Справа № 357/409/16-ц Головуючий у І інстанції Цуранов А. Ю.
Провадження № 22-ц/780/1875/17 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О. П.
Категорія 26 31.08.2017
Іменем України
31 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Коцюрби О.П.,
Суддів - Сержанюка А.С., Журби С.О.,
При секретарі - Топольському В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайорнного суду Київської області з вищезазначеним позовом, який мотивував тим, що 25.10.2011 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2510001/005-КФІ/11, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти в сумі 100 000 гривень. Вказані кошти необхідно було повернути в строки та на умовах передбачених зазначеним договором, але не пізніше 25.10.2014 року і сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 36 % річних.
З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором були укладені договори поруки: № П12510001/005-КФІ/11 з ОСОБА_3, № П22510001/005-КФІ/11 з ОСОБА_5 та № П32510001/005-КФІ/11 з ОСОБА_4.
05.08.2014 року заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2014 року задоволено позов ТОВ «ФК «Народна позика» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто солідарно з них на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 131 164 грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 1 311 грн. 64 коп., а всього 132 475 грн. 96 коп.
Посилаючись на ту обставину, що на момент подання позовної заяви, вказане рішення суду не виконане, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 2510001/005-КФІ/11 від 25.10.2011 року в загальному розмірі 182 161,31 грн., з яких: 42 558,52 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 67 212,68 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості за кредитом та відсотками; 23 018,70 грн. - штраф за прострочення сплати заборгованості за кредитом та відсотками; 49 371,41 грн. - сума інфляційних втрат, а також стягнути судовий збір.
08.06.2016 року позивач подав до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму основного боргу в розмірі 157 669,03 грн. та судовий збір в розмірі 2 732,43 грн.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2017 року позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2, ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просили, скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2017 року, ухвалити у справі нове рішення про відмову ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» у задоволенні позовних вимог. Зазначили, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2017 року ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2017 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2017 року скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ухваленням у цій частині у даній справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2017 року в повній мірі не відповідає.
Судом встановлено, що 05.10.2011 року між ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2510001/005-КФІ/11, відповідно до умов якого, остання отримала кредитні кошти в сумі 100 000 грн., зобов'язавшись повернути грошові кошти у строк та в порядку визначеному договором.
До вищевказаного договору вносились зміни відповідно до додаткових угод: № 1 від 26.04.2012 року, № 2 від 25.10.2012 року та № 3 від 25.10.2013 року.
25.10.2011 року з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором, позивачем були укладені договори поруки:№ П22510001/005-КФІ/11 з ОСОБА_5; № П32510001/005-КФІ/11 з ОСОБА_4;№ П12510001/005-КФІ/11 з ОСОБА_3.
Крім того, 25.10.2011 року між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Коноваловою Е.А., предметом якого є квартира АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» заборгованість за кредитним договором № 2510001/005-КФ1/11 від 25.10.2011 року у сумі 131 164,32 грн. та судовий збір у сумі 1311,64 грн.
Вказане рішення обґрунтовано наявністю непогашеної заборгованості за кредитним договором, яка станом на 14.05.2014 року складається з 88 533,58 грн. заборгованості за тілом кредиту, 18 831,10 грн. заборгованості за відсотками, 7 863,71 грн. заборгованості по пені та 15 936,03 грн. заборгованості за штрафами.
26.08.2014 року зазначене рішення набрало законної сили, а 14.05.2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області були видані відповідні виконавчі листи.
Як вбачається з матеріалів справи, Міським відділом Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції відкриті виконавчі провадження по примусовому виконанню вищезазначеного рішення суду, про що свідчать копії постанов державних виконавців, а саме: Куриленко А.В. від 04.06.2015 року у виконавчому провадженні № 44764257 відносно ОСОБА_2 та у виконавчому провадженні № 44764174 щодо ОСОБА_4; Старовит- Сидорянського Р.О. від 05.06.2015 року у виконавчому провадженні № 47983060 відносно ОСОБА_5; Горобця І.В. від 14.12.2015 року у виконавчому провадженні № 49637052 відносно ОСОБА_3.
Згідно витягу від 06.12.2016 року з Системи реалізації конфіскованого та арештованого майна (режим доступу: trade.informjust.ua), постановою державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київської області від 10.11.2016 року у виконавчому провадженні № 4776457 призначено експерта для з'ясування вартості описаного та арештованого майна.
Відповідно до довідки від 06.01.2017 року № 01-0601/17 виданої ТОВ «Фінапнсова компанія «Народна позика», за період з 01.01.2015 року по 06.01.2017 року за кредитним договором № 2510001/005-КФІ/11 від 25.10.2011 року надходження коштів в рахунок погашення зобов'язань не відбувалось та погашення кредиту починаючи з 01.01.2015 року не здійснювалось.
За правилами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
В ст. 1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права й виконати обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.ч.1, 4 ст.631 ЦК України).
Частинами 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, які встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України закріплено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно п. 1.3 кредитного договору, позичальник сплачує фінансовій установі відсотки за користування кредитом за фактичний час користування грошовими коштами з розрахунку 36 відсотків річних.
В п. 1.2 спірного договору (з урахуванням внесених змін), вказано, що кредит надається позичальнику строком з 25 жовтня 2011 року по 25 жовтня 2014 року.
Пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що позичальник зобов'язується сплатити (погасити) заборгованість за кредитом в останній день строку користування кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній день місяця.
За порушення позичальником строку погашення (повернення) фінансовій установі кредиту (у повному обсязі, з урахуванням усіх інших додаткових платежів) відповідно до вимог пункту 1.2 цього договору, позичальник сплачує фінансовій установі пеню у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день прострочки, а також штраф у розмірі 2% від суми кредиту.
За порушення позичальником терміну здійснення (сплати) нарахованих відсотків по кредиту передбаченого пунктом 4.1 цього договору позичальник сплачує фінансовій установі пеню у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день прострочки здійснення (сплати) нарахованих відсотків, а також штраф у розмірі 2% від суми кредиту за кожен випадок порушення терміну здійснення (сплати) відсотків (п. 10.1 договору).
З аналізу вищевказаних правових норм, а також умов кредитного договору вбачається, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитодавця права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК.
Вказана правова позиція міститься в Постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі № 6-120цс15 та від 21.09.2016 року у справі № 311/3310/14-ц.
Відповідно до п.п. 17, 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526,599 ЦК України. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, перед відповідачами виникла прострочена заборгованість за кредитним договором № 2510001/005-КФІ/11 від 25.10.2011 року, яка станом на 17.12.2015 року становить 157 669,03 грн. та складається з 23 727,42 грн. нарахованих відсотків, 67 212,68 грн. пені, 23 018,70 грн. штрафу та 43 710,23 грн. інфляційних втрат.
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.
Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд України, яка викладена у Постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у цивільній справі № 6-2003ц15.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглядаючи даний спір та ухвалюючи у справі судове рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, прийшов до помилкового висновку про їх задоволення, так як ст. 549 ЦК України передбачено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання Білоцерківським міськрайонним судом Київської області положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Тому, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2017 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, ухвалити у справі у цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 2510001/005-КФІ/11 від 25.10.2011 року, яка з 15.05.2014 року по 17.12.2015 року складає 134 650.33 грн., з яких: 23 727,42 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 67 212,68 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості за кредитом; 43 710,23 грн. - сума інфляційних втрат. В решті, рішення суду першої інстанції є законним, тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2017 року в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 25110001/005-КФІ/11 від 25 жовтня 2011 року скасувати.
Ухвалити у справі в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика».
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» заборгованість за кредитним договором № 2510001/005-КФІ/11 від 25.10.2011 року, яка з 15.05.2014 року по 17.12.2015 року складає 134 650.33 грн., з яких: 23 727,42 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 67 212,68 грн. - пеня за прострочення сплати заборгованості за кредитом; 43 710,23 грн. - сума інфляційних втрат.
В решті, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2017 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: