Справа № 511/1867/17
номер провадження 3/511/792/17
13.09.2017 року Роздільнянський районний суд Одеської області ОСОБА_1., розглянувши матеріали, що надійшли з Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що 21 серпня 2017 року ОСОБА_2 за місцем свого мешкання чинив психологічне насильство в сімї відносно громадянки ОСОБА_3, а саме висловлювався на її адресу словами нецензурної лайки, чим спричинив останній психологічний розлад її здоров'ю.
У відповідності до повідомлення, яке надійшло до Роздільнянського відділу поліції ГУНП в Одеській області від ОСОБА_3 по вказаному факту, дільничним інспектором був зроблений виїзд та складений відносно ОСОБА_2 адміністративний протокол за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки 27.06.2017 року ОСОБА_2 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, тобто за рік вдруге.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 який чітких пояснень суду не надав, але вказував, що все зазначене в протоколі не відповідає дійсності, оскільки в нього колишня жінка з якою він вимушений проживати в одному будинку після розлучення неврівноважена. Вона постійно вчиняє йому сварки, провокує його, оскільки бажає, щоб він залишив будинок і пішов з нього, а йому йти не має куди. Від шлюбу у них троє дітей, яких він любить і намагається всяким чином допомогати матеріально та виховувати їх. За останньою сваркою працівники поліції склали протокол і на неї, але вона відмовилась являтися до суду, розглянувши надані документи та докази, суд дійшов до висновку про те, що в діях правопорушника відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП за наступними обставинами.
Відповідно до ч.2 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисного вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
КУпАП визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративні правопорушення, що приймається в конкретній справі. У ньому повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема дані про час, місце вчинення адміністративного правопорушення, суть його, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, про це також зазначається у процесуальних документах.
Даний протокол складений без дотримання вимог Закону України N 2789-III “Про попередження насильства в сім'ї ”від 15 листопада 2001 року.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дослівно «21 серпня 2017 року ОСОБА_2 за місцем свого мешкання чинив психологічне насильство в сім'ї відносно громадянки ОСОБА_3, а саме: висловлювався на її адресу словами нецензурної лайки.»
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол повинен містити дані про свідків і потерпілих, що також не відображено в протоколі, а суд самостійно позбавлений можливості встановлювати та знаходити зазначених осіб.
У даній справі протокол, який є документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів, але з нього суті правопорушення з'ясувати неможливо, оскільки не вказано якими діями був спричинений психологічний розлад здоров'я потерпілій та в чому це полягало, крім того необхідною умовою складу зазначеного правопорушення є наявність сімейних стосунків між особами, що в даному випадку посадовими особами поліції виконано не було.
Оскільки ОСОБА_2 в судовому засіданні фактично заперечували факт спричинення саме психологічного розладу здоров'ю потерпілої, вказував, що зазначене відбувалося за ініціативою колишньої дружини, а інших доказів матеріали адміністративного провадження не містять, тому суд самостійно позбавлений можливості встановити зазначені факти.
Таким чином у протоколі про адміністративне правопорушення, склад якого передбачений ч.2 ст. 173-2 КУпАП, обов'язково має бути зазначено, які саме дії правопорушника утворюють склад даного правопорушення та має обов'язково зазначено які дії вчинені; також невід'ємною складовою вказаного складу є наявність родинних відносин (сім'ї).
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, Закону України N 2789-III “Про попередження насильства в сім'ї ” від 15 листопада 2001 року, оскільки виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Таким чином, в даному випадку наявність самого по собі процесуального документу - протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог законодавства, без врахування всієї сукупності доказів, не вказує на вчинення правопорушення із боку ОСОБА_2
Оскільки судом робиться висновок щодо невідповідності протоколу, в судовому засіданні правопорушник вказаних подій не підтвердив, встановити свідків та потерпілу події, суд, самостійно позбавлений можливості, суду надані тільки письмові пояснення, вказане є підставою для закриття провадження по справі.
Суд вважає, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання правопорушника винним.
Крім того, судом встановлено, що правопорушник ОСОБА_2 притягувався Роздільнянським районним судом Одеської області 27.06.2017 року, але провадження відносно нього - закрито.
З урахування вищенаведеного, згідно ст.247 п.1 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад та подія адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження по даній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності належить закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 245,247 п.1, 251, 252, 254, 256, 280, 284 КУпАП, суд
Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_2 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області, через Роздільнянський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: ОСОБА_1
Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.
Срок предґявлення до виконання постанови 3 місяці.