позивач пропустив з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 101, 102, 186 КАС України,
1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року задовольнити.
2. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.