11.09.2017 Справа №607/5700/15-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6
під час судового розгляду в прміщенні суду м. Тернополя, у відкритому судовому засіданні, кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015210000000012 від 31 січня 2015 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015210000000012 від 31 січня 2015 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2015 року ОСОБА_4 обрано запобіжного захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 275000 грн. з встановленням ряду обов'язків, строком до 31 березня 2015 року. 05 лютого 2015 року сума застави визначена в ухвалі слідчого судді була внесена заставодавцем ОСОБА_7 , у зв'язку із чим ОСОБА_4 звільнений з під варти.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що під час розгляду кримінального провадження сторона обвинувачення не зверталася до суду з клопотаннями про продовження йому терміну дії обраного запобіжного заходу із покладенням відповідних обов'язків. В свою чергу обов'язки, які на нього були покладені він виконав без порушень, а ризики наведені прокурором під час обрання запобіжного заходу на даному етапі перестали існувати, зокрема, ризик незаконно впливати на свідків, оскільки на даній стадії судового процесу вже допитані всі свідки. Також вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вчинення ним саме тяжкого злочину, у зв'язку чим відносно нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави. Крім цього просить суд звернути увагу на те, що питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалось, а тому просить вирішити клопотання про зміну запобіжного заходу оскільки у нього на утриманні троє дітей, двоє з яких неповнолітні, а також мати пенсійного віку, а сума застави внесена його сином є непосильною для його сім'ї, що також вливає на фізичний та моральний розвиток членів його сім'ї.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять задовольнити клопотання їх підзахисного з мотивів наведених останнім.
Прокурор ОСОБА_3 в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 просить відмовити за його безпідставність та вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу не має.
Суд, заслухавши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , думку прокурора та захисників, приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов'язання слід задовольнити з наступних міркувань.
Відповідно до ст.201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати до суду, клопотання про зміну запобіжного заходу.
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Як встановлено судом обвинуваченому ОСОБА_4 05 лютого 2015 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави з встановленням ряду обов'язків, сума якої була внесена того ж дня ОСОБА_7 . 18 травня 2015 року на ОСОБА_4 за клопотанням сторони обвинувачення, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду, було покладено ряд обов'язків, а саме: з'являтися за першою вимогою до суду, не відлучатися з м. Тернополя без дозволу суду та повідомити суд про зміну місця проживання, а також утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 строком до 18 липня 2015 року. В подальшому під час судового процесу клопотань щодо продовження терміну дії раніше обраного запобіжного заходу та покладених на ОСОБА_4 обов'язків до суду не поступало, а відтак і не вирішувалось питання щодо звернення застави в дохід держави.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 30 вересня 2016 року про призначення даного кримінального провадження до судового розгляду серед іншого відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання. При цьому суд на стадії підготовчого судового розгляду вивчивши обвинувальний акт з додатками, прийшов до переконання, що з врахуванням покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним, інший більш м'який запобіжний захід як застава не зможе запобігти ризикам визначених ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від суду чи незаконно впливати на свідків в цьому ж кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдовувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Суд звертає увагу на те, що ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів на даний час перестав існувати, оскільки дане кримінальне провадження знаходиться на завершальній стадії розгляду, а саме дослідженні матеріалів кримінального провадження, в судовому засіданні вже були допитані усі свідки, які сторона обвинувачення вважала за необхідне допитати, а можливості запобігти такого ризику, як переховуватись від суду, зможе більш мякий ніж застава запобіжний захід.Таким чином клопотання ОСОБА_4 на даній стадії судового розгляду кримінального провадження є підставним, оскільки ним обґрунтовані мотиви для зміни міри запобіжного заходу на більш м"який.
У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу
На підставі наведеного, вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну йому запобіжного заходу, суд також враховує наявність в матеріалах кримінального провадження вагомих доказів обгрутованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , а також враховує, те що обвинувачений має постійне місце реєстрації та проживання, на його утриманні перебуває двоє дітей та мати пенсійного віку, те, що він належним чином виконував раніше покладені на нього обов'язки, без виключень вчасно з'являвся на усі призначені судом судові засідання, а тому суд приходить до висновку, що на даній стадії розгляду кримінального провадження застосування саме такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання, є доцільним оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Окрім цього, змінюючи щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов'язання, суд вважає за необхідне зобов"язати обвинуваченого ОСОБА_4 виконати ряд обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першою вимогою до суду; здати на зберігання в Тернопільський ВП ГУНП в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.6 ст. 194 КПК України обов"язки, передбачені ч.5 цієї статті можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 184, 194, 201, 331 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання - задовольнити.
Змінити раніше обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за першою вимогою до суду; здати на зберігання в Тернопільський ВП ГУНП в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали в частині зміни запобіжного заходу до 00 год. 00 хв. 10 листопада 2017 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід або накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Грошові кошти внесені в якості застави за ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді від 05 лютого 2015 року (провадження №607/1915/15-к) - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання передати на виконання в Тернопільський ВП ГУНП в Тернопільській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяОСОБА_1