06 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8944/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
ОСОБА_1,
з участю секретаря судового засідання Джули В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі № 807/2322/15 за позовом ОСОБА_2 до територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, визнання протиправними дій та бездіяльності,
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом до територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року за № 262-К «Про звільнення ОСОБА_2В.»;
- поновити його на роботі, на посаді начальника управління Держпраці у Закарпатській області і зобов'язати відповідача внести до його трудової книжки запис, що відповідає прийнятому судом рішенню;
- стягнути з Держпраці - правонаступника Державної інспекції України з питань праці на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням коефіцієнта підвищення заробітної плати відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМ України) від 08 лютого 1995 року № 100, у зв'язку з набранням чинності постановою КМ України від 06 квітня 2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» та індексації до законодавства;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі й стягнення середнього заробітку;
- визнати протиправними дії ОСОБА_3, голови Держпраці, та ОСОБА_4, виконувача обов'язків начальника управління Держпраці у Закарпатській області, щодо застосування до нього положень статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), тобто пропонування йому «іншої роботи» в розумінні вищевказаної правової норми у формі доведення до його відома (під розпис) 12 червня 2015 року та 03 липня 2015 року нижче вказаних документів та передача їх Державній інспекції України з питань праці, які були використані останньою для його звільнення з посади начальника територіальної державної інспекції в Закарпатській області, зокрема, пропозицій йому посади головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Закарпатській області та посади начальника цього відділу;
- визнати протиправною бездіяльність Держпраці в частині невиконання нею обо-в'язку правонаступника щодо продовження дії його трудового договору в новоутвореному управлінні Держпраці у Закарпатській області відповідно з приписами частини четвертої статті 36 КЗпП України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог до територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області та Державної інспекції України з питань праці.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив ОСОБА_2, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Тому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що суд першої інстанції помилково встановив дату, з якої права та обов'язки юридичної особи, що припиняється, переходять до її правонаступника. Також, провадження у справі було закрито за відсутності для цього правових підстав, оскільки не відбулося ліквідації територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області та Державної інспекції України з питань праці.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до постанови КМ України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.
Згідно із додатком до постанови КМ України від 11.02.2015 № 100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», головне управління Держпраці у Закарпатській області утворено шляхом злиття територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області та територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Аналогічні приписи містить частина друга статті 104 Цивільного кодексу України.
Як видно із наявних у справі витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
- 18.01.2016 внесено запис за № 13241120006005288 про припинення юридичної особи - Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області;
- 20.10.2016 внесено запис за № 10701120006042771 про припинення юридичної особи - Державної інспекції України з питань праці.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
З огляду на зазначене, закриття провадження у справі в частині позовних вимог до територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області та Державної інспекції України з питань праці відповідає правовим нормам та фактичним обставинам справи.
Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними покликання апелянта на те, що вказані відповідачі не були ліквідовані, у зв'язку з цим відсутні підстави для закриття провадження у справі щодо них, з огляду на таке.
Відповідно до статті 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Як видно із матеріалів справи, позов було заявлено як до територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області й Державної інспекції України з питань праці, так і до їхніх правонаступників - управління Держпраці у Закарпатській області, Державної служби України з питань праці, що виключає заміну судом відповідної сторони її правонаступником, а сторонами у справі є юридичні особи, які на час винесення оскаржуваної ухвали є ліквідовані.
Щодо покликань апелянта на те, що помилковий висновок суду в частині встановлення дати/моменту передачі прав і обов'язків територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області та Державної інспекції України з питань праці правонаступникам може створити штучні недостовірні докази, що призведе до неправильного вирішення справи в цілому апеляційний суд зазначає наступне.
За приписами статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскаржувана ухвала не вирішує викладених апелянтом покликань і не може створити штучні недостовірні докази, оскільки ці обставини суд буде вирішувати при розгляді справи по суті відповідно до встановлених у справі обставин, правових норм та з урахуванням приписів статті 86 КАС України.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі № 807/2322/15 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя ОСОБА_5
судді ОСОБА_1
ОСОБА_6
Ухвала в повному обсязі складена 11 вересня 2017 року.