Справа № 461/6259/17
Провадження № 1-кс/461/6195/17
14.09.2017 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Львівської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з скаргою на бездіяльність прокурора Львівської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обгрунтовання заявленої скарги покликається на те, що 15.06.2017 року та 08.09.2017 року ним до прокуратури Львівської області було подано заяви про вчинення кримінального правопорушення начальником м/п Краковець ОСОБА_5 , начальником зміни м/п ОСОБА_6 , інспекторів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191 КК України. Просить суд внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування в строки, передбачені законом.
ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримав з мотивів викладених у ній, просить таку задоволити.
Прокурор проти вимог скарги заперечив з мотивів безпідставності та зазначив, що за наслідками розгляду заяви, скаржнику була надана вмотивована відповідь.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, 15.06.2017 року та 08.09.2017 року ОСОБА_4 до прокуратури Львівської області було подано заяви про вчинення кримінального правопорушення начальником м/п Краковець ОСОБА_5 , начальником зміни м/п ОСОБА_6 , інспекторів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191 КК України.
Як вбачається з матеріалів скарги, листом прокурора Прокуратури Львівської області від 12.09.2017 року №17/76455-15, повідомляється скаржника, що відомості не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки підстав для їх внесення та проведення досудового розслідування, відсутні.
Також, зазначено у вищевказаному листі те, що викладені у зверненні скаржника відомості, були предметом дослідження у кримінальному провадженні №42014140000000150 від 12.08.2014 за його заявою про вчинення працівниками митного поста «Краковець» Львівської митниці службової недбалості та зловживання службовим становищем, що призвело до незаконного вилучення у Вас автомобіля марки «Рено Меган», яке мало місце під час в'їзду на територію України 05.12.2013, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.366, ч. 1 ст.367 КК України. За результатами проведення досудового розслідування слідчим слідчого відділу прокуратури області прийнято рішення про закриття даного провадження на підставі п.2 ч. 1 ст.284 КПК України. Вказана постанова скаржником не оскаржена.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вищевказане положення Закону дає підстави вважати, що реєстрації в Єдиний реєстр досудових розслідувань підлягають лише заяви та повідомлення про злочин, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та об'єктивні дані, які свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Відповідно до положень ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 2 підрозділу 1 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 за № 680/28810, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Порядок прийняття, реєстрації та розгляду заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення компетентними та уповноваженими на те працівниками прокуратури визначений Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 №125.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч.1 ст.94 КПК України).
Таким чином, вважаю, що невідповідність заяви вимогам п. 4 ст. 5 ст. 214 КПК України та пп.4 п.2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, через відсутність конкретних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, дає законні підстави слідчому прийняти рішення, з яким не погоджується скаржник, оскільки в даному випадку воно відповідає вищенаведеним положення законодавства.
Згідно статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_4 , слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 22, 55, 303, 304, 306, 318-380 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Львівської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Повний текст ухвали оголошено 15 вересня 2017 року о 12 годині 00 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1