Справа № 679/808/17
Головуючий у 1-й інстанції: Гавриленко О.М.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
11 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Клюцука В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
у липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_4 з 1995 року було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
З 10 квітня 2017 року позивач перебуває на обліку в Славутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розпорядженням відповідача від 18 квітня 2017 року №467 ОСОБА_4 призначено пенсію за віком та взято для розрахунку пенсії показник заробітньої плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.
Позивач, вважаючи, що для розрахунку його пенсії повинен був застосований показник середньої заробітної плати (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, перед зверненням за пенсією, звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.
У відповідь на вказану заяву відповідач надіслав позивачу лист №18/М-10 від 04.07.2017 року, з якого вбачається, що для призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" розрахунок його заробітної плати здійснюватиметься з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років. Вищезазначене мотивоване тим, що ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Дані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на іншій, а просив призначити йому іншу пенсію за іншим законом, а тому відповідач неправомірно провів його розрахунок пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу за 2007 рік, тоді як повинен був провести його з застосуванням усередненого показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за три роки, що передують зверненню за пенсією.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII ) та Законом України від 9 липня 2003 року №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 2262-XII, особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.
Відповідно до ст.7 Закону № 2262-XII. військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Статтею 10 Закону від 9 липня 2003 року №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач з 16.12.1995 року по 31.03.2017 року отримував пенсію за вислугу років, відповідно "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а 10.04.2017 року його переведено на пенсію за віком, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону, тому застосуванню не підлягають положення ч.3 ст.45 Закону №1058, на яку посилається відповідач.
Згідно абзацу першого частини першої ст. 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно частини другої статті 40 Закону №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058 з урахуванням змін, внесених Законом України "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Таким чином, особам, які звернулися за призначенням пенсій в 2017 році, пенсії повинні призначатися із застосуванням усередненого показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за 2014-2016 роки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року №21-612а14.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача, щодо відмови позивачу застосувати при призначенні йому пенсії за віком, передбаченої ст.26 Закону "України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування", показник середньої заробітної платні у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для розрахунку пенсії за 2017 рік
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 липня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 13 вересня 2017 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Боровицький О. А. Сапальова Т.В.