05 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/7060/15-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Тихонова Н.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 257 від 26.10.2015 року, -
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 04 квітня 2017 року, постановленою у відкритому судовому засіданні, Ленінський районний суд м. Миколаєва залишив без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 257 від 26.10.2015 року.
Вимоги апеляційної скарги, з урахуванням уточненої апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що оскаржена ухвалу не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, внаслідок порушення судом першої інстанції приписів ст. 33 КАС України та відсутності підстав для застосування п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Апелянт зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача та його представника про час та місце судового розгляду справи призначеного на 21.02.2017 року та на 04.04.2017 року.
Також апелянт зазначає про перебування представника позивача у відрядженні поза межами м. Миколаєва в період з 01 по 04 квітня 2017 року на підтвердження чого надав квітки.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції мав застосувати припис ст. 128 КАС України та розглянути справу.
Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області надало письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Постановляючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції встановив, що в листопаді 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 257 від 26.10.2015 року.
Також суд першої інстанції встановив, що справа призначалась до судового розгляду неодноразово, зокрема на 21.02.2017, 04.04.2017 року.
Оскільки позивач (його представник) двічі у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заява від позивача про розгляд справи у його відсутність не надходила, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування приписів п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, відповідно до якого, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що 05.11.2015 року ОСОБА_1 звернувшись до Ленінського районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 257 від 26.10.2015 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП, та накладений штраф в розмірі 10200 грн.
10.11.2015 року ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначений на 10.12.2015 року на 11:30 год. (а.с. 13)
10.12.2015 року судовий розгляд справи був відкладений на 21.01.2016 року на 11:30 год., у зв'язку з неявкою сторін, які у судове засідання не з'явились, але про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 9-10, 11, 14-16, 31)
21.01.2016 року, сторони у судове засідання з'явились, по справі була оголошена перерва до 02.02.2016 року до 08:30 год. (а.с. 36, 37).
02.02.2016 року ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва провадження у справі було зупинено (а.с. 44).
11.01.2017 року ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва провадження у справі було відновлено, та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.02.2017 року на 10:00 год. (а.с. 49)
21.02.2017 року судове засідання відкладено на 04.04.2017 року на 11:30 год., у зв'язку з неявкою сторін (а.с. 70). Відповідно до матеріалів справи копія ухвали суду першої інстанції від 11.01.2017 року, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) (а.с. 2) 20.02.2017 року повернута до суду першої інстанції з відміткою пошти про причини не вручення «за закінченням строку зберігання» (а.с. 72).
04.04.2017 року ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва адміністративний позов ОСОБА_1 залишений без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду справи на 21.02.2017 року та на 04.04.2017 року.
Відповідно до матеріалів справи судова повістка про виклик позивача у судове засідання на 04.04.2017 року, направлена на адресу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) (а.с. 2), повернута до суду першої інстанції з відміткою пошті про причини не вручення «за закінченням строку зберігання» (а.с. 74).
Також відповідно до матеріалів справи представник позивача ОСОБА_2 (а.с. 9-10), відповідно до її заяви про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS - повідомлень (а.с. 11), 21.02.2017 року отримала SMS - повідомлення щодо документу «Повідомлення про виклик у судове засідання в адміністративній справі» на 04.04.2017 року на 11:30 год. (а.с. 73).
Відповідно до ч. 10 ст. 35 КАС України вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, призначеного на 21.02.2017 року та на 04.04.2017 року, в розумінні ч. 11 ст. 35 КАС України, що підтверджено матеріалами справи, апеляційний суд відхиляє, як такі, що спростовані матеріалами справи, доводи апелянта про відсутність доказів належного сповіщення позивача про час та місце розгляду справи. Зазначає апеляційний суд і проте, що у судове засідання призначене на 04.04.2017 року позивач вважається повідомленим в порядку ч. 10 ст. 35 КАС України.
Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про перебування представника позивача у відрядженні за межами міста Миколаїв з 01 по 04 квітня 2017 року, оскільки ні представник позивача, ні сам позивач, завчасно не повідомили суд про поважність причин неможливості прибуття до суду представника позивача, в той час як представник позивача ще 21.02.2017 року був обізнаним про час та місце розгляду справи, призначене на 04.04.2017 року, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 73). Апеляційна скарга не містить пояснень апелянта щодо вчинення в період з 21.02.2017 року по 03.04.2017 року, представником позивача дій, спрямованих на завчасне повідомлення суду про поважність причин неможливості прибуття у судове засідання, призначене на 04.04.2017 року.
Апеляційний суд встановив, що адміністративний позов не містить клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності. Матеріали справи не містять окремого клопотання (заяви) про розгляд справи за відсутності позивача.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено належне повідомленні позивача про час та місце судового розгляду справи, призначеного на 21.02.2017 року та на 04.04.2017 року; підтверджена повторність неявки позивача у судові засідання призначені на 21.02.2017 року та на 04.04.2017 року; підтверджена відсутність клопотання (заяви) позивача про розгляд справи за його відсутності.
Апеляційний суд зазначає, що на час судових засідань, призначених на 21.02.2017 року та на 04.04.2017 року, у суду першої інстанції були в наявності відомості щодо сповіщення позивача про час та місце судового розгляду справи, що підтверджено матеріалами справи, та спростовує доводи апелянта, викладені як в апеляційній скарзі так і в уточненій апеляційній скарзі.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта на застосування 04.04.2017 року судом першої інстанції приписів ч. 2 ст. 128 КАС України, оскільки 04.04.2017 року позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, що обумовлює застосування ч. 3 ст. 128 КАС України, за приписами якої у такому випадку, суд першої інстанції залишає адміністративний позов без розгляду.
Також апеляційний суд зазначає, про необґрунтованість доводів апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм ст. 159 КАС України, оскільки оскаржена ухвала є законною та обґрунтованою, постановленою на всебічному з'ясування обставин щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду справи, підтверджених матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 94 КАС України, понесені апелянтом судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя М.П.Коваль
суддя О.О.Кравець