_____________________________________________________________________________ Справа №521/4054/17
Номер провадження №2-а/521/196/17
16 серпня 2017 року м.Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
судді - Маркарової С.В.
за участю секретаря судового засідання - Іськової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
ОСОБА_2 в межах встановленого ст. 99 КАС України строку звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
В обґрунтування свої вимог позивач послалась на те, що постановою Одеської митниці ДФС від 10.02.2017 року в справі про порушення митних правил №0106/500000000/17 її було визнано винною у вчинені порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Позивач вказувала, що згідно цієї постанови її правопорушення полягало в тому, що вона, як уповноважена особа ТОВ «Опус Компані» на роботу з митницею, здійснила декларування певних товарів, поставлених в Україну за контрактом поставки №SCOT-2015-OC від 20.03.2015 року між ТОВ «Опус Компані» та компанією «SHANTOU CITY OUBAOLONG TRANDING CO. LTD».
ОСОБА_2 зазначала, що здійснила декларування товарів на підставі отриманих від ТОВ «Опус Компані» документів та подала 05.07.2015 року до Одеської митниці відповідну декларацію, де був вказаний опис товару, що переміщувався через митний кордон, загальна вартість задекларованих товарів та сума митних платежів.
Так, 05.07.2015 року співробітниками митних органів був проведений фізичний огляд товарів та інших предметів, про що був складений акт.
11.08.2016 року посадовими особами відповідача з відповіді органів Португальської республіки була встановлена неправдивість задекларованих ОСОБА_2 відомостей та наданих інвойсів, необхідних для визначення митної вартості товарів з метою зменшення розміру митних платежів, що є ознакою порушення митних правил за ст. 485 МК України.
ОСОБА_2 стверджувала, що постанова митного органу є протиправною, оскільки вона діяла виключно в межах доручення на підставі всіх наданих їй декларантом ТОВ «Опус Компані» документів, інших відомостей при митному оформленні вона від декларанта не мала та не могла їх перевірити.
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просила суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0106/500000000/17 від 10.02.2017 року, винесену Одеською митницею ДФС про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав.
Дослідивши обставини справи та наявні докази, надані учасниками процесу в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Зі змісту ст.485 Митного кодексу України вбачається, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявления неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Статтею 530 МК України визначено, що законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 працює в ТОВ «Опус Компані» особою уповноваженою на роботу з митницею.
20.03.2015 року між ТОВ «Опус Компані» та компанією «SHANTOU CITY OUBAOLONG TRANDING CO. LTD» укладений договір щодо поставки в Україну товарів.
В межах зазначеного контракту до Одеської митниці ДФС з Франції в морському контейнері MRKU3305497 надійшов товар «дитячі автомобільні крісла, дитячий стілець для годування, дитячі ходунки».
05.07.2015 року ОСОБА_2, як уповноваженою особою на роботу з митними органами ТОВ «Опус Компані», в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення до Одеської митниці ДФС були надані наступні документи: CMR №1288 від 04.07.2015 року, коносамент SEJ283926 від 26.05.2015 року, контракт №SCOT-2015-OC від 20.03.2015 року, інвойс №2217 від 26.05.2015 року, пакувальний лист №2217 від 26.05.2015 року а також митна декларація в режимі «ІМ40ДЕ» від 05.07.2015 року №500060001/2015/012407.
Відповідно до наданої митної декларації переміщенню через митний кордон України від компанії - відправника «DOREL FRANCE SA» (Франція) на адресу компанії покупця та одержувача ТОВ «Опус Компані» (Україна) підлягав товар: «дитячі автомобільні крісла - 351, дитячий стілець для годування-30, дитячі ходунки-30, торгівельна марка BEBE CONFORT» вагою брутто 4925,60кг та вартістю 13 796,34 дол.США.
05.07.2015 року під час здійснення митного контролю вказаного товару працівниками митниці був проведений фізичний огляд зазначеного товару.
Згодом, з метою встановлення автентичності поданих документів Південною митницею Міндоходів було направлено запит до митних органів Франції.
Посилаючись на отримання 11.08.2016 року з митних органів Франції певної інформації та документів, Південною митницею Міндоходів був встановлений факт суттєвого заниження вартості товарів, оформлених у Південній митниці Міндоходів та подання ОСОБА_2 неправдивих відомостей щодо вартості задекларованих товарів згідно митної декларації №500060001/2015/012407 від 05.07.2015 року.
За даним фактом відносно ОСОБА_2 був складений протокол про порушення митних правил №0106/500000000/17 від 03.02.2017 року за ознаками ст. 485 МК України.
На підставі зазначеного протоколу начальником Одеської митниці ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил №0106/500000000/17 від 10.02.2017 року, якою ОСОБА_2 було визнано винною у вчинені порушення митних правил щодо заявлення в митній декларації №500060001/2015/012407 від 05.07.2015 року неправдивих відомостей, що передбачено ст. 485 МК України, та накладено на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 471 506, 67 грн.
Стверджуючи, що вказана постанова є незаконною, позивач в процесі розгляду справи посилалась на відсутність в її діях складу адміністративного порушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Так, відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 416 МК України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором (417 МК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 при подачі митної декларації №500060001/2015/012407 від 05.07.2015 року діяла як агент митного оформлення, тобто відповідно до ст. 418 МК України як фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Так, відповідно до вимог закону позивач діяла виключно в межах діючого законодавства та пред'явила до митного оформлення інвойси та інші товаросупроводжувальні документи, які були передані їй самим декларантом ТОВ «Опус Компані» та в подальшому задекларувала зазначені в цих документах товари та сплатила необхідні митні платежі.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 69 МК України у разі порушень декларантом (заявником) правил класифікації товарів під час декларування, адміністративна відповідальність для нього настає виключно у разі встановлення факту подання вказаною особою недостовірних документів, надання ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття класифікаційного рішення.
Вказана норма Митного кодексу України узгоджується з положеннями ст. 485 цього Кодексу, якою визнається правопорушенням такі дії, які спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Разом з тим, зі змісту ст. 485 МК України вбачається, що склад такого порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.
Висновок про виявлення факту порушення митних правил, який відповідно до ст. 360 МК України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб'єкта.
Обставинами, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушника, є, крім іншого, ступінь складності і неоднозначності класифікації тих чи інших дій та застосування діючого законодавства.
Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, встановлених ст. 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Вирішуючи спір суд враховує, що за ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів наявності протиправної мети дій ОСОБА_2 щодо заявлення неправдивих відомостей та неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру Одеською митницею ДФС в процесі розгляду справи не надано.
Окрім того, суд враховує, що ст. 53 МК України передбачено у випадку виявлення розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів звернення органу доходів і зборів з письмовою вимогою до декларанта або уповноваженої ним особи про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а також подальшого коригування декларантом митної вартості товарів на підставі відповідного рішення, яке приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 МК України).
Такі заходи митним органом з метою можливого усунення розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів, а також коригування митної вартості товарів та подальшої сплати митних платежів у встановленому розмірі не вживались.
При таких обставинах, суд вважає, що на момент митного оформлення товару, згідно митної декларації №500060001/2015/012407 від 05.07.2015 року в діях ОСОБА_2 був відсутній прямий умисел для ухилення від сплати митних платежів та надання недостовірних відомостей щодо товару, оскільки позивач діяла в межах доручення від декларанта та на підставі отриманих від нього документів, а допущення помилки при класифікації товарів під час декларування товарів не є самостійним складом адміністративного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність.
З наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ч. 3 ст. 2 КАС України прийняв рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об'єктивної та суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 4, 8, 9, 11, 21, 105, 158-163, 183-2, 256 КАС України, -
Позов ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0106/500000000/17 від 10.02.2017 року винесеною Одеською митницею Державної фіскальної служби України про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Малиновський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення.
Суддя С.В. Маркарова