Справа № 686/8880/17
Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
07 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
в травні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ у Хмельницькій області) про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки про складові заробітної плати, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області) від 20.03.2017 № 226/10/22-01-05-20.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 7 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду. В прохальній частині просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції.
Відповідач у запереченнях від 14.08.2017 № 12242, надісланих на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду, просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. ст. 183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції здійснює розгляд справ щодо соціальних виплат у порядку письмового провадження. За таких умов та згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу Вінницьким апеляційним адміністративним судом не проводилось.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, залишивши в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності з 31 липня 2015 року, на підставі довідки ГУ ДФС у Хмельницькій області від 03.08.2015 № 174/10/22-05-01 про складові заробітної плати позивача за період листопад-грудень 2013 року - червень 2015 року. Проте така довідка не містила всіх складових грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації, компенсації за невикористану відпустку та премії.
20 березня 2017 року ГУ ДФС у Хмельницькій області за наслідками мого звернення направило до органу пенсійного фонду для виконання нову довідку № 226/10/22-01-05-20 від 20 березня 2017 року, яка містила усі складові грошового забезпечення позивача.
Проте у перерахунку пенсії на підставі нової довідки позивачу було відмовлено листом від 18.04.2017 року № 228/К-12.
Не погодившись із викладеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на положення ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) та рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015 у справі № 1-9/2015 й зазначив про правомірність дій ГУ ПФУ у Хмельницькій області.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору та зазначає таке.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначається, зокрема, законами України від 05.11.19991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, складності, характеру, відповідальності тощо.
Так, згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Отже, серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, виплати на оздоровлення, соціально-побутові потреби, компенсації за невикористану відпустку тощо. Отже, передбачений у ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII перелік щомісячних грошових додаткових видів грошового забезпечення, що враховується при призначенні та обчисленні пенсії є вичерпним.
До аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 № 4-рп/2015 у справі № 1-9/2015 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з наступними змінами.
З огляду на вищенаведене, дії ГУ ПФУ у Хмельницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ГУ ДФС України від 20.03.2017 № 226/10/22-01-05-20 є правомірними та обгрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2017 року - без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Боровицький О. А. Сушко О.О.