Номер провадження: 22-ц/785/7263/17
Номер справи місцевого суду: 506/396/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Сегеда С. М.
12.09.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Кононенко Н.А.,
ОСОБА_2,
за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», на ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 27 липня 2017 року про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
встановила:
03.07.2017 року Публічне акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 04 липня 2017 року позовна заява була залишена без руху, у зв'язку з тим, що вона не відповідала вимогам ст.119 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 27 липня 2017 року позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» була повернута позивачу, через неусунення її недоліків.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування даної ухвали суду із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь справі, не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у зв'язку з чим та на підставі ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в суді апеляційної інстанції не здійснюється.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не були усунені недоліки, які вказані в ухвалі суду від 04 липня 2017 року.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Аналізуючи ухвалу суду від 04 липня 2017 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно посилався на те, що позивачем не надано доказів в обгрунтування своїх позовних вимог, а саме: не зазначено доказів, якими підтверджується розмір встановленого кредитного ліміту, не надано розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем, із вказівкою про всі його складові частини, окремо пені і комісії.
Так, у відповідності до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.
Крім того, відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом, зокрема статтею 61 ЦПК. Якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов'язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів (частина четверта статті 10, стаття 137 ЦПК).
Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для постановлення ухвали у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
У відповідності до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в прийнятті.
З огляду на викладене, суд першої інстанції не мав правових підстав залишати без руху позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» з підстав ненадання доказів, якими обгрунтовуються позовні вимоги, оскільки відповідні докази у справі сторони мають право надати як в ході досудового розгляду, так і в ході судового розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала зазначеним вимогам не відповідає, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, ухвалу постановлено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати і передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», задовольнити.
Ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 27 липня 2017 року про повернення позовної заяви скасувати і передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда
ОСОБА_5
ОСОБА_2