Справа № 600/1035/16-ц
Справа № 2/600/204/2017
12 вересня 2017 року Козівський районний суд Тернопільської області
в складі: судді Гриновець О.Б.
секретар Фещак Г.М.
за участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно за законом ,-
29.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно якого просить визнати за ним право власності на 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташовані по вул.Центральна 43 в с.Велика Плавуча Козівського району Тернопільської області, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,80 га., розташовану на території Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, кадастровий №6123080800:01:001:0297 згідно державного акта серії ЯА №492965 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,29 га., розташовану на території Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, кадастровий №6123080800:01:001:0883 згідно державного акта серії ЯА №485219.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 19.10.2002 року померла його тітка ОСОБА_2, а 10.10.2007 року помер його дядько ОСОБА_3, після смерті яких залишилось спадкове майно у виді 3/4 частини житлового будинку в с.Велика Плавуча по вул.Центральна 43 та дві земельні ділянки на території Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області. Вказує, що є єдиним спадкоємцем після їх смерті, вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, проте не може отримати свідоцтво про право на спадщину. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказаний будинок та земельні ділянки, тому просить у судовому порядку визнати його власником 3/4 частини житлового будинку в с.Велика Плавуча по вул.Центральна 43 та земельних ділянок площею 2,80 га. та площею 0,29 га.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав до суду лист, відповідно до якого не заперечує щодо позовних вимог ОСОБА_1 та просить справу розглядати за його відсутності (а.с.44).
Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 19.10.2002 року померла ОСОБА_2 у віці 78 років, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00017245525 від 25.10.2016 року (а.с.6).
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла усе належне їй на час смерті майно ОСОБА_4 та Баб'яку Мар'яну Миколайовичу в рівних частинах. Даний заповіт був посвідчений 10.08.2000 року секретарем Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області (а.с.29).
Згідно довідки Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області №623 від 28.10.2016 року, на день смерті ОСОБА_2 з нею був зареєстрований ОСОБА_3 (а.с.17).
10.10.2007 року помер ОСОБА_3 у віці 79 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД №053119 віл 11.10.2007 року (а.с.31).
Відповідно до довідки Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області №567 від 05.11.2009 року, батько позивача ОСОБА_5 був рідним братом ОСОБА_2, а відтак остання є рідною тіткою ОСОБА_1 (а.с.54).
Згідно довідки Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області №543 від 06.07.2017 року, позивач проживав з ОСОБА_3 на день його смерті, вели спільне господарство, обробляли городи, після смерті останнього займався його похованням (а.с.48).
Згідно довідки Козівського РБТІ №104 від 02.11.2016 року, ОСОБА_2 належала 1/4 частка, ОСОБА_4 належала 1/2 частка, а ОСОБА_1 належала 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с.Велика Плавуча по вул.Центральна 43 (а.с.21).
Окрім цього, із копій державних актів серії ЯА №485219 та серії ЯА №492965 від 14.10.2005 року вбачається, що ОСОБА_3 належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,29 га. та площею 2,80 га. (а.с.27-28).
11.09.2017 року державний нотаріус Козівської державної нотаріальної контори виніс постанову №694/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відповідно до ст.47 Закону України «Про нотаріат», нотаріусом не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства. А відтак, видати свідоцтво про право на спадщину не може. Окрім цього зазначив, що ОСОБА_2 є рідною тіткою ОСОБА_1 (згідно довідки Великоплавучанської сільської ради від 05.11.2009 року №567), та що згідно витягу зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спадкоємців немає (а.с.53).
У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦПК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Враховуючи, що позивач прийняв спадщину в належному порядку, а також те, що ніхто не оскаржує його право на спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по вул.Центральна 43 в с.Велика Плавуча, Козівського району та земельні ділянки площею 0,29 га. та площею 2,80 га., розташовані на території Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 58, 60, 61, 158, 174, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, -
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташовані по вул.Центральна 43 в с.Велика Плавуча Козівського району Тернопільської області;
- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,80 га., розташовану на території Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, кадастровий №6123080800:01:001:0297 згідно державного акта серії ЯА №492965;
- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,29 га., розташовану на території Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, кадастровий №6123080800:01:001:0883 згідно державного акта серії ЯА №485219.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.Б.Гриновець