справа № 462/471/17
15 вересня 2017 року Залізничний районний суд м.Львова в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, з середньою освітою, непрацюючого, без місця реєстрації, проживаючого АДРЕСА_1 , раніш судимого, востаннє 13.03.2013 р. Франківським районним судом м.Львова за ст.395, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого по відбуттю покарання 1.09.2014р.,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358 КК України, ч.4 ст.358 КК України, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Нежухів, Стрийського району Львівської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ст..185 КК України,
ОСОБА_4 в перших числах грудня 2016 року (точна дата в ході досудового слідства не встановлена) поблизу будинку АДРЕСА_3 , знайшов посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане 26.07.1996 р. ІНФОРМАЦІЯ_4 на прізвище ОСОБА_6 , наявна заміна фотокартки пред'явника документа. Відповідно до архівної довідки №179-2/26 від 12.01.2017 року з ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 посвідчення учасника бойових дій не видавалось. Поряд з тим, відповідно до довідки №229 від 11.01.2017 р. ІНФОРМАЦІЯ_6 , посвідчення НОМЕР_1 від 26.07.1996 дійсно видавалось на прізвище ОСОБА_6 . В подальшому ОСОБА_4 , будучи 13.12.2016 року близько 21.00 год. у приміщенні Головного залізничного вокзалу Львова , що на пл..Двірцева,1 у м.Львові, маючи при собі посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане 26.07.1996 року ІНФОРМАЦІЯ_4 на прізвище ОСОБА_6 з вклеєною його фотокарткою на вимогу поліцейського Залізничного ВП ГУ ПП у Львівській області ОСОБА_7 щодо пред'явлення ним офіційного документа, що посвідчує особу, використав завідомо підроблений ним документ - посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 26.07.1996 року ІНФОРМАЦІЯ_4 на прізвище ОСОБА_6 з вклеєною його фотокарткою, шляхом надання працівнику поліції для підтвердження своєї особи.
Крім того, 26.05.2017 близько 01год. 00хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на території третього перону Головного Залізничного вокзалу м. Львова, що за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, маючи умисел на вчинення кримінального правопорушення, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись відсутністю стороннього нагляду викрав у гр. ОСОБА_8 , два мобільних телефони марки «iPhone 4», вартістю 2 000 гривень кожен але свого злочинного умислу до кінця не довів із причин, що не залежать від його волі, так як був зупинений працівниками поліції. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 4 000 гривень.
Крім того, 07.06.2017 близько 20год. 30хв., ОСОБА_4 , знаходячись по АДРЕСА_4 , перебуваючи в змові із ОСОБА_5 , маючи умисел на вчинення кримінального правопорушення, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись відсутністю стороннього нагляду разом з ОСОБА_5 викрали у гр. ОСОБА_9 , дорожню сумку вартістю 500 гривень, в якій знаходилися радіоприймач вартістю 50 гривень; спортивні штани «Маратон», вартістю 500 гривень; куртка «KAYORY», вартістю 400 гривень; постільна білизна вартістю 300 гривень; джинси вартістю 500 гривень; кепку вартістю 500 гривень; зарядний пристрій до планшету вартістю 50 гривень; светр вартістю 200 гривень; парасоля вартістю 160 гривень; пристрій для вимірювання тиску «Microlife», вартістю 500 гривень; дві рукавиці вартістю 100 гривень, але свого злочинного умислу до кінця не довів із причин, що не залежать від його волі, так як був зупинений працівниками поліції. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяли потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3 760 гривень.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю, відмовився від дачі пояснень, підтвердив правильність викладених в обвинувальних актах обставинах скоєння ним кримінальних правопорушень. У скоєному кається, просив суворо не карати..
Допитаний обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю, відмовився від дачі пояснень, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставинах скоєння ним кримінального правопорушення. У скоєному кається, просив суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачені не оспорювали фактичні обставини справи і судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, доведена повністю. Його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі посвідчення, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України та як використання завідомо підробленого документа, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України . Крім того, його дії по епізоду 26.05.2017 року, що мале місце на території третього перону Головного Залізничного вокзалу м.Львова , правильно кваліфіковані як вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто у кримінальному правопорушенні , передбаченого ч.2 ст.15 , ч.2 ст.185 КК України. Також його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства по епізоду, що мале місце 7.06.2017 року по АДРЕСА_4 , як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України. Тому він повинен нести відповідальність за скоєння зазначених кримінальних правопорушень.
Дії ОСОБА_5 також правильно кваліфіковані органами досудового розслідування як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, тобто скоєння кримінального правопорушення.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів , також особу обвинуваченого, його посередню характеристику, також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, сприяв розкриттю злочину, що суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд вважає, що до ОСОБА_4 слід застосувати покарання у вигляді арешту.В редакції Закону України від 26.11.2015 №838-У111 « Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» імперативною нормою ч.5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
21.06.2017 набрав чинності Закон України від 18 травня 2017 року №2046-У111 «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», яким викладено нову редакцію ч.5 ст.72 КК України, згідно з якою попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Таким чином, суд вважає, що нова редакція ч.5 ст.72 КК України погіршує становище обвинуваченої, у зв'язку з чим, не має зворотної сили, а тому час попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з моменту затримання до часу набрання Законом №2046-У111 чинності підлягає зарахуванню за правилами ч.5 ст.72 КК України, що діяла в редакції попереднього закону з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні арешту .
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, також особу обвинуваченого, його позитивну характеристику, також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, раніш не судимий, сприяв розкриттю злочину, що суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України.
Цивільні позови не заявлялись.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.358 КК України, ч.4 ст.358 КК України , ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України тапризначити покарання:
-за ч.1 ст.358 КК України - 3 (три) місяці арешту;
-за ч.4 ст.358 КК України - 6 (шість) місяців арешту;
- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 - 4 (чотири) місяці арешту.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів остаточно призначити покаранняОСОБА_4 6 (шість) місяців арешту .
Строк відбування покарання ОСОБА_4 вираховувати з 9.06.2017 року .
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання період часу попереднього ув'язнення з 9.06.2017 року по 20.06.2017 р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні арешту , а з 21 червня 2017 р. один день попереднього ув'язнення за один день арешту.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити ОСОБА_4 незмінним до набрання вироком чинності.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ст..185 КК України, та призначити покарання у вигляді 1 року (одного ) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 солідарно на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи №9/352 від 18.07. 2017 р. в сумі 1581,92грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1