2-а-12/07
09 лютого 2007 року Індустріальний районний суд м.
ДніпроОСОБА_6вська
у складі : головуючого судді - Слюсар Л.П.
при секретарі - Олексенко М.В.
за участю адвоката - ОСОБА_1
Л.,
розглянувши у відкритому судновому засіданні в м. ДніпроОСОБА_6вськ справу за
позовною заявою Шапар Івана Макаровича до Комісії з питань поновлення прав
реабілітованих громадян Синельниківської районної ради ДніпроОСОБА_6вської
області про визнання противоправною відмову в виплаті грошової компенсації,
повернення майна , -
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Комісії з питань
поновлення прав реабілітованих громадян Синельниківської районної ради
ДніпроОСОБА_6вської області про визнання противоправною відмову в виплаті
грошової компенсації, повернення майна посилаючись на те, що рішенням
комісії НОМЕР_1 його батька та його реабілітовано, однак
в відшкодуванні вартості майна, яке фактично було конфісковано у його сім'ї,
йому було відмовлено. Вважає рішення противоправним та просив винести
постанову, якою визнати противоправним і відмінити рішення комісії з питань
поновлення прав реабілітованих громадян Синельниківської районної ради
ДніпроОСОБА_6вської області НОМЕР_1 в частині відмови в
виплаті грошової компенсації, поверненні майна або відшкодуванні його вартості
та зобов'язати Комісію з питань поновлення прав реабілітованих громадян
Синельниківської районної ради ДніпроОСОБА_6вської області винести рішення щодо
відшкодування йому вартості майна, конфіскованого у його сім'ї.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд
задовольнити його позовну заяву.
Представник відповідача, діючий на підставі доручення, позовні вимоги не
визнав, просив в позові відмовити. Суду пояснив, що при здійснені своїх
повноважень та прийнятті рішень комісія з питань поновлення прав реабілітованих
громадян Синельниківської районної ради керується Законом України “ Про
реабілітацію жертв політичних репресій» та “ Положенням про порядок виплати
грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості
реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям». При прийнятті рішення
відносно громадянина ОСОБА_2, комісія виконала всі можливі дії з метою
встановлення факту конфіскації майна батька позивача гр. ОСОБА_3, але факт
конфіскації майна не підтвердився, що і стало причиною прийняття такого
рішення. Крім того до комісії позивач не надав документа підтверджуючого,
належність його до кола спадкоємців, та комісія не отримала доказів того, що
майно у нього дійсно конфісковувалося.
Суд, вислухавши сторони, адвоката, вивчивши матеріали справи, вважає, що
позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
народився в м. Синельниково ДніпроОСОБА_6вської області ( а.с.13).
Як пояснив в судовому засіданні позивач, сім'я його батька ОСОБА_3, 1875 року народження, українця по національності, в 1930 році була
розкуркулена та всіх членів його родини, а саме: батька ОСОБА_3, матір ОСОБА_4, його та інших, на момент висилки проживаючих на
хуторі Ново-Олександрівка Синельниківського району, арештували і як “ворогів
народу» вивезли в Сибір. На хуторі Ново-Олександрівка залишилося
домоволодіння, яке в даний час він оцінює в 1 мільйон гривень, 32 десятини
надільної землі і 10 десятин орендної землі, які він оцінює в 1 мільйон
гривень, коней 10 штук, яків він оцінює в 1 мільйон гривень, корів 8 штук, які
він оцінює в 75000 гривень, молотила вартістю 500000 гривень і весь
сільгоспінвентар , який ним оцінено в 500000 гривень, загальна вартість
конфіскованого майна склала 4075000 гривень. Його сім'я таємно із Сибіру
повернулася на Донбас, але в роки війни його батько, два брати та позивач в
1943 році попали в концтабір. Батько ОСОБА_3, 1875 року
народження, помер в концтаборі. В кінці війни обманний шляхом він та його
брати були вивезені на роботу у Великобританію. Брати ОСОБА_5 та ОСОБА_6
померли у Великобританії, його матір ОСОБА_4 померла в 60-х роках на Україні.
Через деякий час із Великобританії він переїхав до Франції, а в 2004 році
повернувся на Україну. Після повернення на Україну ОСОБА_2 в 2005 році
звернувся до комісії з питань поновлення прав реабілітованих громадян
Синельниківської районної ради Дніпро ОСОБА_6 вської області.
Рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих громадян
Синельниківської районної ради ДніпроОСОБА_6вської області від 25 вересня 2005
року реабілітовано ОСОБА_3 та члена його родини ОСОБА_2 та видана ОСОБА_2 довідка про реабілітацію ( а.с.12). В виплаті
грошової компенсації, поверненні майна або відшкодування його вартості у зв'
язку з тим, що відсутні документи про вилучення, реалізацію майна, відмовлено (
а.с.11).
Відповідно до п.10 Положення про порядок виплати грошової компенсації,
повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або
їхнім спадкоємцям, затвердженого Постановою КМ УРСР від 24.06.1991 року №48 ( в
редакції постанови КМ України від 18.02.1993 року №112), комісії визначають
склад майна, яке підлягає поверненню реабілітованому, і встановлюють його
вартість на підставі документів про вилучення і реалізацію майна, одержуваних з
архівів та інших установ. Спадкоємцям реабілітованих повертається майно або
відшкодовується його вартість при поданні свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до довідки Державного архіву ДніпроОСОБА_6вської області від
НОМЕР_2 відомостей про вилучене майно під час розкуркулення
ОСОБА_3, а також про точну дату висилки і місце заслання ( спец
поселення) в архіві не має ( а.с.5).
Згідно до довідки Служби Безпеки України №55/10/ІІІ/34 ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 був вивезений в 1943 році до Німеччини,
відомостей щодо репресій ОСОБА_2 в 1933 році немає.
Суд не може прийняти до уваги малюнок позивача ( а.с.31) та твердженням
позивача про те, що будинком його батька в даний час є житловий будинок в
АДРЕСА_1, оскільки відповідно до довідки
Новоолександрівської сільської ради НОМЕР_3 будинок АДРЕСА_1 ніколи не був у власності виконкому
Новоолександрівської сільської ради ( а.с.45). Крім того, як показав
представник відповідача позивач, ОСОБА_2 не надав документа,
підтверджуючого належність його до кола спадкоємців та комісією не отримано
доказів того, що майно у громадянина ОСОБА_3 вилучалося.
З огляду на викладене , суд не знаходить підстав для задоволення позовної
заяви.
Керуючись ст. 5 Закону України “ Про реабілітацію жертв політичних репресій в
Україні» , ст. 10 “ Положення про порядок виплати грошової компенсації,
повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або
їхнім спадкоємцям» затвердженого Постановою КМ УРСР від 24.06.1991 року №48 (
в редакції постанови КМ України від 18.02.1993 року №112), ст. ст.9, 10,
11, 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду ДніпроОСОБА_6вської області
через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня
проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної
інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі
апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення .
Суддя:
Л.П. Слюсар