07 вересня 2017 рокуЛьвів№ СК-876/1702/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;
за участю секретаря судового засідання - Торкот Д. О.;
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року в справі за позовом кооперативу «Пінгвін» до Управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанови про накладення штрафу,-
13 грудня 2016 року Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву кооперативу «Пінгвін» до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника Управління Держпраці у Тернопільській області ОСОБА_3 від 17 листопада 2016 року № ТЕ 114/19-01-037/304 про накладення штрафу на кооператив «Пінгвін» в розмірі 43500,00 грн. на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем за відсутності факту порушення вимог трудового законодавства, так як між кооперативом «Пінгвін» та гр. ОСОБА_4 12 вересня 2016 року був укладений договір підряду.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Тернопільскій області від 17 листопада 2016 року № ТЕ 114/19-01-037/304 про накладення штрафу.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Управлінням Держпраці у Тернопільській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представники позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечили та просять відмовити в задоволенні такої.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що в Управління Держпраці у Тернопільській області для розгляду та вжиття необхідних заходів надійшов лист Управління економіки, промисловості та праці Тернопільської міської ради від 20.09.2016 р. № 17.2-762 та Довідка за результатами обстежень дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин та оплати праці, проведених комісією 14 вересня 2016 року. З метою розгляду даного листа Управління отримало погодження Державної служби України з питань праці від 03 жовтня 2016 року № 9982/4.3/4.2-дп-16 на проведення позапланової перевірки у барі «Гетьман» кооперативу «Пінгвін».
Згідно наказу від 25 жовтня 2016 року № 398 та направлення від 25 жовтня 2016 року № 252 у період з 25 жовтня по 31 жовтня 2016 року було проведено позапланову перевірку стану дотримання законодавства про працю та фактів викладених у довідці результатів обстеження. За результатами проведеної позапланової перевірки було складено ОСОБА_2 перевірки від 31 жовтня 2016 року № 19-01-037/304.
Під час проведення обстеження у барі «Гетьман» встановлено, що ОСОБА_4 проходила стажування. Згідно оперативної інформації Тернопільського МРЦЗ, станом на 13 вересня 2016 року, договору на організацію професійного навчання безробітних шляхом стажування з ОСОБА_4 не укладалось.
Згідно оперативної інформації Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, станом на 13 вересня 2016 року повідомлень про прийняття на роботу ОСОБА_4 від кооперативу «Пінгвін» не надходило, а оформлення на роботу шляхом укладення трудового договору з ОСОБА_4 не було здійснене, що унеможливлює проведення випробування при прийнятті на роботу за статтею 26 КЗпП України.
Керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 в.о. начальника Управління ОСОБА_3 було розглянуто справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на кооператив «Пінгвін», та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, винесено постанову про накладення штрафу від 17 листопада 2016 року № ТЕ 114/19-01-037/304, якою накладено штраф у розмірі 43500,00 грн.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” (далі - Постанова №442) утворено Державну службу з питань праці (далі - Держпраці), шляхом злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Державна служба України з питань праці України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п. 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 “Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” утворено Головне управління Держпраці в Тернопільській області, реорганізувавши шляхом злиття Територіального управління Держгірпромнагляду в Тернопільській області та Територіальної державної інспекції з питань праці в Тернопільській області.
Відповідно до п.п.3 п.4 Положення на Державну інспекцію з питань праці України покладено завдання здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню;
Виходячи з наведених положень діючого законодавства, територіальна державна інспекція праці в Тернопільській області має право на здійснення перевірок за додержанням підприємствами, установами та організаціями законодавства про працю та складання, за результатами перевірки, документів відповідно до положень.
Встановлено, що до перевірки інспектора було допущено, про що у направленні керівником ОСОБА_5 власноручно зроблено відмітку про те, що один примірник направлення одержано та до перевірки допущено.
Проведеною перевіркою виявлено, що прибиральниця ОСОБА_4 проходила стажування. Згідно оперативної інформації Тернопільського МРЦЗ, станом на 13 вересня 2016 року, договору на організацію професійного навчання безробітних шляхом стажування з ОСОБА_4 не укладалось. Згідно оперативної інформації Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, станом на 13 вересня 2016 року, повідомлень про прийняття на роботу гр. ОСОБА_4 від кооперативу «Пінгвін» не надходило. Оформлення на роботу шляхом укладення трудового договору з ОСОБА_4 не було здійснене, що унеможливлює проведення випробування при прийнятті на роботу за статтею 26 КЗпП України. Факт стажування ОСОБА_4 також підтвердили інші працівники бару.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що під час проведення перевірки Управлінням держпраці, ОСОБА_4 26 жовтня 2016 року власноручно надала пояснення про те, що у період з 13 вересня 2016 року по 15 вересня 2016 року приступила до роботи (стажування) в барі «Гетьман», в її обов'язки входило: миття посуду, прибирання залу, допомога кухарю. Заробітна плата за цей період їй не виплачувалась.
Частиною 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
В порушення вимог зазначеної статті згадана громадянка була допущена до роботи без укладення трудового договору та повідомлення Державної фіскальної служби в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413.
Колегія судів також бере до уваги те, що акт перевірки підписаний керівником кооперативу «Пінгвін», зауважень та заперечень до перевірки не було. Керівником кооперативу 31 жовтня 2016 року надано пояснення до акту перевірки в якому він також сам підтвердив факт стажування ОСОБА_4 Також під час проведення перевірки працівникам управління Держпраці не було надано договір підряду, хоч він і датований 13 вересня 2016 року, тому суд критично оцінює сам факт укладення такого договору між кооперативом «Пінгвін» та ОСОБА_4
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Право па працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Відповідно до чинного Кодексу законів про працю України трудовий договір являє собою угоду між працівником і власником, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник зобов'язується виплачувати заробітну плату і забезпечувати умови праці, що необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Тобто трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції.
У зв'язку з відсутністю належно оформленого трудового договору із ОСОБА_4 та документів із нарахування і виплати їй заробітної плати (у період з 13.09. по 15.09. 2016 року), керівництвом кооперативу «Пінгвін» порушено конституційне право працівника на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та вимоги статті 253 Кодексу законів про працю України (особи, які працюють за трудовим договором у фізичної особи підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню), так як керівництвом закладу не зареєстровано найману працівницю у робочих органах фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та з її заробітної плати не відраховано внески до цих фондів.
З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що постанова в.о. начальника Управління Держпраці у Тернопільській області ОСОБА_3 від 17 листопада 2016 року № ТЕ 114/19-01-037/304 про накладення штрафу на кооператив «Пінгвін» в розмірі 43500,00 грн. на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України - відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та не підлягає скасуванню.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області - задовольнити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року в справі № 819/1619/16 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову кооперативу «Пінгвін» до Управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя ОСОБА_6
судді ОСОБА_7
ОСОБА_8
Повний текст судового рішення виготовлено 12 вересня 2017 року.