Справа № 133/660/17
Головуючий у 1-й інстанції: Павленко І.В.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
07 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Кучер Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в квітні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Козятинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - Козятинське ОУ ПФУ, відповідач), та просив визнати дії щодо припинення виплати йому пенсії по інвалідності протиправними та зобов'язати вчинити певні дії.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 квітня 2017 року справу за позовом ОСОБА_2 передано до Калинівського районного суду Вінницької області на підставі ст. 22 КАС України.
Постановою Калинівського рійонного суду від 23 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги, позивач послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення справи. В судовому засіданні позивач підтримав вимоги та мотиви апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила суд апеляційної інстанції залишити в силі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23.06.2017, яким відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, з 30.10.2012 по даний час позивач перебуває на обліку в Козятинському ОУ ПФУ Вінницької області і йому первинно призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності, а з 29.10.2013 по ІІ групі інвалідності загального захворювання, згідно з Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). На підставі ст. 142 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон України «Про судоустрій і статус суддів») з 11.10.2016 позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що стало підставою для припинення пенсії по інвалідності позивачу.
На запит позивача від 30.03.2017 Козятинський ОУ ПФУ Вінницької області листом від 06.04.2017 № 16/І-8 відмовив йому в поновленні виплати пенсії по інвалідності.
Незгода позивача з такими діями Козятинського ОУ ПФУ Вінницької області зумовили його звернення до адміністративного суду з позовною заявою про визнання таких дій протиправними та зобов'язанням вчинити дії.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з положень ч. 2 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором та ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, та зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 вказаного Закону право на отримання пенсій відповідно до цього закону мають особи, за умовами, якщо вони не отримують пенсію з інших джерел.
Згідно ч. 1 ст. 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
За приписами ч. 1 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з ч. 2 ст. 141 вказаного Закону суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія.
Таким чином, аналізуючи встановлені обставини, приймаючи до уваги приведені вище норми закону, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і при цьому була припинена виплата пенсії по інвалідності.
З огляду на вказане, дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії по інвалідності позивачу є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам законодавства, тому відсутні підстави для визнання таких дій протиправними.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладеного і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 13 вересня 2017 року.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.