05 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/25022/16-а
Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Кічмаренко С.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду Украйни в м. Одесі на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду Украйни в м. Одесі про визнання протиправною відмову у проведенні перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії державного службовця, -
22 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в якому просив суд:
- визнати протиправними відмову та рішення № 470 від 07.12.2016 р. управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси «Про відмову у перерахунку пенсій»;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2015 року у розмірі 83% від заробітної плати з урахуванням усіх видів виплат у сумі 11638,80 грн. згідно з довідкою від 29.11.2016 р.№ Б-4219, виданою Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради.
Постановою від 10 квітня 2017 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Приморський районний суд м. Одеси задовольнив адміністративний позов в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду Украйни в м. Одесі, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржена постанова ухвалена з порушеннями норм матеріального права, зокрема п. 5 розділу 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.
Апелянт зазначає, що відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Але, Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення щодо перерахунку призначених державним службовцям пенсій. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливість проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» не передбачає підвищення пенсій особам, яким вона була призначена відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу». Таким чином, апелянт вважає, що підстави для проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії відсутні.
Посилається апелянт і на те, що відповідно до пункту 5 розділу 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус судців», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах прийнятий не був, а тому з 01.06.2015 року були скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб,- яким пенсії/довічне грошове утримання призначалися відповідно до перелічених вище законів, у зв'язку з чим з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, про що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило начальників управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у м. Одесі, а також у містах та районах листом електронної пошти від 29.05.2015 року № 1201/04.
Звертає увагу апелянт і на те, що 01.05.2016 року втратив чинність Закон України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Необґрунтованою та незаконною вважає апелянт вимогу про проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії починаючи з 01.12.2015 року, оскільки така вимога суперечить приписам частини 4 статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважає апелянт безпідставним і посилання суду першої інстанції на статтю 37-1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», оскільки, зазначена стаття передбачає, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Але, Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення щодо перерахунку призначених державним службовцям пенсій, тому підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.
Також апелянт зазначає про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням «інших виплат», оскільки такі виплати, як матеріальна допомога, індексація заробітної плати не входять до складу заробітної плати.
Зазначає апелянт і про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки про порушення своїх прав позивач мав дізнатись у грудні 2015 року, в той час як до 02.12.2016 року позивач не звертався до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку пенсії.
ОСОБА_1 надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року відповідача управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, замінено на процесуального правонаступника - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду Украйни в м. Одесі (а.с. 63).
Позивач вважається належним чином повідомленим про час та місце апеляційного розгляду справи, відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, оскільки поштове відправлення разом із судовою повісткою про виклик позивача до суду апеляційної інстанції на 05.09.2017 року, повернуте до апеляційного суду з відміткою пошти про причини невручення « зі спливом строку зберігання».
Ухвалюючи постанову про задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що з 2001 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Приморському районі м. Одеси та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України « Про державну службу», в розмірі 83% від заробітної плати, що підтверджено копією розпорядження 450 від 16.11.2001 року та розпорядження 194635 від 03.03.2008 року.
Також суд першої інстанції встановив, що 02.12.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку та надав довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», станом на 01.12.2015 року від 29.11.2016 року № Б-4219, видану Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради.
Проте листом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 16.12.2016 року № 968/Б-11 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, яким скасовано, зокрема ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, якою передбачалось право на проведення перерахунку пенсії. Також зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасований пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865, яким визначається механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №3723, у зв'язку із чим підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій відсутні.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на приписи ч. ч. 1, 3 ст. 8 КАС України, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України, ст. 37 та ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії, п. 3 Постанови КМУ від 09.12.2015 р. № 1013, яка набрала чинності з 01.12.2015 року, п. 4, п. 5 Постанови КМУ № 685 від 31.05.2000 року, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що оскільки пенсія позивачу призначена з 2001 року відповідач не може застосовувати положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2013р. №889- VIII, що набув чинності із 01 травня 2016 р., оскільки цим Законом на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення державних службовців у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення з набуттям чинності цього Закону, тобто із 05 травня 2016 р., а відтак не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, що не позбавляє позивача права на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищення заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, з якої призначено пенсію.
Суд першої інстанції встановив, що до спірних правовідносин повинні застосовуватися приписи статті 37 та статті 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинна на час призначення пенсії позивачу).
Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на те, що форми довідок про заробітну плату, які надавалися для проведення перерахунку пенсії, були вилучені постановою правління ПФУ від 04.07.2016 року № 15-2, оскільки вони суперечать Конституції України і фактично звужують обсяг прав громадян встановлених Конституцією України, про що також зазначено в п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 13.06.2007 року № 8.
Відхилив суд першої інстанції і посилання пенсійного органу на те, що «інші виплати» не входять до структури заробітної плати, оскільки, відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної штати, про що також зазначено у правовій позиції висловлений ВСУ в постанові цього суду від 20.02.2012 року по справі № 21-430а11.
Також при ухваленні оскарженої постанови суд першої інстанції послався на ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення ЄСПЛ від 26.09.2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України», в якому Суд зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу (йдеться про Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси грубо порушують конституційні права позивача на перерахунок пенсії по інвалідності в повному обсязі з урахуванням всіх отриманих виплат на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний соціальний внесок.
Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, представник апелянта надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, перебуває на пенсійному обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду Украйни в м. Одеси, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, та з 02.11.2001 року йому призначена пенсія за по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 83 відсотків суми його посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії (а.с. 8, 9).
Зазначені обставини сторонами у справі не оспорюються
Також сторонами у справі не оспорюється той факт, що 09 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року, додавши до заяви довідку Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № Б-4219 від 29.11.2016 року (а.с. 11, 12).
За наслідками розгляду заяви про перерахунок пенсії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси прийняло рішення № 470 від 07.12.2016 року про відмову, яке вмотивовано відсутністю законодавчо визначених підстав для проведення такого перерахунку з огляду на приписи Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Апеляційний суд зазначає, що 16.01.2003 року прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» № 432-IV, який набрав чинності 04.02.2003 року, відповідно до якого Закон України «Про державну службу» 1993 року доповнений ст. 37-1, якою встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Оскільки Закон України «Про державну службу» 1993 року був доповнений ст. 37-1, Постановою КМУ № 581 від 23.04.2003 року (яка втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 622 від 14.09.2016 року) була доповнена пунктом 4 Постанова КМУ № 865 від 31.05.2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».
Так, пунктом 4 Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» було встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.
З 13.12.2005 року стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» 1993 року (в редакції Закону № 3108- IV від 17.11.2005 року) передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. При цьому пункт 4 Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року змін не зазнав.
З 01.01.2015 року стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» 1993 року (в редакції Закону № 76-VІІІ від 28.12.2014 року), встановлювала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому пунктом 16 розділу ІІ Закону України № 76-VІІІ від 28.12.2014 року Кабінету Міністрів України був наданий місячний строк, з дня набрання чинності цим Законом, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
На виконання пункту 16 розділу ІІ Закону України № 76-VІІІ від 28.12.2014 року Кабінет Міністрів України не приймав Постанови, якою б встановлював умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу» 1993 року.
10 грудня 2015 року прийнятий Закон України «Про державну службу» № 889-VIII, який в повному обсязі набрав чинності з 01 травня 2016 року, та статтею 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 р., визнаний таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Приписи ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року стосуються пенсійного забезпечення (права на призначення пенсії), в той час як ст. 37-1 цього закону визначала порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців, які встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року втратила чинність з 01.05.2016 року.
Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, яка діє з 01.12.2015 року, внесені зміни до Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року, якими виключений пункт четвертий з Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року, що передбачав умови та порядок проведення перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
З урахуванням зазначених нормативно-правових актів, перерахунок пенсій державним службовцям саме у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям був передбачений з 04.02.2003 року по 01.12.2015 року, оскільки з 01 січня по 01 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України не прийняв жодної Постанови, якою б були визначені умови та порядок перерахунку пенсії державного службовця.
В період з 01.12.2015 року по 01.05.2016 року Закон України «Про державну службу» 1993 року, в ст. 37-1 закріплював саму можливість проведення перерахунку пенсії, але не визначав ні умов такого перерахунку, ні порядку проведення такого перерахунку.
З 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не передбачає для проведення перерахунку пенсії такої умови як «підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям».
Також Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, яка діє з 01.12.2015 року, передбачено збільшення на 25 відсотків (п. 3), посадових окладів державних службовців визначених, окрім іншого, додатком № 55 Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Оскільки з 01.12.2015 року підвищений розмір заробітної плати працюючим державним службовцям, та саме з цього часу для пенсіонерів, які одержують пенсію державного службовця, відсутня така підстава для перерахунку розміру пенсії як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, та іншого Кабінетом Міністрів України не встановлено, а з 01.05.2016 року втратила чинність норма Закону, якою задекларовано право на перерахунок пенсії державного службовця, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивачу, та про правомірність рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії.
Таким чином, за відсутності з 01.12.2015 р. умов для проведення перерахунку пенсії державного службовця за Законом України «Про державну службу» 1993 року, враховуючи обчислення та виплату з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсій призначених за Законом України «Про державну службу» 1993 року, враховуючи відсутність в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такої умови перерахунку пенсії як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, та втрату чинності з 01.05.2016 року статті 37-1 Закону України «Про державну службу» 1993 року, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову, та правомірність дій відповідача та прийнятого ним рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії.
При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо відсутності правових підстав для обчислення розміру пенсії з урахуванням інших виплат - матеріальна допомога, індексація заробітної плати, з посиланням на те, що ці виплати не входять до структури заробітної плати, оскільки вони суперечать правовій позиції Верховного Суду України з цього питання, викладеної у постанові цього суду від 20.02.2012 року по справі № 21-430а11, яка, за приписами ст. 244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Апеляційний суд вважає помилковим посилання суду першої інстанції на порушення відповідачем прав позивача визначених ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки при прийнятті нових законів та скасування певних положень, був дотриманий принцип забезпечення свободи національного розсуду, за яким застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Стаття перша Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює не тільки захист права власності (частина перша), а й визначає, що попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Наявність з 01.12.2015 року лише задекларованого самого права на перерахунок пенсії, без законодавчо визначених підстав та порядку, не може бути розцінено як «законне сподівання».
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду Украйни в м. Одесі задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду Украйни в м. Одесі про визнання протиправною відмову у проведенні перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії державного службовця.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя М.П.Коваль
суддя О.О.Кравець