Справа №2-806
2009 рік
РIШЕННЯ
Іменем України
10 листопада 2009 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Коваленка К.В.
при секретарі Старенькій С.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно ,
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності на майно вказавши, що 01.05.2006 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про те, що ОСОБА_2 , в період виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку, передає позивачці у користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
12.02.2009 року ОСОБА_2 , отримала державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку, серія ЯЖ №208980, зареєстрований за №010932100018.
15.02.2009 року між позивачкою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_2 , враховуючи їхні попередні домовленості, було укладено договір суперфіції земельної ділянки площею 0,0975 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, на якій позивачка, з дозволу ОСОБА_2 , за свої кошти вже почала будівництво житлового будинку.
Факт будівництва позивачкою будинку за власні кошти, підтверджується довідками про придбання будівельних матеріалів. Загальна вартість куплених позивачкою будівельних матеріалів, на будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, становить 80000 грн.
15.09.2009 року вдень припинення дії договору суперфіцій, відповідачка почала стверджувати, що матеріали, які були придбані позивачкою, з яких також нею почато будівництво житлового будинку, являється її власністю та перешкоджає в користуванні майном.
Вважає, що відповідачка порушує право власності позивачки на належне їй майно.
В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просить суд визнати за нею право власності на придбані нею за власні кошти будівельні матеріали, що використані в процесі будівництва недобудованого житлового будинку, на земельній ділянці ОСОБА_2 що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 а саме: ракушняк - 3280 штук, цегла - 20000 штук, бут - 10 м.куб, цемент - 15 тон, щебень - 70 тон.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі та не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на будівельні матеріали.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому статтями 174 і 175 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки з матеріалів справи, пояснень позивача та відповідача вбачається, що 01.05.2006 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про те, що ОСОБА_2 , в період виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку, передає позичці у користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
12.02.2009 року ОСОБА_2 , отримала державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку, серія ЯЖ №208980, зареєстрований за №010932100018.
15.02.2009 року між позивачкою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_2 , враховуючи їхні попередні домовленості, було укладено договір суперфіції земельної ділянки площею 0,0975 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, на якій позивачка, з дозволу ОСОБА_2 , за свої кошти вже почала будівництво житлового будинку.
Факт будівництва позивачкою будинку за власні кошти, підтверджується довідками про придбання будівельних матеріалів. Загальна вартість куплених позивачкою будівельних матеріалів, на будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, становить 80000 грн.
15.09.2009 року вдень припинення дії договору суперфіцій, відповідачка почала стверджувати, що матеріали, які були придбані позивачкою, з яких також нею почато будівництво житлового будинку, являється її власністю та перешкоджає в користуванні майном.
Згідно ст.331 ЦК України особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі.
Відповідно до ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно ст.413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій).
Відповідно до п.2 ст.415 ЦК України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
Відповідно до п.1 ст.417 ЦК України у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.
На підставі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що визнання позову відповідачем не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, враховуючи позицію сторін, суд вирішив, відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, ухвалити судове рішення в попередньому судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.331,392,413,415,417 ЦК України
ст.ст.1,2,3,4,81,107,109,118-120 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, жителькою АДРЕСА_2 право власності на придбані нею за власні кошти будівельні матеріали, що використані в процесі будівництва недобудованого житлового будинку, на земельній ділянці ОСОБА_2 що знаходяться за адресою: Київська обл., Баришівський район, АДРЕСА_1:
Ракушняк - 3280 штук;
Цегла - 20000 штук;
Бут - 10 м. куб;
Цемент - 15 тон;
Щебень - 70 тон.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області протягом 10(десяти) днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20(двадцяти) днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Коваленко К.В.