Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1010/17
Номер провадження: 2/511/515/17
11 вересня 2017 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Іванова О. В.,
секретаря Кирилової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
В травні 2017 року до Роздільнянського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що від першого шлюбу, який розірваний з ОСОБА_2 у нього є два сина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. За рішенням Роздільнянського районного суду йому присуджено виплачувати аліменти на утримання матері дітей та дітей в процентному співвідношенні від його заробітку(доходу) щомісячно, на утримання матері до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку, а потім в процентному співвідношенні до досягнення дітьми відповідного віку. На даний час, його матеріальний стан змінився, він перебуває у цивільному шлюбі, на його утриманні тепер двоє неповнолітніх дітей його цивільної дружини від першого шлюбу, власного житла не має, змушений житло орендувати, тому на його думку він є єдиним годувальником як своєї фактичної сім'ї так ще й утримує колишню дружину з дітьми, тому змушений був звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Позивач ОСОБА_3 на момент призначення первинних судових засідань по справі на 03.07.2017 року, 18.07.2017 року двічі надавав заяви про відкладення їх розгляду у зв'язку з можливістю наданням додаткових доказів по справі та отримання ним правової допомоги при наступному розгляді справи в судовому засіданні. Додавши до суду копію рішення Кілійського районного суду Одеської області від 22.09.2014 року про розірвання шлюбу своєї співмешканки ОСОБА_6,(а.с.73) та копію трудової книжки на його ім'я, з записом про звільнення за власним бажанням з 30.06.2017 року, інших доказів на підтвердження свого матеріального положення не надав (а.с.70-72), окрім того, позивач нічого не повідомив проте, чи буде приймати участь у справі його представник, 11.09.2017 року надав до суду чергову заяву, в якій зазначив, що додаткові докази по справі у нього відсутні, з адвокатом зв'язатися у нього не було можливості, тому наполягав на задоволенні своїх позовних вимог без участі в справі його представника та просив справу розглянути у його відсутність.(а.с.81).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, не з'явилася про день та час слухання справи була сповіщена належним чином, не погодившись з позовними вимогами позивача надала до суду письмові заперечення, які обґрунтувала тим, що дійсно рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.05.2016 року, з ОСОБА_3 стягнуті на її користь аліменти у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 10.06.2016 року по 19.02.2018 року, а після цієї дати аліменти у розмірі 1/3 частини до 18.08.2029 року, починаючи з 18.08.2029 року аліменти у розмірі ? частини до 19.02.2033 року, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. На її думку матеріальне положення позивача не погіршилося, а навпаки поліпшилося, оскільки вона знає, що позивач набув право власності на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 2,4481га, розташовану на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5123955400:01:001:0238, яку крім того, 07.11.2016 року він передав в оренду ТОВ «Колос» строком на 9 років, з правом пролонгації, із орендною платою в розмірі 3% нормативно - грошової оцінки земельної ділянки, отже, кожний рік він буде мати за це дохід; квартиру №3 загальною площею 35,10кв.м., житловою площею 18кв.м., розташовану в смт. Лиманське Роздільнянського району Одеської області, по вул. Центральній, буд. № 64а. Вважає, посилання позивача на створення ним нової фактичної сім'ї з ОСОБА_6, утримання двох її дітей від першого шлюбу, проживання в орендованому будинку є необґрунтованими, оскільки діти ОСОБА_6 також мають батька, який повинен утримувати їх та тому наявність на утриманні позивача чужих дітей його цивільної дружини, яку влаштовує таке життя, не повинна негативним чином впливати на матеріальне положення власних дітей, яких утримує вона сама. Окрім того, зазначила, що їх молодший син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з моменту народження хворіє та переніс дві операції на кистях рук, до досягненням ним трирічного віку, вона позбавлена можливості працевлаштуватись, а на його лікування та реабілітацію потрібні гроші, тому вона дуже потребує матеріальної допомоги зі сторони батька дітей, вважає, що вони повинні обидва вкладати усі зусилля для нормального виховування, оздоровлення їх дітей. В судове засідання на 11.09.2017 року до суду надала заяву, відповідно до якої просила суд в позовних вимогах позивача відмовити, судове засідання провести за її відсутністю.(а.с.82).
Суд, враховуючи, що відповідно до ЦПК України розгляд справи проводився за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 197 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, врахувавши заяви сторін, давши оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог і їх відповідність, суд прийшов до висновку що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЖД № 275959 зареєстрованого виконавчим комітетом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на підставі актового запису №51, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЖД № 422452 зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Роздільнянському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису №108.(а.с.6-7).
На підставі рішення Роздільнянського районного суду від 30.06.2016 року ОСОБА_3 зобов'язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку та доходів щомісячно до 19.02.2018 року, тобто до досягнення ОСОБА_3 трьохрічного віку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. Потім, починаючи з 19.02.2018 року на утримання дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку та доходів щомісячно до 18.08.2029 року, тобто до досягнення ОСОБА_4 повноліття, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. Потім, починаючи з 18.08.2029 року на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку та доходів щомісячно до 19.02.2033 року, тобто до досягнення ОСОБА_3 повноліття, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, одночасно між сторонами був розірваний шлюб.(а.с.27-30).
З постанови державного виконавця відділу ДВС Роздільнянського РУЮ, вбачається, що 29.06.2016 року було відкрито провадження на виконання виконавчого листа №511/1010/16ц виданого 23.06.2016 року, а 04.11.2016 року зазначений виконавчий лист був переданий за останнім місцем роботи ОСОБА_3, як це зазначено: СП «Вітмарк - Україна» ТОВ, бухгалтерія підприємства якого, знаходиться в м. Одеса.(а.с.13-14).
Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Аналіз зазначених вимог закону свідчить про те, що за позовом платника аліментів суд може зменшити їх розмір лише за наявності поважних причин, а саме: зміни його матеріального чи сімейного стану; погіршення його здоров'я та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Даний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для зменшення розміру аліментів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Обов'язок доказування наявності наведених обставин покладається на позивача.
Станом на 13.12.2016 року (день подачі позову) та на час ухвалення рішення суду вказані обставини відсутні та не доведені позивачем у судовому засіданні.
Так, ухвалюючи рішення від 30.05.2016 року на користь ОСОБА_2 суд врахував всі суттєві обставини, що мають значення для справи, в тому числі стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини по справі. Вказане рішення суду ОСОБА_3 не оскаржував.
Так, в обґрунтування позову позивач посилається, що у 2017 році розмір відрахування податку з доходів фізичних осіб збільшився; також збільшився і розмір аліментів; він має фактичну сім'ю та двох неповнолітніх дітей від першого шлюбу своєї співмешканки ОСОБА_6; проживає разом з ними у найманому будинку по вул. Виноградна, 6, в смт. Лиманське, Роздільнянського району Одеської області; знаходиться в скрутному матеріальному становищі, оскільки є єдиним годувальником, як своєї фактичної сім'ї так колишньої дружини з дітьми, тому не має можливості сплачувати аліменти у визначеному розмірі, але жодного доказу про стан свого матеріального положення, окрім свідоцтв про народження своїх дітей та дітей свої співмешканки, акта проживання, до суду не надав.(а.с.3-8).
У відмінності від позивача, відповідач ОСОБА_2 зібрала усі можливі докази в підтвердження свого матеріального стану та матеріального положення позивача.
За результатами перевірки вказаних посилань відповідача стосовно матеріального положення позивача, судом було встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 89534613 від 14.06.2017 року, 27.10.2016 року позивач набув право власності на спадщину за заповітом, до якої входить земельна ділянка та квартира в смт. Лиманське.
Крім того, на її думку посилання позивача на проживання у найманому будинку за адресою: смт. Лиманське, вул. Виноградна, буд. 6, є надуманими, оскільки відповідно з отриманої Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна, зазначений позивачем будинок належить ОСОБА_7, яка являється рідною матір'ю позивача та користуючись тим, що вони на різних прізвищах, він зазначив, що орендує будинок, отже, має намір завести суд в оману. (а.с.31-35).
З доказів наданих ОСОБА_2 на підтвердження свого матеріального стану судом встановлено, що її реєстрація проведена по вул. П.Каплуна, 166, в с.Кучурган Роздільнянського району Одеської області, на території Кучурганської сільської ради за нею не рахується жодного будинку, квартири, та земельних ділянок.(а.с.36), її склад сім'ї за зазначеною адресою складає 6 осіб, з яких там зареєстровані її батьки, рідний брат, вона та її діти ОСОБА_4, ОСОБА_3, що підтверджується довідкою Кучурганської сільської ради Роздільяннського району Одеської області за № 721 від 27.06.2017 року(а.с.37); наявність у молодшого сина ОСОБА_5 хвороби, підтверджується відповідним консультативним висновком спеціаліста Одеської обласної дитячої клінічної лікарні від 26.02.2015 року, випискою із медичної картки стаціонарного хворого Міністерства охорони здоров'я Придністровської Молдавської Республіки ДУ «Республіканський центр матері та дитини» від 31.01.2017 року, випискою із медичної картки стаціонарного хворого Міністерства охорони здоров'я Придністровської Молдавської Республіки ДУ «Республіканський центр матері та дитини» від 03.05.2017 року, довідкою того ж самого центру від 28.06.2017 року.(а.с.38-41); фізичною особою - підприємцем вона не являється, що підтверджується відповідями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 30.06.2017 року.(а.с.42-45).
Крім того, на обґрунтування своїх заперечень, за клопотанням відповідача, судом було частково задоволено її клопотання про витребування доказів.(а.с.46-54).
Так, на виконання ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 03.07.2017 року Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС в Одеській області надали копії Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів на ОСОБА_6 та ОСОБА_3, з яких вбачається, що ОСОБА_6 в період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 рік отримала доходи з СП « Вітмарк - Україна» ТОВ у сумі 10175.23грн., ОСОБА_3 в період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 рік отримав доходи з СП « Вітмарк - Україна» ТОВ у сумі 19560,95грн.(а.с.64-66).
На запит суду з власної ініціативи Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області надав копію актового запису про народження №27 від 11.03.1988 року на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, складений виконавчим комітетом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, з якого вбачається, що в графі відомості про матір зазначено « ОСОБА_8Г.»(а.с. 67-.68).
Таким чином, позивач не надав суду належних доказів того, що у нього відбулися зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я, які можуть свідчити про його неспроможність сплачувати аліменти, надання ним копії трудової книжки, з якої вбачається, що з червня 2017 року він звільнений з СП "Вітмарк - Україна" ТОВ за власним бажанням, суд не приймає, як доказ його погіршення матеріального стану, оскільки, суд вважає, що він є молодою та працездатною людиною, перешкод для можливості працевлаштування на вище оплачувану роботу та належного утримання дітей, судом також не встановлено. Як вбачається із позовної заяви, підставою для звернення до суду є фактична незгода позивача з попередніми рішеннями суду та бажання перегляду цього рішення, яке набрало законної сили, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що діючим законодавством не передбачено.
Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підтвердження своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підставі ст. 59 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування та повинні бути підтверджені певними засобами доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Виходячи з наведених вище обставин, суд вважає, що позивач не довів свої вимоги у повному обсязі, що є підставою для відмови з задоволенні позову за недоведеністю.
Суд приймає вказане рішення та враховує положення ч. 1 ст. З Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, згідно яких при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів саме дитини .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,61,209,212, 214-215 ЦПК України,
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. В. Іванова