Справа № 824/412/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
11 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання незаконним наказу,
у червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання незаконним наказу.
Також у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_2 просила звільнити її від сплати судового збору, у зв'язку із важким матеріальним становищем.
23 червня 2017 року Чернівецький окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, а позовну заяву відповідно до ст. 108 КАС України залишено без руху.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року скасувати, з наступних підстав.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку про залишення адміністративного позову без руху у зв'язку з невідповідністю його вимогам ст. 106 КАС України, а саме: не сплачений судовий збір та не зазначено доказів стосовно неплатоспроможності.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Так, порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового боргу складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2017 року визначений у розмірі 1600 грн.
Позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру, а тому ставка судового збору за подання позовної заяви згідно з вищевказаними правовими нормами становить 1920,00 грн. 3*(04*1600 грн.).
Також, позивачем у тексті позовної заяви висловлено прохання задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на важке матеріальне становище, оскільки вона має дохід лише у вигляді пенсії, яка складає 1471,15 грн., тобто є меншим за розмір ставки судового збору за подання позовної заяви.
Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що рівень статків ОСОБА_2 не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки вона не спроможна буде забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби та безпідставно відмовив позивачу у звільненні від сплати судового збору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, у відповідності до п. 3, 4 ч. 1 ст. 204 КАС України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 88, 108,160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року, - скасувати, матеріали адміністративного позову направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.