Справа № 822/1406/17
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
12 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач в травні 2017 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати неправомірними дії головного управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області стосовно не нарахування ОСОБА_2 заробітної плати (суддівської винагороди), виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" за період з 01.01.2017 по 30.04.2017 включно та зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 01.01.2017 по 30.04.2017 включно заробітну плату (суддівську винагороду), виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", стягнувши з територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 недоплачені кошти в сумі 64000 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.03.2007 постановою Верховної ради України №814-V "Про обрання суддів" ОСОБА_2 призначено суддею Волочиського районного суду Хмельницької області безстроково, а рішенням зборів суддів Волочиського районного суду Хмельницької області позивача обрано головою цього суду.
Згідно ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VIII встановлено, що у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3 200 гривень.
З 01.01.2017 Штатним розписом Волочиського районного суду Хмельницької області для голови суду встановлений посадовий оклад у розмірі 16 000 грн.
У період з 01.01.2017 по 30.04.2017 включно позивачу нарахована суддівська винагорода у розмірі 25600 грн. (16000 грн. посадовий оклад, 1600 грн. доплата за адміністративну посаду та 8000 грн. доплата за вислугу років), підтвердженням чого є копії розрахункових листів за вказаний період.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що територіальне управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області при виплаті позивачу суддівської винагороди у період з січня по квітень 2017 року діяло на підставі, в межах та в спосіб, передбачені Конституцією України та Законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Частиною 1 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) вказано, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду встановлено в розмірі 30 прожиткових мінімумів працездатних осіб, в розмірі прожиткового мінімуму станом на 1 січня календарного року.
Абзацом 1 ст. 22 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI.
Частиною 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI вказано, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Отже, посадовий оклад судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання визначається відповідно до розміру визначеного частиною третьою статі 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 призначений на посаду до набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII та не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді), а тому його посадовий оклад належить обраховувати з огляду на розмір визначений ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, який становить 10 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VIII у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3200 грн. Статтею 7 вказаного закону встановлено, що з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 грн.
Згідно п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
Відтак, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про розподіл чисельності суддів в штатному розписі згідно якого судді, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання з посадовим окладом 16000 грн. для місцевих судів та 17 600 грн. для апеляційних судів; судді, які станом на 01.01.2017 пройшли кваліфікаційне оцінювання та здійснюють правосуддя в суді з розміром нового базового посадового окладу (для місцевих судів 24000 грн., для апеляційних судів 40000 грн.) збільшеного на відповідний регіональний коефіцієнт.
Таким чином, враховуючи наведені обставини та здійснений аналіз норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області при виплаті позивачу суддівської винагороди діяло на підставі, в межах і спосіб передбачені Конституцією України та Законами України.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.