12 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 467/269/13-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кологрива Тетяна Миколаївна
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Федусика А.Г.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію,-
У лютому 2013 року ОСОБА_2 (далі по тексту ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області (далі - УПФУ), в якому просив визнати неправомірною відмову УПФУ в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2 липня 2009 року; стягнути з УПФУ невиплачену пенсію за період з 2 липня 2009 року по 8 листопада 2012 року в сумі 47800 гривень та моральну шкоду в розмірі 1500 гривень.
07.06.2017 року позивачем був уточнений позов, в якому він просив:
- визнати неправомірним рішення УПФУ в Арбузинському районі Миколаївської області від 2 лютого 2012 року № 7 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах з 2 липня 2009 року, зобов'язати відповідача призначити йому пенсію по віку на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2.07.2009 року.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 червня 2017 року були залишені без розгляду вимоги щодо стягнення з УПФУ в Арбузинському районі Миколаївської області невиплаченої пенсії за період з 2 липня 2009 року по 8 листопада 2012 року в сумі 47800 гривень та моральної шкоди в розмірі 1500 гривень.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2017 року замінено відповідача УПФУ в Арбузинському районі Миколаївської області на Южноукраїнське об'єднане УПФУ Миколаївської області.
В обґрунтування позивач зазначив, що призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 89 Закону України «Про пенсійне забезпечення» повинно було здійснюватись саме з 02 липня 2009 року, оскільки він звернувся до відповідача до спливу трьох місяців із дня досягнення ним 55 річного віку. Однак, всупереч вказаній нормі закону та набравшими законної сили рішеннями судів, відповідач призначив пенсію лише з 08 листопада 2012 року.
Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до Южноукраїнського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії, покладення обов'язку призначити пенсію за віком на пільгових умовах задоволено.
Визнано неправомірним рішення Управління пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області від 2 лютого 2012 року № 7 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2 за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Южноукраїнське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п»в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 3 липня 2009 року.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції Южноукраїнське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області вказує на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Також, відповідач зазначив, що судом невірно застосовано приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У зв'язку із вищенаведеним апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Южноукраїнським об'єднаним УПФУ Миколаївської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Також, відповідач зазначив, що судом невірно застосовано приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У зв'язку із вищенаведеним апелянт просить скасувати судового рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Южноукраїнського об'єднаного УПФУ Миколаївської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи, що 15 вересня 2009 року позивач звернувся із заявою до УПФУв Арбузинському районі про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до витягу протоколу № 21 від 10.11.2009 року позивачу відмовлено в призначені пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, передбаченого п «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з ненаданням ним документів, що підтверджують його право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2010 року визнано неправомірною відмову управління пенсійного фонду України в Арбузинському районі в призначені ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Арбузинському районі розглянути питання про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року вказана постанова суду залишена без змін.
За рішенням засідання комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні пенсійного фонду України в Миколаївській області від 21 вересня 2012 року відмовлено у зарахуванні періодів роботи ОСОБА_2 в ЗАСТ «Благодатненське» на посаді тракториста з 1979 по 1980, 1985, з 1993 по 1995, оскільки не підтверджено, що у зазначені періоди заявник був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції та з 01.03.2001 по 28.07.2005 року, оскільки не підтверджено, що ДП «Благо» є підприємством сільського господарства та відсутні документи, що підтверджують, що заявник був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.
Відповідно до витягу протоколу № 7 від 2 лютого 2012 року рішення комісії з пенсійних питань при Управлінні Пенсійного фонду України в Арбузинському районі позивачу відмовлено в призначені пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, передбаченого п «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з ненаданням ним документів, що підтверджують його право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Згідно довідок Управління пенсійного фонду України в Арбузинському районі від 29 січня 2013 року № 31 та від 27 квітня 2017 року за № 176 позивач отримує за пенсію за віком як тракторист - машиніст з 8 листопада 2012 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактичними обставинами справи, встановленими у судовому засіданні підтверджується неправомірні дії відповідача, щодо відмови йому пенсії за віком на пільгових умовах , які суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачу 02 липня 2009 року виповнилося 55 років і він досяг пенсійного віку, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
15 вересня 2009 року позивач звернувся із заявою до УПФУ в Арбузинському районі про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно витягу протоколу № 21 від 10.11.2009 року позивачу відмовлено в призначені пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, передбаченого п «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з ненаданням ним документів, що підтверджують його право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2010 року визнано неправомірною відмову управління пенсійного фонду України в Арбузинському районі в призначені ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано УПФУ в Арбузинському районі розглянути питання про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року вказана постанова суду залишена без змін.
Рішенням засідання комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні пенсійного фонду України в Миколаївській області від 21 вересня 2012 року відмовлено у зарахуванні періодів роботи позивачу в ЗАСТ «Благодатненське» на посаді тракториста з 1979 р. по 1980 р. , 1985 р. , з 1993 р. по 1995 р. , оскільки не підтверджено, що у зазначені періоди заявник був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції та з 1.03.2001 по 28.07.2005 року, оскільки не підтверджено, що ДП «Благо» є підприємством сільського господарства та відсутні документи, що підтверджують, що заявник був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.
Відповідно до витягу протоколу № 7 від 2 лютого 2012 року рішення комісії з пенсійних питань при УПФУ в Арбузинському районі позивачу відмовлено в призначені пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, передбаченого п «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з ненаданням ним документів, що підтверджують його право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Згідно довідок УПФУ в Арбузинському районі від 29 січня 2013 року № 31 та від 27 квітня 2017 року за № 176 позивач отримує за пенсію за віком як тракторист - машиніст з 8 листопада 2012 року.
Відповідно до положень пункту "в" ч.1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно з п. "а" ч.1 ст. 89 Закону України "Про пенсійне забезпечення " пенсії за віком призначається з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки позивач має понад 20 років трудового стажу на роботі тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, то він має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ".
Статтею 13 цього Закону визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, які мають відповідний стаж роботи, досягли встановленого віку.
Також статтею 61 вищевказаного Закону встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що із трудової книжки, виданої 10 січня 1976 року в колгоспі ім.50-річчя Жовтня Арбузинського району Миколаївської області (реорганізованому в КСП «Благодатненське», а потім в ЗАСТ «Благодатненське», в ДП»Благо») вбачається, що у 1975 році позивач працював на посаді тракториста в колгоспі і має вироблених 256 людино-днів, при встановленому мінімумі трудоднів на рік - 280, у 1976 році - 291 (при мінімумі 280), у 1977 році - 71 (при мінімумі 280), у 1979 році - 319 (при мінімумі 280), у 1980 році -350 (при мінімумі 280), у 1981 році - 334 (при мінімумі 280), у 1982 році - 345 (при мінімумі 280), у 1983 році -298 (при мінімумі 280), у 1984 році -322 (при мінімумі 280), у 1985 році -297 (при мінімумі 280), у 1986 році-287 (при мінімумі 280), у 1987 році-303 (при мінімумі 280), у 1988 році - 346 (при мінімумі 280), у 1989 році -283 (при мінімумі 280), у 1990 році - 296 (при мінімумі 280), у 1991 році 309 (при мінімумі 260), у 1992 році -305 (при мінімумі 260), у 1993 році -313 (при мінімумі 260), у 1994 році 344 (при мінімумі 260), у 1995 році -335 (при мінімумі 260), у 1996 році -307 (при мінімумі 260), у 1997 році -274 (при мінімумі 260), у 1998 році - 265 (при мінімумі 260), у 1999 році -278 (при мінімумі 260), у 2000 році 304 (при мінімумі 260), у 2001 році -30 (при мінімумі 30).
Як вбачається з записів трудової книжки, позивач також працював трактористом в ДП «Благо» Арбузинського району Миколаївської області з 1 березня 2001 року по 28 липня 2005 року.
Також колегія суддів звертає увагу на наступне, що згідно архівної довідки від 8 листопада 2012 року № 01-43/К-179 Арбузинської райдержадміністрації професія позивача в колгоспі ім. 50-річчя Жовтня в книгах нарахування заробітної плати значиться з 2001 по 2005 рік як тракторист.
Згідно Порядока призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'ясненого у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії „тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Згідно пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній"у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Поряд з цим строк зберігання первинних документів підприємств, організацій, установ визначено Наказом Головного архівного управління при КМУ "Про затвердження переліку типових документів" № 41 від 20 липня 1998 року, згідно яким, строк зберігання первинних документів, наряди, табелі обліку робочого часу, графіки на т.п. становить 3 роки. Отже, отримати уточнюючу інформацію щодо спірного періоду роботи з первинних документів після спливу вказаного часу не виявляється можливим.
Матеріалами справи підтверджується, що 7 грудня 2012 року було проведено повторне засідання комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, за результатами якого позивачу зараховано період роботи з 1 березня 2001 року до 28 липня 2005 року до стажу роботи тракториста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що робота, яку виконував позивач протягом періодів, зазначених у трудовій книжці, законодавством віднесена до посад з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгову пенсію, позивач досяг віку 55 років, стаж його роботи становить понад 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі і подав відповідачу відповідні документи, суд приходить до висновку, що позивач має право на пільгову пенсію відповідно до вимог п»в» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, оскільки звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; ст. 198; ст. 200; ст. 205; ст. 206; ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.В. Яковлєв