Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
12.11.2009 р. № 2а- 40590/09/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
при секретарі судового засідання -Русецькому І.В.,
за участі :
представника позивача - Павленка О.М.,
представника відповідача - Кальницька О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС"
простягнення суми, -
Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС»6800,00 грн. заборгованості по оплаті штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням від 01.07.2008р. №0007022301. В обгрунтування заявлених вимог указував, що ДПІ, розглянувши акт від 12.06.2008р. №123300732301, на підставі норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»винесла рішення від 01.07.2008р. №0007022301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 6800,00грн. Вказане рішення є чинним, однак ТОВ фірма «ХІС»його владні приписи в частині оплати штрафу не виконані, внаслідок чого утворилась спірна сума заборгованості. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені у позові, просив позов задовольнити.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС»проти позову заперечував, стверджуючи про те, що гральні автомати, які ним використовувались у господарській діяльності, не можуть бути визнані реєстраторами розрахункових операцій, так як не обладнані блоками фіскальної звітної пам'яті, тобто не виконують притаманних реєстраторам функцій. Фактичної і ж змоги провести таке обладнання ТОВ не мало, оскільки блоків фіскальної звітної пам'яті в продажу не було. З посиланням на вказані обставини стверджував, що ТОВ безпідставно притягнуто до відповідальності згідно з п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС»пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом 24472040, має правовий статус юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова. Окрім того, вказані обставини визнаються сторонами, в суду не виникає сумніву щодо їх достовірності та добровільності їх визнання, тому згідно з ч.3 ст.72 КАС України ці обставини не потребують додаткового доказування перед судом. На вимогу суду, документи, що засвідчують обставини прийняття відповідним органом державної податкової служби України рішення щодо проведення відносно позивача перевірки, оформлення документів на проведення такої перевірки, а також обставини перебігу подій в ході перевірки, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова до суду не надані. Водночас з цим, з огляду на приписи Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які не передбачають безпосереднього впливу процедури проведення перевірки на правомірність її висновків, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, дослідивши відповідність висновків, відображених у складеному за наслідками перевірки акті, вимогам чинного законодавства.
ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова в силу норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та за наведеними у ст..3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, що передбачено п.11 ст.10 і п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.
При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Системний аналіз норм КАС України засвідчив відсутність виключення з наведеного правила, а тому приписи ч.1 ст.2 КАС України стосовно завдань адміністративного судочинства підлягають застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, в ході судового розгляду дослідженню на предмет їх законності підлягають владні приписи актів суб'єктів владних повноважень, що створили обов'язок, невиконання якого спричинило спір.
Як випливає з матеріалів справи та доводів позивача вимоги позову ґрунтуються на рішенні від 01.07.2008р. №0007022301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6800,00 грн., яке було винесено ДПІ на підставі п.1 і п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»і не було оплачено відповідачем.
Вивчення судом змісту означеного рішення показало, що воно винесено на підставі акту перевірки від 12.06.2008р. №123300732301. З вказаного акту слідує, що фактичною підставою для застосування спірної суми штрафу слугував висновок податкового органу про порушення відповідачем п.1 і п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 20 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та непереведені у фіскальний режим роботи, а також невидача особі, яка отримала послугу розрахункового документу встановленої форми.
При вирішенні спору суд бере до уваги, що згідно з ст..2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Суд відзначає, що з положень процитованої норми закону слідує, що автомат з продажу товарів (послуг) дійсно може бути віднесений до реєстраторів розрахункових операцій проте лише за умови його відповідності встановленим вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.
Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
За визначенням все тієї ж ст..2 згаданого закону фіскальною пам'яттю є запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.
Матеріалами справи не підтверджується те, що в тих гральних автоматах, які використовувались відповідачем згідно з актом перевірки від 12.06.2008р. №123300732301, наявна фіскальна пам'ять і реалізовані фіскальні функції, а відтак не доведено, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій. Вказаний висновок підтверджується тим фактом, що за місцем розташування господарської одиниці, яка була перевірена, наявний реєстратор розрахункових операцій, про що вказано в п.8 акту.
Отже, висновок ДПІ про порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 20 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Тому вимога про стягнення штрафу в сумі 6800,00 грн., застосованого ДПІ у зв'язку з цим порушенням на підставі п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(20 гральних автоматів * 340,00 грн.), є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми штрафу в розмірі 6800,00 грн. не підлягає задоволенню, бо ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії, який прийнятий суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 12, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" про стягнення суми - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 17.11.2009р.
Суддя Сліденко А.В.