07 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Романюка Я.М.,Гуменюка В.І.,Сімоненко В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень у справі за позовом ОСОБА_1 до Славутицького гарнізону військової частини НОМЕР_1, Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування рішення комісії Славутицького гарнізону, скасування рішення житлової комісії Славутицького гарнізону, зобов'язання включити в список обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов із збереженням попереднього часу перебування на обліку,
встановила:
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Славутицького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
У заяві ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій з ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ст. 40 ЖК УРСР та п. 13 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року № 20.
Перевіривши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження необхідно відмовити.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положенням пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися апеляційний та касаційний суди, виходив з того, що відповідно до п. 13 наказу Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року, № 20 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України", який був чинним на час прийняття спірних рішень, військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті, зокрема при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт.
Судом встановлено, що рішенням житлової комісії Славутицького гарнізону від 23 лютого 2006 року позивача знято з обліку громадян, які потребуються поліпшення житлових умов з наступних обставин.
У зв'язку з розформуванням військової частини НОМЕР_2 у травні 2004 року ОСОБА_1 був направлений для проходження військової служби до Львівської, згодом до Закарпатської області, а з 12 січня 2007 року по 30 листопада 2010 року позивач проходив військову службу у військових частинах АДРЕСА_1. Таким чином, позивач ОСОБА_1 був переміщений до нового місця служби у інший населений пункт, тому його правомірно було знято з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Окрім того, діюче на час прийняття спірного рішення законодавство не передбачало обов'язкової участі особи при вирішенні питання про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов та повідомлення про розгляд зазначеного питання, відтак при вирішенні питання про зняття ОСОБА_1 з обліку потребуючих поліпшення житлових умов права позивача порушені не були і відсутні підстави для скасування рішення житлової комісії від 23 лютого 2006 року та зобов'язання відповідачів включити його з членами сім'ї в список квартирного обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов із збереженням попереднього часу перебування на обліку з 11 липня 2000 року.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 40 ЖК України зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.
Встановлено, що з 11 липня 2000 року ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку військовослужбовців, які потребують покращення житлових умов військової частини НОМЕР_2, також позивач був включений до списку військовослужбовців Славутського гарнізону, які перебувають на квартирному обліку.
У травні 2004 року військова частина НОМЕР_2 була розформована.
Тому, відповідно до ч. 4 ст. 40 ЖК України, житлова комісія Славутського гарнізону мала право на прийняття рішення про зняття позивача з квартирного обліку.
У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року суд касаційної інстанції виходив з того, що пунктом 3.7 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577 встановлено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість) зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
За ведення обліку у військовій частині відповідають секретарі житлових комісій, у гарнізоні (або гарнізонах) - начальник КЕВ району, який за територіальним принципом відповідає за військові підрозділи.
Судом встановлено, що наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України від 29 квітня 2010 року № 61 старший прапорщик ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас за віком, а наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 31 травня 2010 року № 108 виключений зі списків особового складу частини та направлений для зарахування на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Оскільки до повноважень начальника Славутицького гарнізону поновлення ОСОБА_1 та членів його сім'ї в списку квартирного обліку, які потребують поліпшення житлових умов, передбачених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, не входить, тому обґрунтованим є висновок про залучення до участі у справі у якості відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1.
Окрім того, згідно пункту 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, війсковослужбовці, які перебувають на квартирному обліку при звільненні з військової служби в запас чи відставку за віком, станом здоров'я, залишаються на обліку до одержання житла у військовій частині, у випадку реформування - військових комісаріатах і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.
Порівняння вищенаведеного судового рішення із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Керуючись статтею 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до Славутицького гарнізону військової частини НОМЕР_1, Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування рішення комісії Славутицького гарнізону, скасування рішення житлової комісії Славутицького гарнізону, зобов'язання включити в список обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов із збереженням попереднього часу перебування на обліку за заявою ОСОБА_1 про перегляд судових рішень відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.М. Романюк
В.І. Гуменюк
В.М. Сімоненко