Справа № 520/9498/14-к
Провадження № 1-кп/520/79/15
21.08.2015 рокуКиївський районний суд м.Одеси
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого адвоката ОСОБА_7
розглянувши в судовому засіданні в залі суду, кримінальне провадження
№12014160480000605 внесеному до ЄРДР 12.02.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, уродженця м.Одеси, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 ,працюючого за наймом, на утриманні має дитину - дочку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ст.89 КК України не має судимості, щодо обвинувачення за ст.121 ч.1 КК України.
14 лютого 2014 року, біля 22 годин, обвинувачений ОСОБА_8 знаходячись за місцем свого фактичного проживання в АДРЕСА_2 , біля гаражу розташованого в житловому будинку за місцем його проживання, де готував свою автомашину до виїзду з сім'єю в місто. У цей саме час на автомашині до свого фактичного місця проживання, додому, по АДРЕСА_3 , до будинку АДРЕСА_4 , який розташований по сусідству з будинком, де фактично проживає обвинувачений з матір'ю, приїхав сусід - потерпілий ОСОБА_6 . Де в процесі вияснення відносин між ними, в провулку Глазунова, в м.Одесі, виникла сварка між обвинуваченим та потерпілим, яка переросла в бійку між обвинуваченим та потерпілим. Під час обоюдної бійки між обвинуваченим та потерпілим обвинувачений руками умисно наносив потерпілому удари по голові. Чим умисно завдав потерпілому ОСОБА_6 закриту черепно мозкову травму в формі струсу головного мозку, крововилив обличчя. Дані тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_6 за критерієм небезпеки, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в скоєнні злочину визнав частково.
Пояснив суду, що він разом з мамою проживає в АДРЕСА_2 .
14 лютого 2014 року в вечірній період часу, біля 22 годин він, разом з мамою та своєю цивільною дружиною, зібралися поїхати на дискотеку. Він автомашиною виїхав з гаража і не виключаючи мотор почав протирати в автомашині скло, готувати автомашину до виїзду в місто. В цей момент по провулку на автомашині близько до нього під'їхав сусід ОСОБА_6 , який під'їжджаючи ближче до нього, включив в своїй автомашині дальнє світло, засліплюючи його і не виключаючи світло під'їхав до нього. Він не придав цьому значення і не реагував на такі дії ОСОБА_6 ,
а продовжував готувати свою автомашину до виїзду. ОСОБА_6 зупинивши автомобіль підійшов до нього й умисно два рази вдарив його правою рукою в верхню частину голови, через що він вдарився головою в кут стіни будинку, від чого отримав тілесні ушкодження і звертаючись до ОСОБА_6 запитав в нього, що ви робите. ОСОБА_6 погрожуючи йому, відповів і сказав, якщо ви звідси не уїдете то я вас посаджу, ваш будинок спалю. На погрози ОСОБА_6 він нічого не відповів, пішов в будинок, так як у нього з голови текла кров і про все розповів матері.
Пізніше він разом з мамою вийшов з будинку, в його гаражі були відкриті двері. Коли він вийшов то побачив що син ОСОБА_10 - ОСОБА_11 ногою вдарив в двері його автомашину, а потерпілий ОСОБА_12 кинув камінь в заднє скло його автомашини і вони почали уходити в свій двір.
Він звертаючись до ОСОБА_13 , сказав їм почекати, а мама в цей час, взяла дерев'яну палку і хотіла вдарити ОСОБА_10 . ОСОБА_11 забрав у мами палку і вдарив цією палкою маму по спині. Від чого мама впала на землю. Після чого він схватив ОСОБА_6 за шию і вони почали між собою боротися і бити один одного кулаками, кидатися камінням. В цей час в провулок вийшла його цивільна дружина і допомогла його мамі піднятися з землі, завела маму в гараж. Пізніше він кинув вогнегасник і попав в заднє скло автомобіля ОСОБА_6 .
Все це відбувалося в провулку, по місцю проживання його сім'ї та сім'ї ОСОБА_6 , рядом з його гаражем, що також поблизу хвіртки та воріт при вході на територію земельної ділянки ОСОБА_6 .
Потерпілий ОСОБА_6 при спілкуванні з ним був одітий в куртку яка була застібнута.
ОСОБА_11 та потерпілий ОСОБА_6 також кидали в нього каміння з території де розташований будинок ОСОБА_6 , каміння яке вони кидали в нього було розміром в діаметрі до 10 см. На територію земельної ділянки та в приміщення будівель ОСОБА_6 він та його члени сім'ї не заходили.
Під час бійки з ОСОБА_14 він також отримав від ОСОБА_6 травми. Йому особисто тоді не було відомо чи отримав травми ОСОБА_6 від його дій, так як потерпілий пішов додому. Він вважає, що конфлікт виник на побутовому ґрунті, через здійснення будівництво на території землі, яка є власністю його мами, так як ОСОБА_15 був проти проведення такого будівництва. Тому між ними та ОСОБА_6 раніше виник конфлікт з надуманих ОСОБА_14 підстав, так як всі документи на дозвіл будівництва в них були. Конфлікт і бійка між ним та потерпілим був біля 5-10 хвилин.
В бійці між ним та ОСОБА_6 участь приймав також син ОСОБА_6 - ОСОБА_11 , який лопатою бив його та маму по спині, в той момент коли потерпілий лежав на землі, а він знаходився зверху.
Під час бійки з ОСОБА_6 удари він наносив потерпілому кулаками по голові. Він нічим іншим, крім кулаками рук не наносив удари ОСОБА_6 , предметами він не бив потерпілого, він ножем удари не наносив потерпілому. Ножа в нього не було. Він вважає, що ОСОБА_6 та його син ОСОБА_11 на нього наговорюють про те, що він ножем наніс удар потерпілому, так як ножа в нього не було. Він являється лівшею, пише лівою рукою, в правій руці він може тільки що не будь тримати, так як права рука в нього не розвинута. Тому пояснення про те, що він тримаючи ніж в правій руці не можуть бути правдивими.
Між ним та потерпілим була бійка, в процесі якої вони обидва разом впали на землю, де продовжили битися. Під час бійки він наносив удари потерпілому кулаками рук, а потерпілий наносив удари йому. Він не брав в руки гострі предмети і не наносив гострими предметами потерпілому удари. Йому не відомо звідки у потерпілого різана рана. Від потерпілого було чути запах алкоголю. Потерпілий був ініціатором бійки між ними. Він вважає, що потерпілому він спричинив тільки легкі тілесні ушкодженні під час обоюдної бійки.
Він вважає, що потерпілий та син потерпілого ОСОБА_11 дали не правдиві покази, так як вони з потерпілим билися тільки в провулку, він на територію двору де розташований будинок потерпілого не заходив, а також в будинок потерпілого не заходив.
Потерпілий та його син дали різні пояснення про обставини бійки. Вони обидва дали неправдиві покази. Вони обидва дали неправдиві пояснення про те, що бійка між ними була чи в гаражі їх будинку, чи в приміщенні будинку, чи у дворі де розташований будинок. Він вважає, що на нього наговорюють, даючи неправдиві покази для того, щоб йому помститися через те, що його сім'я без згоди потерпілого проводить будівельні роботи на своїй, сусідній від потерпілого земельній ділянці. Між ними та потерпілим є довготривалий конфлікт так як ОСОБА_6 вимагає від них знести побудовані ними будівлі. ОСОБА_6 сказав, що зробить все щоб його посадити.
ОСОБА_11 лопатою вдарив його маму по спині.
Він також звернувся в міліцію з заявою про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за спричинення йому тілесних ушкоджень, на теперішній час проводиться досудове слідство за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_16 .
Вважаючи себе винним в спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень він розкаюється в скоєнні злочину і жалкує про скоєне ним.
Цивільний позов він не визнає.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 пояснив суду про те, що потерпілий по справі ОСОБА_6 є його батьком. Він разом з батьком проживають разом в житловому будинку розташованому за адресою АДРЕСА_3 .
14 лютого 2014 року в вечірній період часу, біля 22 -23 годин батько повертався додому після роботи. Він знаходячись в будинку на другому поверсі займався роботою, так як у нього там робоче місце, оскільки він займається музикою, почув звук автомобіля.
В будинку він відкрив батькові вхідні двері, батько зайшов в будинок все було нормально і він пішов в туалет. Через дві-три секунди він почув крик свого батька за спиною у себе, повернувся і побачив, як ОСОБА_17 наносив удар батькові ножем в ліву частину тіла. Коли він дивився на батька,коли батько крикнув, то обвинувачений побачив його і втік на вулицю. Він підбіг до батька,батько впав,був без свідомості і нічого не міг зробити. Він побіг на кухню намочити рушник,коли повернувся батько встав. В цей момент обвинувачений вогнегасником розпорошив порошок батькові на обличчя. Він заховався за холодильник. Все приміщення було в тумані. Коли туман розсіявся батька в приміщенні будинку не було. Він почув крики з вулиці і якісь удари. Коли він вийшов на вулицю то побачив обвинуваченого який стояв біля автомашини наносив удари по автомашині, а також обвинувачений наніс удар по голові батькові предметом яким бив по автомобілю. Який це був предмет він не бачив.
Він не міг підняти батька так як батько в два рази тяжчий за нього. Він побіг додому за рушником,а коли повернувся то побачив,що ОСОБА_18 ногами наносила удари його батькові,а обвинувачений в кишенях одягу його батька щось шукав,батько в цей момент старався схватити обвинуваченого за руку. Коли обвинувачений та ОСОБА_18 побачили його то відійшли від батька.
Коли батько прийшов в себе вини закрили ворота,батько закрив ліву сторону воріт,він закрив праву сторону воріт. В цей момент обвинувачений включив ще один вогнегасник, весь двір був в димі,а залізним прутом обвинувачений бив по воротах, ОСОБА_18 кидала в їх двір різні предмети.
Вони разом з батьком викликали мілію та швидку допомогу. А в цей час він поїхав за товаришем батька ОСОБА_19 , який проживає в м.Одесі, якого він привіз до них додому. Пізніше разом з ОСОБА_19 вони завезли батька в лікарню.
Він бачив лезо ножа, рукоятку ножа він не бачив, думає що лезо було 10-15 см. Між їх сім'ями були спори,потім виник конфлікт на побутовому ґрунті.
Також пояснив суду,що все відбувалося, на території двору де розташований їх будинок. На батька напали ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Працівники міліції проводили слідчі дії в його присутності,з місця злочину все було вилучено працівниками міліції.
Він бачив свого батька зі сторони спини батька і бачив як обвинувачений наносив удар. Коли був нанесений удар він почув крик і повернувся то побачив як батько тримався за голову і був уже до нього спиною в його сторону. Почувши крик він повернувся і побачив як обвинувачений наносить удар по голові. Батько повернувся на удар до обвинуваченого, тобто туди звідки батькові нанесли сильний удар ззаду по голові там стояв ОСОБА_22 який ножем наніс удар батькові. Він бачив лезо ножа. Як обвинувачений тримав в руці ніж він не може пояснити суду. Удар ножем обвинувачений наносив правою рукою. Яким способом обвинувачений наносив удар ножем він не може пояснити суду.
Він не бачив як обвинувачений наніс удар ззаду батькові. Він не бачив що тримав обвинувачений в другій лівій руці.
Він бачив через спину батька ліву частину тіла обвинуваченого та ліву руку обвинуваченого.
В чому був одітий обвинувачений він не пам'ятає, крові на обвинуваченому він не бачив.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_23 пояснив суду про те, що потерпілий по справі ОСОБА_6 є його товаришем, а обвинуваченого він не знає.
Він дає пояснення суду з чужих слів.
14.02.2014 року до нього додому приїхав син потерпілого і розповів,що батька побили і потрібно щось робити.
Син потерпілого йому сказав,що сусід бився з батьком. Коли вони приїхали до потерпілого то він побачив,що двір був в порошку,автомашина потерпілого була пошкоджена,у дворі був вогнегасник, домкрат, ключ. Також в приміщенні будинку був порошок. У потерпілого він бачив кров. Він був разом з лікарем який посадив потерпілого на ліжко. Потерпілий пояснив йому, що сусід вдарив його ззаду якимсь предметом потім вдарив ножем спереду.
Пізніше швидка допомога відвезла потерпілого в лікарню.
Йому відомо, що між потерпілим та обвинуваченим є цивільний спір про будівництво на території земельної ділянки де проживає обвинувачений.
Допитана в якості свідка ОСОБА_24 пояснила суду про те, що обвинувачений являється її сином,з яким вони проживають разом в будинку в АДРЕСА_2 .
Між нею та потерпілим ОСОБА_25 виник цивільний спір щодо будівництва на її земельній ділянці. На цьому ґрунті між ними постійно виникали сварки. Під час яких потерпілий погрожував їй та синові розправою. Потерпілий раніше ще до 14.02.2015 року безпідставно викликав міліцію з метою розправи з нею, а перед тим весь час їх провокував на які не будь дії.
Вона також неодноразово 3-4 рази зверталася в міліцію з заявами на неправомірні дії сусіда ОСОБА_26 , який систематично свариться з ними, який навмисно розрушив стіну в її будівлі на її території, побив скло в її будівлі, яка розташована у її дворі, позривав зі стіни її будинку сітку та пінопласт, якими був утеплений її будинок.
14.02.2014 року в вечірній час вона разом з сином та невісткою збиралися поїхати на дискотеку. Син вийшов з будинку готувати автомобіль для їх поїздки. Пізніше,коли син повернувся в будинок то у сина була розбита голова, він був в крові. Син розповів, що коли він стояв в провулку біля своєї автомашини до нього під'їхав сусід ОСОБА_12 і відразу кинувся до сина битися, вдарив сина головою об стіну, розбив синові голову. Син втік додому. З будинку вони почули звук скла і побачили, що ОСОБА_15 якимось предметом б'є по їх автомашині і вже пошкодив їх автомашину. Вона разом з сином вийшли в провулок, щоб не дати ОСОБА_27 можливості ще більше пошкодити їх автомашину, яку син недавно забрав після ремонту та фарбування. Між ними та сусідом ОСОБА_14 почалася сварка, а потім бійка. Під час бійки син та сусід боролися між собою, один одному кулаками наносили удари. Сварка, а потім бійка між її сином та сусідом була тільки в провулку, на якому розташовані їх будинки. Син старався втекти від ОСОБА_28 , так як син набагато менший ростом і вагою від сусіда,тому ОСОБА_15 є набагато сильнішим від сина,але потерпілий наносив синові удари і не відпускав сина, тому син змушений був давати відповідь та не міг втекти. Коли вони билися між собою в провулку, де на землі була розсипана щебінка, вони разом падали на землю де продовжили битися.
Ворота і хвіртка у двір де проживає потерпілий були зачинені, їх гараж який розташований в будинку і має вихід в провулок був відчинений так як ворота в гараж були відчинені, її син та ОСОБА_15 через ворота кидали один в іншого різні предмети,каміння.
Потерпілий ОСОБА_15 та його син ОСОБА_16 пошкодили їхню автомашину, яку син тільки забрав з ремонту та після фарбування.
ОСОБА_15 погрожуючи, кричав їм, що зрівняє їх будинок з землею, а їх посадить в тюрму. Їй особисто не зрозуміло звідки в ОСОБА_26 до них скільки ненависті та злості, причина їй невідома.
Вона бачила одяг потерпілого, в який він був одітий при обставинах коли обвинувачений та потерпілий билися між собою, тому стверджує, що ОСОБА_15 був одітий у куртці та светрі сірого кольору, який виглядав з під куртки, так як був більше розміром ніж куртка.
На територію земельної ділянки, де розташований будинок ОСОБА_26 , ні син, ні вона не заходили. Все відбувалося в її присутності в провулку навпроти їх будинків, син не заходив у двір до ОСОБА_13 і вона не заходила у чужий двір,тому син не міг бути в будинку потерпілого.
Під час бійки, коли вона підбігла до ОСОБА_26 , тримаючи в руці палку, син потерпілого вихватив від неї палку і вдарив її цією палкою по спині, чим спричинив їй тілесні ушкодження. ОСОБА_26 спричинив тілесні ушкодження її синові.
ЇЇ невістка викликала міліцію та швидку допомогу.
На вулиці було достатнє освітлення для того, щоб можна було бачити обставини які відбувалися.
При бійці ОСОБА_15 кинув її сина на землю і бив сина, а ОСОБА_11 забрав в неї палку, якою вдарив її по спині. Син спортом не займався тому ОСОБА_6 набагато сильніший від її сина.
Коли приїхала швидка допомога то ОСОБА_15 відмовився їхати в лікарню, когось чекав. Пізніше до потерпілого приїхала інша швидка допомога,яка його чекала. Швидка допомога забрала в лікарню її та її сина.
Знаходячись в лікарні і чекаючи виклику до лікаря, вона бачила як ОСОБА_15 разом з свідком по справі ОСОБА_29 та іншими незнайомим їй особами, показали лікарю посвідчення і не звертаючись в прийомний покій лікарні для оформлення документів на прийом до лікаря, зайшли в кабінет лікаря.
ОСОБА_15 являється бувшим працівником міліції. Вона намагалася з ОСОБА_14 ще до бійки з її сином врегулювати відносини, однак ОСОБА_15 не погоджувався.
Працівники міліції заходили до них додому де проводили слідчі дії.
Допитана в якості свідка ОСОБА_30 пояснила суду про те, що обвинувачений являється цивільним чоловіком, з яким вони проживають разом в будинку в АДРЕСА_2 .
14.02.2014 року було свято, тому вони всі сім'єю вирішили поїхати на дискотеку.
ОСОБА_17 готував автомашину до виїзду і повернувся в будинок в крові, сказав що його вдарив потерпілий. Їй відомо, що потерпілий погрожував обвинуваченому та його матері. В провулку, де розташовані їх будинки, відбулася бійка між обвинуваченим та потерпілим. Під час бійки вони один одному наносили удари кулаками. На територію двору потерпілого обвинувачений не заходив.
- згідно тексту протоколу прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 15.02.2014 року (т.1 а.с. 11) дослідженого судом, видно, що ОСОБА_6 повідомляє органи міліції про те, що ОСОБА_17 - сусід, на подвір'ї його будинку розташованого в АДРЕСА_5 , побив його, після чого вдарив ножем в область лівих ребер. А також письмово повідомив міліцію,що обвинувачений був разом з невстановленим чоловіком і після скоєння відносно потерпілого злочину, вони втекли.
- згідно тексту протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 04.03.2014 року
( т.1 а.с. 40-42) дослідженого судом, видно, що потерпілий в силу ст. 63 Конституції України на період 04.03.2014 року відмовився від показів, однак, наполягав на своїй заяві щодо ОСОБА_8 .
- згідно тексту протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 від 07.03.2014 року (т.1 а.с. 45-55) дослідженого судом, видно, що 14.02.2014 року біля 23 годин ОСОБА_6 приїхав з роботи до дому і нікого не побачив у своєму подвір'ї, зачинив за собою ворота, пішов до будинку, постукав у двері, через 2 хвилини його син відкрив йому двері в будинок і син пішов на кухню. Коли він зайшов в приміщення свого будинку, зробив 4 кроки то відразу він отримав удар по голові ззаду з правої сторони, з боку обличчя в області ока, схопився за голову і розвернувся в бік нападника, побачив перед собою обвинуваченого ОСОБА_8 з ножем в правій руці, який одночасно наніс йому удар в ліву частину тулуба з боку, після чого він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то побачив як ОСОБА_17 розпилює вогнегасником в будинку порошок.
Після чого він виповз з будинку на подвір'я, на подвір'ї він підвівся на ноги де побачив як ОСОБА_17 за допомогою якогось металевого предмету розбив заднє праве скло в його автомобілі, заднє скло в автомобілі вже було розбито. Коли він йшов до обвинуваченого то впав і закотився під автомобіль де знепритомнів.
Він отямився під час нанесення йому ударів по тулубу, удари наносив обвинувачений руками та ногами. Він чув голос та крик ОСОБА_31 , обвинуваченого ОСОБА_8 та свого сина. Коли він отямився то біля нього був його син.
ОСОБА_32 , та ОСОБА_18 були за воротами його подвір'я.
Він відразу виявив,що зник його телефон, син сказав йому, що в нього ліва частина в крові. Він був одягнутий у фірмову куртку, фірмову сорочку, він не звертав на слова бо боліла голова.
Він думає, що його син викликав швидку допомогу. Він після виклику швидкої допомоги попросив сина з'їздити за його товаришем ОСОБА_19 , який розбирається у правоохоронній системі. Коли прибула швидка то медичний працівник наклав пов'язку і чекали працівників міліції. Коли вони дочекалися працівників міліції то він бачив як один міліціонер оглядав його будинок і подвір'я. Другий працівник міліції розпитував його про обставини події, а працівник швидкої просив його їхати в лікарню.
Також пояснив, що в той момент працівник міліції надав йому на підпис документи які він , не читав,а працівник міліції сказав, що все записано з його слів, ОСОБА_6 підписав, не читаючи і не ознайомлюючись. Приїхали син та товариш занесли йог у швидку допомогу і його відвезли в лікарню, а син з товаришем залишились у будинку так як не закінчився огляд.
- Згідно тексту протоколу проведення слідчого експерименту від 29.04.2014 року (т.1 а.с. 194-196) за участю потерпілого ОСОБА_6 , дослідженого судом видно, що потерпілий при слідчому експерименті за участю 2-х понятих та слідчого пояснив обставини події від 14.02.2014 року при яких він отримав тілесні ушкодження.
При слідчому експерименті в присутності понятих потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що коли він приїхав додому, поставив свою автомашину, закрив ворота на подвір'ї, зайшов у свій будинок, поклав ключі на полицю, зробив 2 кроки вперед, син знаходився перед ним в 3-х кроках по переду, в будинку відкрилися вхідні двері і він отримав удар по потилиці ззаду, повернувся, побачив у дверях ОСОБА_8 і побачив у правій руці обвинуваченого ніж. Він тільки що прийшов з роботи, ще не встиг переодягнутися в інший одяг, тому був одягнений в фірмову куртку і ОСОБА_17 наніс йому удар ножем. Син почув оклик повернувся та крикнув, а ОСОБА_17 втік. Він знепритомнів на 1-2 хвилини,а коли прийшов до тями, то на порозі знову з'явився ОСОБА_17 з вогнегасником і почав розпилювати в будинку порошок з нього. Коли впав туман він вийшов на вулицю. Вогнегасник сторчав з автомобіля в якому були вибити вікна. Біля його автомашини стояв ОСОБА_17 який бив по машині якимось предметом. ОСОБА_17 невстановленим предметом вдарив його по голові, він впав під автомашину та знепритомнів. Прийшов до тями почув голоси ОСОБА_8 та його мами, які стояли над ним, нанесли йому удари по голові і пішли. Він разом з сином закрили ворота, зайшли в будинок,де він встановив що зник його телефон. Коли ОСОБА_17 вдарив його в потилицю, після цього ножем вдарив по тулубу в цей момент поруч з ним нікого не було.
- згідно протоколу перегляду відеозапису від 29.04.2014 року (слідчого експерименту) (т.1 а.с. 197-198) дослідженого судом видно, що після ознайомлення з текстом протоколу клопотань, доповнень, зауважень не поступило від учасинкі ,в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6
- згідно протоколу одночасного допиту осіб від 30.04.2014 року (т.1 а.с. 211-215)
дослідженого судом видно, що покази ОСОБА_6 вказані в цьому протоколі аналогічні його показам в протоколі додаткового допиту від 07.03.2014 року лише з доповненням щодо світла. Де він доповнив свої покази тим, що світла не було на дворі, на вулиці, лише освітлювався дверний просвіт.
- згідно протокол одночасного допиту осіб від 07.07.2014 року (т.1 а.с. 277-282) потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_8 , дослідженого судом, видно, що покази потерпілого ОСОБА_6 аналогічні його же показам в протоколі додаткового допиту від 07.03.2014 року та аналогічні його же показам в протоколі одночасного допиту осіб від 30.04.214 року за участю ОСОБА_33 .
Під час цього ж допиту на питання слідчого потерпілий ОСОБА_13 зазначив, що до цієї події передували погрози його вбивством з боку ОСОБА_8 та невстановлених осіб, про що потерпілий ОСОБА_6 повідомив в жовтні - листопаді 2013 року органи міліції. Крім цього, потерпілий ОСОБА_6 доповнив зазначений протокол допиту тим, як він вважає, що його телефон зник, коли він знепритомній і знаходився під автомобілем, коли біля нього були ОСОБА_17 , та ОСОБА_34 ..
Згідно пояснень потерпілого ОСОБА_6 досудовому слідству з усіх його показів, належним чином досліджених судом, в зв'язку з відмовою потерпілого надати суду пояснення, видно про те, що потерпілий ОСОБА_6 повідомляв по даній справі про різні місця скоєння відносно нього злочину обвинуваченим : на подвір'ї його будинку та в приміщенні його будинку, також повідомляв та стверджував про різні місця знаходження в цей період часу його сина свідка ОСОБА_35 як очевидця злочину : на сходах будинку, на кухні, у коридорі,а також повідомляв про різне місце росположення його сина свідка ОСОБА_35 відносно потерпілого : один раз пояснив,що син стояв до нього обличчям, а потім пояснив що син стояв до нього спиною.
Крім того потерпілий надавав різні покази стосовні кількості осіб які брали участь в скоєнні злочину відносно нього, стверджував щодо ОСОБА_8 був разом з невстановленим чоловіком на подвір'ї його будинку, а потім стверджував що обвинувачений був один у приміщенні його будинку під час скоєння злочину.
Також потерпілий надавав різні пояснення щодо характеру нанесення йому ударів по голові : один раз потерпілий пояснив,що йому було спричинено тілесні ушкодження справа та ззаду в області ока, потім пояснював про те, що йому було нанесено удар ззаду по потилиці.
Крім того потерпілий вказував, що на подвір'ї його будинку обвинувачений наносив йому удари по тулубу, голові рукам ногам, а пізніше надав пояснення, що на подвір'ї його будинку ОСОБА_8 та ОСОБА_36 разом били його по голові та спині.
Вказані протиріччя не були усунуті в ході досудового слідства органом досудового слідства, а усунути їх судом в судовому засіданні через відмову потерпілого від явки в суд та дачі пояснень суду не було можливим.
При проведенні досудового розслідування по даному кримінальному провадженні досудовим слідством було призначено та проведено експертизи речових доказів:
- згідно висновку експерта № 102 від 4.02.2014 року)(том № 1а.с.№ 96-98) відносно недокурку цигарки марки «LMBLUЕ LAВЕL» вилученої з будинку потерпілого, як з місця пригоди, встановлена слина, належна особі чоловічого генетичного полу і виявлений антиген А і Н ізосереологічної системи АВО,що виключає походження слини від чоловіка з групою крові А з ізосереологічної системи анти - В з супутствуючим антигеном Н, виключено, що це слина належить потерпілому ОСОБА_6 ,свідку ОСОБА_37 та ОСОБА_38 ,чи належить слина підозрюваному ОСОБА_39 не має можливості встановити у зв'язку з відсутністю зразків крові і слини;
- згідно висновку судово медичної імунологічної експертизи № 230 від 19.03.2014 року, осколку скла вилученого при огляді з місця події та сорочки потерпілого ОСОБА_6 ) (том №1 а.с.113-116), видно,що на осколку скла вилученому з місця події виявлена кров людини, властиві групи крові ОСОБА_40 ..
Наявність крові потерпілого ОСОБА_6 , та свідка ОСОБА_35 , можлива лише в якості домішок.
На верхній чоловічій сорочці, що належить потерпілому ОСОБА_6 , виявлена кров людини, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_6 , та свідка ОСОБА_41 .
Висловитись, щодо можливого походження виявлених слідів крові від інших осіб не виявляється можливим за відсутності зразків їх крові.
- згідно висновку експерта судово медичної цитологічної експертизи №147 від 19.03.2014 року, крові виявленої та вилученої з місця події, осколку скла, сорочки потерпілого ОСОБА_6 ( т1. а.с. 120-121), висловитись щодо статевої належності крові, виявленої та вилученої з місця події, осколку скла та сорочки потерпілого ОСОБА_6 , не виявилось можливим за відсутності необхідної кількості клітин крові придатних для дослідження.
Судом з'ясовано, що плями бурого кольору, чи кров не було виявлено, тобто працівниками міліції разом з понятими, потерпілим та його сином свідком по справі, не було встановлено місце отримання ушкоджень потерпілим спричинених ножем.
Аналізуючи наявні у кримінальному провадженні письмові докази, а саме : висновки експертиз речових доказів, вилучених з місця події, суд приходить до висновку,про відсутність доказової бази в їх змісті,щодо обсягу обвинувачення за ст..121 ч. 1 КК України.
Так, жоден з висновків експертизи речових доказів ні прямо на навскісно не вказав на зв'язок між вилученими з місця події доказами та обвинуваченим.
З'ясувавши в судовому засіданні обставини події, яка мала місце 14.02.2014 року, судом встановлено, що органом досудового слідства не було вилучено інший одяг, в який був вдягнений потерпілий : куртку потерпілого та светр сірого кольору, в якості речових доказів, що унеможливлює перевірити судом покази інших учасників процесу,а здобуті докази які були вилучені з місця події, лише вказують на факти, які не потребують додаткового доказування.
Судом досліджено медичну документація надану як докази по справі та досліджені висновки судово - медичних експертиз, стосовно стану здоров'я потерпілого ОСОБА_6 :
-згідно фотокопії виписного епікризу медичної картки №2164/229 стаціонарного хворого ОСОБА_6 ( т1, а.с.44) від 15.02.2014 року, госпіталізованого до КУ'Міська клінічна лікарня №1» через дві години після отримання травми, в хірургічне відділення(в 03 години 20 хвилин 15.02.2014 року) де був прооперований та в подальшому був виписаний в задовільному стані 03.03.2014 року;
- згідно висновку судово- медичного експерта №493 від 02.04.2014 року( т.1, а.с. 86-87) у потерпілого ОСОБА_6 встановлено колото-різане поранення, яке віднесено до категорії тяжких тілесних ушкоджень, закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку віднесено до категорії легких тілесних ушкоджень, зазначені тілесні ушкодження могли бути спричинені 14.02.2014 року;
- згідно додаткового висновку судово- медичного експерта №1073 від 23.06.2014 року (додатковий) (т1, а.с.243-246) у потерпілого ОСОБА_6 , наявні натільні тілесні ушкодження:
-закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу мозку.
-колота-різана рана грудей та живота.
Колота-різана рана грудей та живота віднесена до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Закрита черепно-мозкова травма віднесена до категорії легких тілесних ушкоджень. Тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудей та живота, з проникненням в ліву плевральну та брюшну полості, спричинено дією колото-різаного знаряддя типа ножа, клинок якого має обушок з відносно добре вираженими ребрами, гостре лезо та ширину слідоутворюючої частини клинка не більше 2.5 см. Можливість спричинення зазначеного пошкодження в наслідок самостійного наштовхування на гострий предмет виключається. Можливість спричинення ушкоджень обставин, викладених в показах ОСОБА_8 , (в ході боротьби) виключаються;
- згідно висновку експерта №165 від 19.03.2014 року (сорочка потерпілого ОСОБА_6 ) (т.1, а.с. 130-136) проведено судово медичну експертизу сорочки потерпілого ОСОБА_6 ). На сорочці ОСОБА_6 , виявлено пошкодження: колото-різане ушкодження розташоване на лівій половині переду, на відстані 1.5 см від лівого бокового шову, яке могло бути утворене плоским колото-різаним знаряддям типу ножа, клинок якого має обушок з добре видимими ребрами, гострим лезом та широкою слідоутворюючою частиною клинку не більше 2.5 см. Колото-різане ушкодження співпадає колото-різаному ушкодженню ОСОБА_6 . В момент спричинення колото-різаного ушкодження ОСОБА_6 , повернення клинка колото-різаного знаряддя була орієнтована косо-вертикально, при цьому обушок повернутий догори та вправо, а лезо-донизу і вліво.
За клопотанням учасників процесу, судом було витребувано та долучено до матеріалів кримінального провадження як доказ по справі для дослідження в судовому засіданні оригінал амбулаторної медичної картки стаціонарного хворого потерпілого ОСОБА_6 №2164\229 МКЛ №1 КУ «Міська клінічна лікарня №1». Зі змісту дослідженої вказаної карти видно,що ОСОБА_6 був госпіталізований 15.02.2014 року в 00годин 50 хвилин. Відповідно,до п.7 зробленого запису в картці за терміновими показаннями,через дві години після отримання травми.
Під час госпіталізації було встановлено діагноз різані рани в області 6-го ребра зліва, діагноз під час госпіталізації - полі травма. Колото -різана рана лівої половини грудної клітини.Гемоторакс? ЗЧМТ. Множинні забиття голови,тулуба кінцівок.
Діагноз клінічний : проникаюча колото різане поранення торакоабдоміальне поранення з пошкодженням сальника,лівосторонній пнемо-гемоторакс.
Діагноз заключний клінічний : полі травма, основний :колото різане поранення проникаюче торакоабдоміальне поранення з пошкодженням сальника, лівосторонній пнемо-гемоторакс.
15.02.2014 року в 00 годин 50 хвилин ОСОБА_6 був оглянутий черговим хірургом лікарні ОСОБА_42 . Згідно письмового запису лікаря анамнез хвороби: побитий двома сусідами 14.02.2014 року в 23 години(запис лікарем зроблено зі слів хворого ОСОБА_6 ).
Згідно письмового запису в медичній картці потерпілого ОСОБА_6 15.02.2014 року з 3-х годин 20 хвилин до 4-з годин 25 хвилин було проведено хірургічну операцію - лапаротомія, зшивання рани сальника,санація та дренування брючної порожнини. Де знаходився до 03.03.2014 року та виписаний в задовільному стані.
Згідно досліджених в судовому засіданні медичної документації та висновків експертиз стану здоров'я потерпілого ОСОБА_6 , суд вважає їх недостатніми для обгрунування вини обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ст..121 ч.1 КК України.Так як зі змісту висновків виходить припущення щодо знаряддя злочину, факту неможливості отримання потерпілим такої рани від скла,або наштовхування потеррпілим на інший гострий предмет підчас бійки (боротьби).
В зв'язку з тим, що вирок не може бути постановлений на припущеннях, а за відсутності матеріалах провадження знаряддя злочину, з врахуванням всіх здобутих та досліджених доказів, суд приходить до висновку, про недостатність цих висновків як доказів, в частині обвинувачення за ст.121 ч.1 КК України.
- згідно висновку експерта №370 від 18.02.2014 року КУ «Одеського обласного бюро судово - медичної експертизи» у ОСОБА_8 встановлено тілесні ушкодження які могли бути причинені14.02.2014 року в виді : пошкодженої рани голови, рана правої кісті. Не виявлено судово-медичних даних, що дозволяють викликати можливість спричинення різаної рани правої кісті ОСОБА_8 , як ріжучого кромкою авто-скла, так і лезом колото-ріжучого предмету типа ножа.
- згідно письмової довідки Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області про відкриття кримінального провадження № 12014160480000618 від 16.02.2014 року внесеного в єдиний реєстр досудових розслідувань стосовно ОСОБА_6 та його сина ОСОБА_16 за заявою ОСОБА_8 видно, що досудовим слідством також проводиться розслідування обставин події по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ..
Враховуючи, що потерпілий відмовився давати пояснення суду в судовому засіданні, суд з метою забезпечення повного, всестороннього та об'єктивного розгляду справи, дослідивши в судовому засіданні з учасниками судового процесу всі покази потерпілого в період досудового розслідування, в тому числі дослідивши проведений досудовим слідством, з участю потерпілого та понятих слідчий експеримент, проаналізувавши всі покази потерпілого ОСОБА_26 під час досудового розслідування та аналізуючи слідчий експеримент проведений за участю потерпілого, суд приходить до висновку, що всі пояснення потерпілого ОСОБА_26 свідчать про те, що потерпілий по справі давав різні покази з приводу скоєння відносно нього злочину обвинуваченим, потерпілий викривляв свої пояснення і в подальшому потерпілий спростовував свої ж покази, з приводу обставин скоєння відносно нього злочину своїми особистими поясненнями, доповненнями до своїх пояснень та уточненнями своїх попередніх показів.
Свої процесуальні права в суді потерпілий ОСОБА_15 та його представник адвокат використали приймаючи особисто участь при допиті всіх свідків по справі, при допиті обвинуваченого.
В судовому засіданні суд потерпілому належним чином роз'яснив його права та обов'язки, в тому числі, що до надання особисто пояснень суду з приводу скоєння відносно нього злочину, допит в суді свідків та обвинуваченого відбувався за участю потерпілого ОСОБА_15 , який був присутній в судовому засідання при допиті в суді свідків та обвинуваченого, в тому числі був присутній в суді при допиті його сина ОСОБА_16 в якості свідка.
Однак, потерпілий ОСОБА_15 для його допиту судом в судове засідання без поважних причин не з'явився, не дивлячись на те, що судом ОСОБА_15 та його представник адвокат про час та місце розгляду справи належним чином систематично повідомлялися за адресами місця фактичного проживання потерпілого за місцем роботи потерпілого, в тому числі потерпілий додатково повідомлявся особисто прокурором та органом досудового розслідування, якому суд давав письмове судове доручення виконати окремі слідчі дії стосовно потерпілого.
Суд враховуючи, що потерпілий ОСОБА_6 належним чином про час та місце розгляду справи судом повідомлявся, в суд не з'являвся без поважних причин, що з його участю та участю представника потерпілого адвоката були допитані всі свідки по справі, що судом досліджені надані суду докази, тому з метою забезпечення розгляду справи судом в розумні строки, за згодою учасників судового провадження суд постановив ухвалу судового засідання про закінчення розгляду судом справи по суті у відсутність потерпілого ОСОБА_6 , враховуючи неявку у судове засідання потерпілого без поважних причини в зазначені судом строки.
Також судом приймається до уваги, те що КПК України 2012 року передбачає, що участь потерпілого в судовому засіданні являється правом потерпілого, а не обов'язком.
При викладених обставинах суд вважає, що така позиція потерпілого ОСОБА_6 по даному кримінальному провадженню, як його особиста систематична неявка в судове засідання 21 раз, на протязі значного періоду часу, як потерпілої особи в кримінальному провадженні, свідчить про не бажання потерпілого використовувати надані йому права з метою захисту своїх прав та виконання обов'язків в суді.
Судом в судовому засіданні не був допитаний потерпілий ОСОБА_12 , який був присутній в судовому засіданні при допиті свідків.
Потерпілий ОСОБА_12 , якому суд роз'яснив його процесуальні права та обов'язки, як потерпілій особі, який в судовому засіданні користувався послугами адвоката який в суді представляв інтереси потерпілого, потерпілий та його представник - адвокат, як і всі учасники судового провадження, мали можливість безпосередньо, особисто приймати участь в розгляді судом кримінального провадження.
Суд вважає, що потерпілий знає свої права, як права в суді потерпілої особи, розуміє свої права, та як в судовому засіданні потерпілий був присутній, приймав участь в розгляді справи при допиті свідків для захисту своїх інтересів в суді, для захисту інтересів в суді потерпілого був присутній його представник -адвокат.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_12 , який судом завчасно, належним чином, повідомлявся за місцем його фактичного проживання та за місцем його роботи, в суд для дачі пояснень суду систематично довгий період часу не з'являвся та не з'явився.
Судом приймалися всі, передбачені законом міри, по забезпеченню участі в розгляді справи потерпілим ОСОБА_14 , який проігнорував свою явку в суд на виклик його судом для дачі пояснень суду.
Суд враховуючи норми чинного КПК України, приходить до висновку проте, що явка в суд потерпілого, при розгляді судом кримінального провадження являється правом потерпілої особи на прийняття участі в судовому процесі, а не обов'язком потерпілого.
Судом були вжиті всі передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи щодо об'єктивного розгляду справи з участю потерпілого та в розумні строки.
Сторони кримінального провадження є вільними у використання своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України.
Судом при розгляді справи були створені всі необхідні умови, згідно чинного законодавства України, для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
При розгляді справи, в судовому засіданні судом забезпечені однакові умови всім учасникам судового провадження, з метою забезпечення змагальності сторін по справі та з метою доступу всім учасникам судового провадження до матеріалів кримінального провадження. Справа судом розглянута за участю прокурора, який підтримав в суді обвинувачення пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_43 .
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що 14 лютого 2014 року біля 22 годин він, знаходячись в будинку АДРЕСА_6 , на грунті неприязненних відносин, умисно наніс удар невідомим предметом по голові ОСОБА_6 , після чого наніс наявним у нього ножем удар в область грудної клітини зліва та удари руками та ногами по тулубу останнього, тим самим спричинивши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді : закритої черепно - мозгової травми в формі струсу головного мозку, крововиливу обличчя, які згідно п.п.2.3.3., та 4.6. «Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносять до категорії легких тілесних ушкоджень,що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також спричинено тілесні ушкодження у вигляді : колото різаної рани грудей і живота, проникаючої в ліву плевральну та черевну порожнини з пошкодженням великого сальника і крововиливом у черевну порожнину місткістю 100 мл., лівостороннім гемо пневмотораксом,які згідно п.2.1.3.»к» «Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 1995 р. відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках,- на потерпілого.
Згідно з п.3 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно роз'яснень, викладених у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вбачається, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати лише за умови доведеності її вини.
Суд виконуючи вимоги чинного законодавства України : про презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини(ч.2ч.4 ст.17 КПК України; про змагальність сторін та свободу в поданні учасниками судового процесу для суду свої доказів і у доведеності перед судом їх переконливості(ст.22 КПК України); про диспозитивність поведінки учасників кримінального провадження(ст.26 КПК України), дослідивши надані суду докази по справі та оцінюючи докази, з метою встановлення істинного характеру події і послідуючої кваліфікації дій встановив наступне.
Наявні докази по справі свідчать про факт конфлікту між обвинуваченим та потерпілим; про факт бійки між обвинуваченим та потерпілим; про факт нанесення легких тілесних ушкоджень потерпілому та легких тілесних ушкоджень обвинуваченому.
Крім цього, досудовим слідством та слідчими діями не встановлено:
- знаряддя яким нанесено ушкодження потерпілому;
- шляхом фіксації слідчим не виявлено, не встановлено та не вилучено слідів присутності в будинку обвинуваченого, не виявлено ознак боротьби між потерпілим та підозрюваним в будинку потерпілого та не виявлено таких слідів злочину, як
сліди рук, сліди ніг та взуття, сліди крові, частини епітелію шкіри, волокна одягу, мікрочастинки, запахові сліди, слина, волосся, пошкодження обстановки в будинку в процесі боротьби;
- працівниками міліції разом з понятими, потерпілим та його сином - свідком ОСОБА_44 не було встановлено місце отримання ушкоджень потерпілим;
Крім цього згідно обвинувального акту та наявними матеріалами кримінального провадження досудовим слідством не встановлено та не доведено спосіб та механізм спричинення тяжких тілесних ушкоджень в вигляді колото різаної рани саме обвинуваченим ОСОБА_45 .
Суд співставляючи та аналізуючи наявні докази по справі, проаналізувавши показання обвинуваченого, потерпілого та свідків приходить до висновку про те, що наявні докази, які надані суду та досліджені судом, свідчать про суперечливість висновків обвинувального акту, що до навмисних дій обвинуваченого ОСОБА_8 відносно потерпілого ОСОБА_26 , в частині спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому саме обвинуваченим, в тому числі у спричиненні тілесних ушкоджень в будинку потерпілого.
А саме, як пояснив свідок ОСОБА_11 з-за спини потерпілого - свого батька він бачив ліву частину тіла обвинуваченого, в тому числі бачив ліву руку обвинуваченого, як він пояснює, в момент нанесення удару ножем правою рукою, про що пояснює також потерпілий. Також вони обидва пояснюють, що бачили тільки лезо ножа в правій руці обвинуваченого.
В той же час, згідно висновку експертизи № 165 від 24.03.2014 року проведеної по речових доказах, у сорочці потерпілого ОСОБА_26 встановлено колото різане ушкодження, яке співпадає з колото різаним ушкодженням
ОСОБА_46 момент спричинення колото різаного ушкодження поверхня клинка колото ріжучого знаряддя була орієнтована косо- вертикально, при цьому обушок повернутий догори та вправо, а лезо до низу і вліво.
З показів потерпілого та його сина свідка ОСОБА_16 ніхто з них не вказав про механізм нанесення ножем тілесних ушкоджень потерпілому.
Крім того, підчас огляду місця події не виявлено знаряддя злочину, а відсутність знаряддя злочину в прямій залежності унеможливлює вважати достатніми докази вини ОСОБА_8 у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень саме ним. Відсутність знаряддя злочину, як речового доказу по кримінальному провадженню, унеможливлює встановити кому це знаряддя належить, чи обвинуваченому чи потерпілому.
З пояснень в суді обвинуваченого видно, що потерпілий в провулку під час бійки між ними був одягнений в куртку, яка була застібнута, а з пояснень свідка ОСОБА_24 видно, що вона бачила потерпілого одягненого в куртку з під якої було видно светр сірого кольору, який виглядав з під куртки, так як був більшого розміру ніж куртка. Вказаний одяг потерпілого досудовим слідством не був залучений до кримінального провадження як речовий доказ, тому суд позбавлений можливості надати правову оцінку такому одягу як речовому доказу по справі.
В доказах наданих суду, відсутні процесуальні документи про проведення оперативно розшукових заходів про встановлення та розшук знаряддя злочину.
Зібрані досудовим слідством та надані суду для дослідження докази судом проаналізовані.
Тому суд, на підставі наданих суду та досліджених судом доказів, приходить до висновку, що досудовим слідством не доведено про те, що в приміщенні будинку потерпілого 14.02.2014 року був присутній обвинувачений ОСОБА_17 , так як досудовим слідством в будинку потерпілого не було виявлено ознак присутності в будинку потерпілого саме обвинуваченого, не виявлено зовсім ніяких прямих чи
накісних речових доказів, які б прямо або накісно вказували про присутність в приміщенні будинку обвинуваченого. Що в свою чергу також свідчить про те, що в будинку не відбувалася подія злочину як така.
Крім показів потерпілого при слідчому експерименті та на досудовому слідстві та показів сина потерпілого ОСОБА_16 , про винуватість обвинуваченого за ч.1ст.121 КК України, які вказаний свідок змінив в суді, не пояснивши суду, чому змінив показання в суді, не встановлено, що такі показання свідка є щирі (об'єктивні), викликає сумнів об'єктивність такого доказу, тому суд ставиться критично до таких доказів, також враховуючи, що між обвинуваченим та потерпілим передував довготривалий конфлікт, а в судовому засіданні ніяких інших достовірних, об'єктивних доказів суду не надано про спричинення обвинуваченим злочину передбаченого ч.1ст.121 КК України.
Виходячи з аналізу показань потерпілого та його сина ОСОБА_16 , з показань обвинуваченого та членів його сім'ї, суду не надано доказів які б вказували на мотив, діяння обвинуваченого в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Судом встановлено, що потерпілою стороною в обґрунтуванні скоєння мотиву злочину передбаченого ст.121 ч.1 КК України є спірні цивільно - правові відносини між потерпілим та обвинуваченим, які на момент вказаних подій вирішувалися в порядку цивільно -правового законодавства.
В обґрунтування мотиву своєї участі в бійці з потерпілим обвинувачений вказує на той факт, що потерпілий своїми протиправними діями ударивши його головою в стіну будинку чим спровокував між ними 14.02.2014 року бійку, яка розпочалася в провулку перед їх будинками.
Суд вважає, що органом досудового розслідування не було здобуто достатніх доказів, які би свідчили, що 14 лютого 2014 року біля 22 годин обвинуваченим ОСОБА_47 навмисно було спричинено потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, в виді колото різаної рани грудей і живота, проникаючі в ліву плевральну та черевну порожнини з пошкодженням великого сальника і крововиливом у черевну порожнину місткістю 100 мл., лівосторонній гемо пневмоторакс.
При слідчих експериментах за участю потерпілого та його сина як свідка,в присутності понятих, про обставини злочину, а також іншими матеріалами справи, досудове слідство не встановило про те, що докази у справі були знищені. Тому суд приходить до висновку про те, що факти які би сприяли доказуванню скоєння злочину в приміщенні будинку потерпілого не встановлені так як не надані суду.
Тому суд вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачений в приміщенні житлового будинку потерпілого навмисно ножем вдарив потерпілого ОСОБА_6 , чим навмисно спричинив потерпілому вказані досудовим слідством тяжкі тілесні ушкодження.
Так як, суд дотримуючись вимог чинного законодавства України всебічно, повно та об'єктивно досліджуючи надані суду докази по справі в їх сукупності і оцінюючи надані суду докази, керуючись законом, приходить до висновку, що доказів вини обвинуваченого в спричиненні обвинуваченим ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних пошкоджень, причинених нанесенням удару ножем не було здобуто й не надано суду.
Суд вважає необхідним обсяг обвинувачення пред'явленого ОСОБА_39 в умисному спричиненні потерпілому обвинуваченим тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння і кваліфікованих за ч.1 ст.121 КК України, виключити з усього обсягу обвинувачення ОСОБА_8 , як не доказаний в суді.
В зв'язку з чим, суд вважає, що обсяг обвинувачення, який в судовому засіданні знайшов підтвердження дослідженими доказами по справі, необхідно перекваліфікувати на навмисне спричинення обвинуваченим ОСОБА_47 потерпілому ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого.
Суд вважає, що встановлені у потерпілого ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого ОСОБА_6 , були навмисно спричинені обвинуваченим ОСОБА_47 при обставинах які знайшли підтвердження доказами дослідженими в судовому засіданні, в процесі бійки між обвинуваченим ОСОБА_47 та потерпілим ОСОБА_6 в провулку Глазунова в м.Одесі 14 лютого 2014 року біля 22 годин, на ґрунті неприязнених відносин між ними, в присутності інших осіб.
Протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд перекваліфіковує з ч.1 ст.121 КК України на ч.2 ст.125 КК України і кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 по відношенню до потерпілого ОСОБА_6 за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Інша кримінально правова оцінка діяння обвинуваченого, яка не доведено в суді, суперечитиме принципам законності, точності, об'єктивності, повноти та призведе до інкримінування особі суспільно небезпечних наслідків, спричинення яких не охоплювалося умислом обвинуваченого і які в процесі цілеспрямованої злочинної поведінки обвинуваченого, як встановлено в суді, об'єктивно не могли настати.
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд згідно з вимогами статей 50 КК України та 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості і скоєний на ґрунті тривалих конфліктних відносин між обвинуваченим та потерпілим, що відносно потерпілого за цих же обставин, проводиться досудове слідство в зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень також обвинуваченим ОСОБА_8 , дані про особу винного, що за місцем проживання він характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання та роботу, його ставлення до скоєного, вважає, що виправлення обвинуваченого при викладених обставинах можливе без ізоляції від суспільства. Тому, суд враховуючи вказані обставини у їх сукупності, вважає необхідним призначити обвинуваченому вид покарання за вчинений ним злочин у межах санкції ч.2 ст.125 КК України в виді 200 годин громадських робіт.
Прокурором подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення 4 000 гривень на користь держави за проведення лікування потерпілого ОСОБА_6 в лікарні КУ »Міська клінічна лікарня №1» м.Одеси, тобто за витрати понесені лікувальним закладом при лікуванні ОСОБА_6 в лікарні,чим обвинувачений причинив матеріальну шкоду державі(том №2,а.с.№15-18).
Прокурором як доказ, надано суду розрахунок потрачених коштів на лікування в лікарні потерпілого ОСОБА_6 за рахунок держави і тим самим прокурор надав суду доказ матеріальної шкоди спричиненої по вині обвинуваченого державі за проведення лікування потерпілого. Тому суд вважає що позов прокурора, як доказаний в суді, підлягає задоволенню.
По даному кримінальному провадженню потерпілим ОСОБА_6 подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення на його користь
30 000 гривень за відшкодування матеріальної шкоди. Сума матеріальної шкоди як вважає потерпілий обґрунтована вартістю ліків, медичної операції та реабілітації.
Також потерпілий просить стягнути з обвинуваченого 100 000 гривень моральної шкоди (том №2, а.с.№19-22).
Суд досліджуючи надані суду докази за цивільним позовом про стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілого з обвинуваченого встановив, що в дослідженому судом цивільному позові не наведено зовсім ніякого доказу в підтвердження вимог про стягнення 30 000 гривень в відшкодування матеріальної шкоди.
Суд вивчивши поданий позов про стягнення матеріальної шкоди, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку обвинуваченого, який не визнав позов, приходить до висновку про те, що поданий позов, в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди на суму 30 000 гривень на користь потерпілого, задоволенню не підлягає, як не доказаний в суді.
Досліджуючи позов в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень, суд вивчивши поданий позов, вивчивши матеріали справи, враховує наступне.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України п.9 від 31.03.1995 №42 «Про судову практику по справам про стягнення моральної шкоди», розмір стягнення моральної шкоди, суд встановлює залежно від характеру страждань, які вчинені позивачу, характеру немайнових збитків і з врахуванням інших обставин.
При встановленні суми моральної шкоди, за вищевказаними позовними вимогами, за даним позовом суд враховує характер и ступінь вини обвинуваченого за ст.125ч.2 КК України, випробуваних потерпілим душевних і фізичних страждань по вині обвинуваченого, переживання, тяжкість вимушених змін в житті потерпілого через отримані тілесні ушкодження.
Виходячи із вимог розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги потерпілого про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 гривен підлягають частковому задоволенню на користь потерпілого в сумі 10 000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 179,181,194,196,205,
366-368,373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину , передбаченому ч.2 ст. 125 КК України, за якою призначити йому покарання у вигляді 200(двохсот) годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили змінити з домашнього арешту на особисте зобов'язання і обрати запобіжний захід в виді - особистого зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 4 000 гривень матеріальної шкоди, за проведення лікування потерпілого ОСОБА_6 в лікарні КУ »Міська клінічна лікарня №1» м.Одеси.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди у сумі 100 000 гривень задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень, в іншій частині позову відмовити.
Потерпілому ОСОБА_6 в задоволенні цивільного позову до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 30 000 гривень - відмовити, як не доказаний в суді.
Речові докази : - диски з проведеним досудовим розслідуванням процесуальними діями з застосуванням відеозапису проведення слідчих експериментів від 29.04.2014 року за участю слідчого, потерпілого ОСОБА_6 та понятих про обставини злочину: (т.№1 а.с.№ 194 - 196), та (т.№1 а.с.№ 197 - 198), - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1