12 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8774/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Пліша М.А.,
за участю секретаря судового засідання: Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,-
В серпні 2011 року позивач - Залізнична об»єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Залізнична ОДПІ) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 43 570, 00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що на ім»я ОСОБА_1 здійснено першу державну реєстрацію автомобілів: від 05.12.2009 року - автомобіля марки Фольксваген Т4, 2000 р.в., кузов №WVIZZZ70ZYX096317, від 12.12.2009 року - автомобіля марки Фольксваген Т.4, 2000 р.в., кузов №WVIZZZ70ZYX145425.
У зв»язку з несплатою ОСОБА_1 податку з власників транспортних засобів до бюджету Залізничного району м. Львова в сумі 43 570, 00 грн., позивач звернувся до суду про його стягнення в примусовому порядку, оскільки платіжний документ про сплату вказаного податку відсутній, податок до бюджету не надійшов, а тому його фактично не сплачено.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Залізнична ОДПІ оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно листа управління Державтоінспекції Львівського ВРЕР № 9/552 від 23.03.2011 року на ім»я ОСОБА_1 25.09.2009 року здійснено першу реєстрацію автомобілів: від 05.12.2009 року - автомобіля марки Фольксваген Т4, 2000 р.в., кузов №WVIZZZ70ZYX096317, від 12.12.2009 року - автомобіля марки Фольксваген Т4, 2000 р.в., кузов №WVIZZZ70ZYX145425, однак, квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів відсутні.
Згідно довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова №19832/9/19-023 від 09.06.2011 року, кошти 05.12.2009 року в сумі 18 960,00 грн. та 12.12.2009 року в сумі 24 610,00 грн. по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів не надходили.
Також, відповідно до листа Прокуратури Львівської області №06/3-2849 вих.11 від 25.08.2011 року зазначено, що слідчим відділом прокуратури Львівської області розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо незаконної реєстрації на його ім»я транспортних засобів марки у Львівському ВРЕР та визнано ОСОБА_1 потерпілим, яка долучена до кримінальної справи №181-0311, порушеної щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВСУ у Львівській області за ознаками злочинів, передбачених ч. 3ст. 364 та ч. 1 ст. 365 КК України та за фактом підроблення документів та використання невстановленими особами підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ст. 358 ч.ч. 1, 3 КК України.
Згідно матеріалів справи вищезазначені транспортні засоби належать відповідачу, не зняті з реєстрації в органах ДАІ.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів, а реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку тягне за собою відповідальність посадових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, які здійснили таку реєстрацію.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які відповідно до вимог статті 2 цього Закону, є об»єктами оподаткування.
Згідно із ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.
Статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» визначено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Згідно із частиною 6 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов»язані пред»являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов»язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов»язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
Статтею 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що у разі приховування (заниження) об»єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Згідно із абз. 13 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов»язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
З аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку, що державна реєстрація транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів не може бути здійснена, оскільки безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку.
Така правова позиція суду апеляційної інстанції в досліджуваних правовідносинах зазначена у постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 року (справа № 21-104а13), яка є обов»язковою для застосування.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність законних підстав стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів за умови недоведення податковим органом належними та допустимими доказами обставин та підстав виникнення у відповідача податкового зобов»язання, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у справі №2а-7959/11/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
ОСОБА_2
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.09.2017 року.