Справа №491/811/17
06 вересня 2017 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді: Дорош В. В.
при секретарі Гула О. Р.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовною заявою ДП "Ананьївське лісове господарство" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків, -
Представник позивача 08 серпня 2017 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що відповідач працював в ДП «Ананьївське лісове господарство» на посаді майстра лісу обходу №3 Долинського лісництва з 13 липня 2015 року. З 01 жовтня 2015 року відповідач переведений на посаду лісника обходу №3 Долинського лісництва. З ОСОБА_2 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність від 13 липня 2015 року.
10 липня 2017 року відповідача звільнено з займаної посади у зв'язку з прогулом без поважних причин.
Проведеною 10 липня 2017 року ревізією обходу №3 та прийомом -передачею цінностей виявлено нестачу лісо-продукції на суму 51377 гривень 63 копійки, в тому числі по видам: дрова технологічні - 3,012 м.куб. на суму 1109 гривень 62 копійки, дрова паливні - 79,800 м.куб. на суму 23940 гривень 00 копійок, техсировина для виробничих технологічних потреб (штабель) в кількості 22,378 м.куб. на суму 21294 гривні 90 копійок, техсировина для виробничих технологічних потреб (градація) 18-25 в кількості 0,997 м.куб. на суму 948 гривень 75 копійок, 26-35 в кількості 3,178 м.куб. на суму 4084 гривні 36 копійка. Всього нестача склала 51377 гривень 63 копійки.
Зазначену шкоду відповідач добровільно відшкодувати не погоджується, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги стягнути матеріальну шкоду та судові витрати.
В судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, надавши відповідні пояснення згідно позовної заяви та підтвердивши обставини, викладені в позовній заяві та доданих до неї документів.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та пояснив, що він звертався до лісничого з заявою про надання відпустки, але останній йому цю заяву не підписав. Однак він поїхав в м. Іллічівськ, про що попередив лісника. Через місяць він приїхав і до нього надійшов лист про те, що він звільнений з займаної посади. В подальшому йому повідомили, що на його території обходу проводили ревізію, де виявили нестачу. Про завдану матеріальну шкоду його не повідомляли. Він не міг без дозволу лісничого відпускати лісопродукцію, а тому не визнає позовні вимоги. На даний час він не працює. В нього на утриманні є донька віком вісім років, з дружиною він розлучений, власного житла не має. Проживає у матері разом зі своєю донькою. Власного майна він не має. Доходів він на даний час не має.
Заслухавши представника позивача, відповідача, вивчивши та перевіривши документи справи, які сторони вважають за достатніми для вирішення справи по суті. суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом досліджені наступні матеріали справи: квитанція від 04 серпня 2017 року про оплату позивачем судового збору в розмірі 1600 гривень(а.с.1), копія наказу ДП «Ананьївське лісове господарство» №65-К від 13 липня 2015 року про прийняття ОСОБА_2 на посаду майстра лісу Долинського лісництва з випробувальним терміном два місяці(а.с.5); копія наказу ДП «Ананьївське лісове господарство» №22-К від 10 липня 2017 року про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади у зв'язку з прогулом без поважних причин(а.с.6), копія акта від 07.07.2017 року про відсутність робітника на робочому місці, складеного комісією в складі головного лісничого ОСОБА_3, інженера лісових культур ОСОБА_4, інженера ОЗЛ ОСОБА_5, мисливствознавця ОСОБА_6, в присутності лісничого Долинського лісництва ОСОБА_7 та помічника лісничого ОСОБА_8, відповідно до якого ОСОБА_2 лісничий обходу №4 Долинського лісництва в період з 03 липня 2017 року по 07 липня 2017 року відсутній на робочому місці без поважних причин(а.с.7); копія рапорта ОСОБА_7 про прохання прийняти міри відносно ОСОБА_2 у зв'язку з його неявкою на робоче місце з 03 липня 2017 року по 07 липня 2017 року(а.с.7 об.); копія наказу ДП «Ананьївське лісове господарство» №68/2-К від 31 липня 2015 року про переведення майстрів лісу Долинського лісництва на посаду лісника, до списків майстрів лісу включений ОСОБА_2О.(а.с.8); копія договору від 13.07.2015 року про повну матеріальну відповідальність, укладеного між ДП «Ананьївське лісове господарство» та ОСОБА_2О.(а.с.9); копія посадової інструкції лісника лісового господарства (а.с.10-12); копія відомості, відповідно до якої ОСОБА_2 з функціональними обов'язками лісника Долинського лісництва ознайомлений, що засвідчив власним підписом(а.с.12 об.); копія інвентаризаційного опису №1 деревини на 10 липня 2017 року, балансовий рахунок №261 перед проведенням інвентаризації складений інвентаризаційною комісією ДП «Ананьївське лісове господарство» (а.с.13-14); копія порівняльної відомості результатів інвентаризації деревини станом на 10 липня 2017 року складена відносно матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2О.(а.с.15); копія відомості переліку наявності деревини станом на 10 липня 2017 року по даним бухгалтерського обліку ДП «Ананьївське лісове господарство» складена та підписана членами інвентаризаційної комісіії( а.с.16), копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ДП «Ананьївське лісове господарство»(а.с.17); копія статуту ДП «Ананьївське лісове господарство» (нова редакція) від 2015 року(а.с.18-23); довідка Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області №1784 від 31 серпня 2017 року про те, що ОСОБА_2 з 10 липня 2017 року по теперішній час ніде не працює. Підстава - трудова книжка ПК №031382(а.с.35); довідка Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області №1783 від 31 серпня 2017 року про те, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області в будинку батьків(а.с.36); довідка Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області №1782 від 31 серпня 2017 року про те, що склад сім'ї ОСОБА_2 є наступний: батько ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, сестра ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3(а.с.37); інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, №96038091 від 01 вересня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_2 права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, не має, та відомості у відповідних реєстрах відносно нього відсутні(а.с.38); копія рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 25 жовтня 2013 року, яким шлюб між ОСОБА_2 М.О. та ОСОБА_12 розірвано(а.с.39).
Згідно ст. ч. 1 ст. 1166 майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Згідно зі ст.131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.
Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.
У відповідності до ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:
1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;
7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;
8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Згідно зі ст.135-1 КЗпП України межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.
Відповідно до ст.137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.
Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
Згідно з ч.1 п.4 ст.232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач дійсно працював в ДП «Ананьївське лісове господарство» на посаді майстра лісу відповідного обходу Долинського лісництва з 13 липня 2015 року. Між сторонами по справі було укладено договір про повну матеріальну відповідальність відповідача від 13 липня 2015 року. За наказом від 31.07.2015 року ОСОБА_2 переведено з 01.10.2015 року на посаду лісника Долинського лісництва із залишенням йому ввіреного йому обходу та з повною матеріальною відповідальністю за матеріальні цінності які знаходяться на обході, під особистий підпис. Проведеною 10 липня 2017 року ревізією підзвітних відповідачеві товаро-матеріальних цінностей виявлено нестачу лісо-продукції на суму 51377 гривень 63 копійки. Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з недбалими діями відповідача ОСОБА_2 було виявлено нестачу матеріальних цінностей які належать позивачу , що знаходилися у підзвітності відповідача , внаслідок чого позивачу було завдано майнову шкоду в сумі 51377 гривень 63 копійки.
Посилання відповідача про те, що вважає, що він на законних підставах покинув робоче місце на певний термін не є доказово підтвердженим.
Суд також критично підходить до пояснень відповідача в частині його пояснень про те, що він не був присутній при проведені ревізії, так як згідно пояснень представника позивача і досліджених доказів встановлено, що в період проведення інвентаризації відповідачу надавалась можливість ознайомленням із всіма документами по результатам інвентаризації.
Враховуючи наведене, та матеріальне становище відповідача, а також відсутність обставин та доказів підтверджуючих, що шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню частково в розмірі 90 відсотків від визначеної суми.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд приходить до висновку, що згідно ст.88 ЦПК України вони повинні бути покладені на відповідача ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст.1166, 1192 ЦК України,ст.ст.130, 131, 134, 135-1, 137, 232 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ДП "Ананьївське лісове господарство" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт громадянина України серії КМ №446360, виданий 08 лютого 2007 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Державного підприємства «Ананьївське лісове господарство» (66421, Одеська область, Ананьївський район, с. Ананьїв Перший, комплекс будівель та споруд №2 Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, код ЄДРПОУ32037838, МФО320478, р.р.№26002131387), 46239 гривень 86 копійок матеріальної шкоди - відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків та 1600 гривень судових витрат, а всього 47839 гривень 86 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_13
Рішення суду набуло законної сили „_____” _______________ 20___ року.