Номер провадження: 11-сс/785/1473/17
Номер справи місцевого суду: 509/3288/17-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.09.2017 року м. Одеса
Апеляційний суду Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.08.2017 року, якою відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорноморськ Одеської області громадянина України, із середньою освітою, праюючого рибалкою ТОВ „Лиман”, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України в рамках кримінального провадження №12017160380001804 від 25.08.2017 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
встановив:
Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_10 та відносно ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській УВП (№21) УДПСУ строком до 25.10.2017 року без визначення застави.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, вказав, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Крім того, слідчий суддя врахував той факт, що підозрюваний ОСОБА_9 постійного місця роботи на території України не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності щодо спричинення тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інший злочин, незаконно впливати на свідків та потерпілих по даному кримінальному провадженню. На підставі вищевикладеного слідчий суддя прийшов до висновку про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя у зв'язку із вчиненням злочину із погрозою застосування насильства не визначив ОСОБА_9 розмір застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 зазначила, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки є незаконною та необґрунтованою, посилаючись на таке:
- поза увагою слідчого судді залишився той факт, що ОСОБА_9 є таким, що не притягувався до кримінальної відповідальності, адже кримінальне провадження стосовно нього було закрито;
- слідчим суддею було проігноровано той факт, що ОСОБА_9 має постійне місце роботи, в зв'язку з чим зазначений ризик, передбачений ст. 177 КПК України відсутній;
- крім того, слідчий суддя не врахував той факт, що протокол огляду місця події від 25.08.2017 року є неналежним та недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням чинного законодавства;
- також поза увагою слідчого судді залишився той факт, що протокол допиту свідка ОСОБА_11 складений з численними порушеннями норм КПК України, оскільки згідно зазначеного протоколу, допит вказаного свідка був проведений фактично майже за добу до вчинення злочину та моменту внесення відомостей про дане кримінальне правопорушення до ЄРДР, що виключає використання такого доказу у зв'язку з його неналежністю та недопустимістю;
- слідчий суддя також не звернув уваги на той факт, що протокол обшуку транспортного засобу від 25.08.2017 року не може бути доказом вини ОСОБА_9 та не може бути покладений в основу вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вказаний автомобіль не належить та не перебуває у користуванні підозрюваного, тобто не має ніякого стосунку до даного транспортного засобу;
- крім того, поза увагою слідчого судді залишився той факт, що протокол обшуку місця реєстрації ОСОБА_9 від 26.08.2017 року не може бути доказом його вини, оскільки жодних предметів, обіг яких заборонено на території України, виявлено не було, в зв'язку з чим вказаний протокол як доказ вини є безпідставним;
- слідчим суддею було порушено вимоги ст. 183 КПК України, оскільки прокурор не обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та злочин, який інкримінований ОСОБА_9 є злочином середньої тяжкості, а отже підстав для тримання підозрюваного під вартою немає;
- поза увагою слідчого судді залишився факт порушення ст. 27 КПК України, оскільки проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються лише на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін, однак зазначені порушення були судом проігноровані та порушені права підозрюваного ОСОБА_9 ;
- слідчий суддя при постановленні ухвали не врахував те, що ОСОБА_9 зареєстрований та мешкає за однією і тією ж адресою разом з родиною, позитивно характеризується за місцем мешкання та навчання та має постійне місце роботи, тобто має міцні соціальні зв'язки.
З огляду на викладене захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, захисника ОСОБА_7 , яка підтримала її доводи, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Разом з тим, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_9 ,зазначених вимог закону у повній мірі не дотримався.
Зі змісту клопотання випливає, що ОСОБА_9 не є раніше судимою особою, оскільки ухвалою Іллічівського місьсуду Одеської області від 25.07.2017 року кримінальне провадження відносно нього за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України закрито. Крім того, ОСОБА_9 підозрюється і вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Отже, застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можливе за підставою, передбаченою п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування розпочато 25.08.2017 року на підставі заяви ОСОБА_8 про те, що невстановлені особи металевим предметом завдали йому тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням ним професійної діяльності журналіста.
Під час розгляду клопотання слідчого, прокурором не доведено, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а посилання на ці обставини у клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді, є формальним наведенням ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, без підтвердження їх відповідними доказами.
Апеляційний суд вважає необгрунтованими доводи прокурора про те, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, оскільки ОСОБА_9 був затриманий працівниками поліції через декілька годин після злочину та вподальшому знаходився під контролем представників держави.
Крім того, як було зазначено вище, ОСОБА_9 не являється раніше судимою особою, у зв'язку з чим висновки слідчого судді в цій частині є необґрунтованими.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 2 зазначеної норми закону передбачає, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Разом з тим, апеляційний суд встановив, що причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення та обґрунтованість підозри підтверджується доказами, долученими до клопотання слідчого, а саме:
- протоколом затримання особи підозрюваної у вчинення злочину від 26.08.2017 року;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 26.08.2017 року;
Окрім того, обґрунтованість підозри підтверджується доказами, доказами надамини прокурором в суді апеляційної інстанції,а саме:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 ;
- протоколом огляду місця події від 25.08.2017 року,
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25.08.2017 року,
- протоколом обшуку від 26.08.2017 року, речовими доказами, які приєднані до матеріалів кримінального провадження.
Разом з тим, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність доказів вчинення ОСОБА_9 інкримінованого злочину, оскільки наголошує, що на даній стадії провадження, лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність вказаних вище ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу та не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки триває досудове розслідування, а відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом 1-ої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті, а підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту в апеляційній скарзі не наведено.
Окрім того, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, переліченими вище.
Натомість, колегія суддів вважає слушними доводи захисника про безпідставність застосування до її підзахисного найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки ризики, перераховані в клопотанні слідчого не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті».
Відповідно до наданих стороною захисту матеріалів, підозрюваний позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, працює, має міцні соціальні зв'язки.
Твердження прокурора в суді апеляційної інстанції про те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, є голослівними.
Отже, апеляційний суд вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги, оскільки під час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду, прокурор не довів наявність такого ризику.
Разом з тим, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що поза увагою слідчого судді залишився факт порушення ст. 27 КПК України, а саме проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, оскільки ч.4 ст. 11 Закону України «Про судоустірй та статус суддів» передбачає, що особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пункт 2 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_9 скасуванню, з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.08.2017 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 ..
Застосувати відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту з 20 год. по 7 год. наступного дня, за адресою: АДРЕСА_1 строком до 25.10.2017 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_9 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Чорноморськ Одеської області без дозволу слідчого, прокурора;
- здати слідчому на зберігання паспорт для виїзду за кордон.
Попередити підозрюваного ОСОБА_9 про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків.
Визначити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, а саме до 25.10.2017 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити негайно.
Копію ухвали направити начальнику Одеської установи виконання покарань №21 УДПТсУ в Одеській області - для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Апеляційного суду Одеської області:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3