Справа № 600/424/17
Справа № 1-кп/600/42/2017
14 червня 2017 року
Козівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Козова питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим у кримінальному провадженні внесеному 19 листопада 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210110000190 стосовно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.186 КК України, ч.2 ст.121 КК України та стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України,-
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважає доцільним продовжити обраний обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до двох місяців. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на даний час продовжують існувати обставини, які виправдовують тримання під вартою обвинувачених та підтверджують наявність зазначених ризиків, які існували під час обрання обвинуваченим такого запобіжного заходу. Також звернув увагу суду, що одне із кримінальних правопорушень, яке інкримінується обвинуваченим є особливо тяжким і за нього передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років та перебуваючи на волі обвинувачені можуть негативно вплинути на свідків та потерпілого по даному кримінальному провадженні. На думку державного обвинувача, ті ризики, які існували на час обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового розслідування і на час продовження його дії, не перестали існувати і мають місце на даний час.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання прокурора в підготовчому судовому засіданні заперечив з підстав його необґрунтованості. На думку останнього ризики, на які посилається прокурор не підтверджені належними доказами. Також вважає, що передбачені кримінально-процесуальним законом ризики, які є підставою для обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не існують, докази по справі зібрані й слідство закінчено, а тому обвинувачений, який має постійне місце проживання, перебуваючи на волі не зможе жодним чином негативно вплинути на такі докази, а тому просить змінити обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт. Одночасно вказав на обставини, якими він обґрунтовує свою позицію щодо запобіжного заходу свого підзахисного, зокрема й поганим станом здоров'ям та настанням часу проходження чергового лікування та проходження МСЕК, окрім цього позитивно характеризується, є учасником АТО, інвалідом III групи та на його утриманні перебуває перестаріла мати.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 щодо задоволення клопотання прокурора також заперечив та вважає, що передбачені кримінально-процесуальним законом ризики, які є підставою для обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не існують, докази по справі зібрані й слідство закінчено, а тому обвинувачений, який має постійне місце проживання, перебуваючи на волі не зможе жодним чином негативно вплинути на такі докази, а тому просить змінити обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження вжитого щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, розглянувши клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , яке підтримав обвинувачений ОСОБА_4 про заміну існуючого запобіжного заходу на домашній арешт, заслухавши думку захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 , яку підтримав ОСОБА_5 , ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суддя дійшла до наступного висновку.
Згідно положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У зв'язку зі спливом строку з дня продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження тримання їх під вартою.
Ухвалами слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 травня 2017 року підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 00 годин 00 хвилин 17 червня 2017 року.
Зазначені прокурором обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які виправдовують доцільність обраного обвинуваченим запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою. Такі ризики існували на час обрання обвинуваченим зазначеного виду запобіжного заходу та існують на даний час. Як вбачається з обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 186 КК України та ч.2 ст. 121 КК України, де останнє є тяжким, насильницьким й умисним, за вчинення якого передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі без альтернативної міри покарання. Жодних нових обставин, або таких, які не були предметом судового розгляду при обранні обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які б могли слугувати підставою для зміни обвинуваченим вже вжитого щодо них запобіжного заходу на більш м'який, - домашній арешт, сторони захисту суду не надали й не повідомили про його існування.
Отже, суд вважає, що є достатні підстави вважати про продовження існування обґрунтованого ризику того, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебуваючи на волі, можуть переховуватися від суду, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, а більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення запобігання таких ризиків, а тому клопотання прокурора слід задовольнити.
Із зазначених підстав клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , яке підтримане його підзахисним обвинуваченим ОСОБА_4 до задоволення не підлягає.
Зважаючи на такі обставини, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до 2 (двох) місяців, - з 17 червня 2017 року по 17 серпня 2017 року (включно).
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 197, 183, 331 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін та вважати його продовженим з 17 червня 2017 року до 17 серпня 2017 року (включно).
Дана ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє до 17 серпня 2017 року (включно).
Копію даної ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику (адвокату) ОСОБА_6 , обвинуваченому ОСОБА_5 , захиснику (адвокату) ОСОБА_7 , надіслати начальнику Чортківського СІЗО №-26 за місцем утримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для виконання.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1