Справа №464/5340/17
пр.№ 4-с/464/155/17
11.09.2017 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Рудакова І.П.
за участю секретаря судового засідання Гевко О.-В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Львові скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», заінтересована особа ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, -
заявник звернувся до суду із скаргою, у якій просить: визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 49642203 при винесенні постанови про поранення виконавчого документа від 18.07.2017; скасувати постанову старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 49642203 від 18 липня 2017 року про поранення виконавчого документа стягувачу. В обґрунтування скарги покликається на те, що підставою для повернення виконавчого листа державний виконавець вказав неможливість його виконання через відсутність у боржника будь-якого майна. Але при цьому скаржник вважає бездіяльність державного виконавця незаконними, оскільки державним виконавцем не було здійснено весь обсяг дій, передбачених діючим законодавством, для виконання судового рішення, що потягло за собою порушення прав заявника. На підставі викладеного просить скаргу задовольнити повністю.
У судові засідання, які призначались по справі заявник та державний виконавець не з'являвся, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи; скаржник подав заяву про слухання справи у його відсутності та просить скаргу задовольнити; державним виконавцем на неодноразові листи суду щодо надання матеріалів спірного виконавчого провадження не поданого жодних документів, а відтак суд вважає можливим провести судове засідання у відсутності заявника та державного виконавця.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Про аналогічний спосіб захисту прав сторін виконавчого провадження, роз'яснено у п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6.
13 червня 2013 року Сихівським районним судом м.Львова видано виконавчий лист у справі №464/806/13-ц, за яким з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІБ БАНК» 21768,65 грн. заборгованості за кредитним договором від 03.09.2008 №Ск-1317-026988/9-2008. АТ «РОДОВІД БАНК» виконавчий документ пред'явлений до примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
Постановою старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №464/806/13-ц виданого 13.06.2013 Сихівським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором від 03.09.2008 № Ск-1317-026988/9-2008 у розмірі 21768,65 грн. та судовий збір у сумі 229,40 грн. Виконавчий документ повернуто на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна у боржника). Згідно з постанови державного виконавця встановлено, що в ході проведення виконавчих дій, а саме: винесенні постанови арешт майна боржника, однак згідно з відповідей органів держаної влади будь-якого рухомого майна за ОСОБА_1 не зареєстровано та не числиться, а щодо нерухомого майна - зареєстровано за боржником частку квартири, однак сума, яка підлягає стягненню за виконавчим листом не перевищує 20 розмірі мінімальної заробітної плати, а тому стягнення не здійснювалось; майно та грошові кошти на котрі можна звернути стягнення, у боржника відсутнє.
Однак суд вважає, що державним виконавцем не було вжито всіх можливих заходів для з'ясування перебування майна у боржників, а відтак, повернення ним виконавчого документу стягувачу було передчасним.
Згідно із ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов"язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до вимог п. 10 ч. 3 ст. 11 вказаного вище Закону державному виконавцю надано право звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Згідно із п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону державний виконавець у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи може безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначені в ч. 1 цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Враховуючи наведене вище, суд приходить переконання, що через відсутність матеріалів виконавчого провадження у суду відсутня можливість встановлення вчинення державним виконавцем усіх заходів з примусового виконання виконавчого листа, а відтак суд приходить висновку, що державним виконавцем не вчинено усіх заходів для примусового виконання рішення суду, оскаржувана постанова була винесена передчасно, чим порушено права заявника (стягувача) на одержання від боржника стягнутих з нього за судовим рішенням коштів, а відтак скарга заявника є підставною та обґрунтованою, а тому такою, що підлягає до задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст.10, 15, 60, 212-215, 383-387 ЦПК України, суд,-
скаргу - задовольнити.
Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 49642203 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа від 18.07.2017 - незаконною.
Постанову старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 49642203 від 18 липня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу - скасувати.
Ухвала може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І. П. Рудаков