06 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/6936/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гудима Л.Я.,
Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Джули В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року в адміністративній справі № 352/819/16-а за позовом ОСОБА_2 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
06 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області із вказаним позовом, який згодом уточнив та просив:
- визнати неправомірними дії Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Тисменицьке ОУПФУ) щодо неврахування заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року за період з 01.06.1981 р. по 31.05.1986 р. незалежно від перерв, а також не зарахуванню йому стаж роботи у пільговому обчисленні (рік за півтора) за роботу в районах Крайньої Півночі за період з 22.06.1976 р. по 19.02.1981 р., з 20.02.1987 р. по 23.09.1991 р.;
- зобов'язати пенсійний орган врахувати при призначенні пенсії заробітну плату за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року за період з 01.06.1981 р. по 31.05.1986 р. незалежно від перерв, а також зарахувати йому стаж роботи у пільговому обчисленні (рік за півтора) за роботу в районах Крайньої Півночі за період з 22.06.1976 р. по 19.02.1981 р., з 20.02.1987 р. по 23.09.1991 р. та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 27.04.2013 р.
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що від відповідача 18.04.2016 р. отримав відповідь-відмову, де зазначено, що йому зараховано у пільговому обчисленні (рік за півтора) роботу у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі періоди з 20.02.1981 р. по 19.02.1987 р. на підставі строкових трудових договорів, а періоди роботи з 08.04.1994 р. по 01.02.1996 р., з 11.02.1996 р. по 12.05.1996 р., з 15.05.1996 р. по 22.07.1996 р., з 04.02.1997 р. по 16.07.1997 р., зараховані на пільгових умовах за Списком № 1. Зарахувати інші періоди відповідач не може, оскільки у нього немає строкового договору укладеного на період роботи в районі Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої півночі. Надалі, 23.02.2017 р. УПФУ в Тисменицькому районі отримано акт перевірки від 08.02.2017 р. № 3, складений управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації в Богучанському районі Красноярського краю, згідно якого підтверджено його заробіток за 1981-1986 роки, який вказаний у довідці № 214 від 25.04.2012 року, яка ним надавалася при призначенні пенсії. 06.03.2017 р. він звернувся з заявою до відповідача про здійснення перерахунку його пенсії з врахуванням заробітної плати згідно довідки № 214 від 25.04.2012 р. починаючи з 27.04.2013 р.. Відповідач листом від 17.03.2017 р. повідомив його, що йому проведено перерахунок пенсії з врахуванням зарплати на підставі даної довідки з 01.03.2017 р. та розмір пенсії становить 2983 грн 91 коп.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Тисменицького ОУПФУ щодо відмови ОСОБА_2 у врахуванні заробітної плати за 60 (шістдесят) календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року за період з 01.06.1981 р. по 31.05.1986 р. згідно довідки про заробітну плату № 214 від 25.04.2012 р.
Зобов'язано Тисменицьке ОУПФУ врахувати ОСОБА_2 при призначенні пенсії заробітну плату, зазначену в довідці про заробітну плату № 214 від 25.04.2012 р. за періоди роботи з 01.06.1981 р. по 31.05.1986 р. та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 27.04.2013 р.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятою постановою, в частині задоволення позовних вимог, її оскаржило Тисменицьке ОУПФУ, яке вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, неповно досліджені та з'ясовані обставини справи.
Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 з 27.04.2013 р. УПФУ в Тисменицькому районі призначено пенсію за віком. Останній працював з 22.06.1976 р. по 19.02.1981 р., з 20.02.1987 р. по 20.09.1991 р., з 01.06.1981 р. по 31.05.1986 р. у ТзОВ «Богучанська Геофізична Експедиція» у Російській Федерації. Період роботи останнього з 01.06.1981 р. по 31.05.1986 р. підтверджується актом перевірки від 08.02.2017 р. № 3, складений управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації в Богучанському районі Красноярського краю, згідно якого підтверджено заробіток позивача за 1981-1986 роки, який вказаний у довідці № 214 від 25.04.2012 р.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах із зарахуванням трудового стажу в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях у пільговому обчисленні.
Листом від 18.04.2016 року № 283/Т-4 відповідач відмовив позивачу у врахуванні заробітної плати та стажу роботи у пільговому обчисленні, посилаючись на те, що 17.12.2015 р. отримано довідку про зарплату від 24.11.2015 р. № 518 за період роботи з 01.06.1981 р. по 31.05.1987 р., в якій виявлено розбіжності в сумах з довідкою про заробітну плату від 25.04.2012 р. № 214, яка надавалась позивачем при призначенні пенсії. Врахувати інші періоди роботи в місцях, прирівняних до Крайньої Півночі у пільговому обчисленні відмовлено, оскільки ним не надано строкові трудові договори чи інші документи, які б підтверджували роботу на підставі таких договорів.
У зв'язку з надходженням 23.02.2017 р. до відповідача вищевказаного акту перевірки від 08.02.2017 р. № 3 управління Пенсійного Фонду Російської Федерації, згідно якого підтверджено стаж позивача за період з 01.06.1981 р. по 31.05.1986 р., останній 06.03.2017 р. повторно звернувся із заявою до Тисменицького ОУ ПФУ про перерахунок пенсії, з врахуванням відповідної довідки № 214 з дня призначення пенсії, тобто з 27.04.2017 р.
Відповідач листом від 17.03.2017 р. № 13/Т-15 повідомив, що проведено перерахунок пенсії позивача з врахуванням заробітної плати на підставі вищезгаданої довідки з 01.03.2017 р. та відмовлено здійснити перерахунок з часу призначення пенсії.
Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду із цим позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позовні вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу у врахуванні заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року за період з 01.06.1981 р. по 31.05.1986 р. згідно довідки про заробітну плату № 214 від 25.04.2012 р. та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, враховуючи дану довідку, з 27.04.2013 р. підлягають до задоволення, оскільки саме з вини відповідача Тисменицького ОУПФУ при призначенні пенсії з 27.04.2013 р. не враховано вищевказану довідку № 214, яку останній подав разом із всіма документами для призначення пенсії.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи та є частково вірними.
У частині задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що і не заперечується пенсійним органом, оскільки останнім вже здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2017 р. з урахуванням довідки про заробітну плату № 214 від 25.04.2012 р.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з 27.04.2013 р., з наступних підстав.
Частиною першою статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною першою статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, оскільки позивач при зверненні із заявою про призначення пенсії 27.04.2013 р. надав довідку про заробітну плату № 214 від 25.04.2012 р., а з позовом до суду звернувся тільки 06.06.2016 р. то позовні вимоги за період з 27.04.2013 по 05.12.2015 р. включно необхідно залишити без розгляду.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року в адміністративній справі № 352/819/16-а скасувати.
Адміністративний позов за період з 27.04.2013 р. по 05.12.2015 р. включно залишити без розгляду.
Визнати неправомірними дії Тисменицького об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_2 у врахуванні заробітної плати за 60 (шістдесят) календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року за період з 01.06.1981 р. по 31.05.1986 р. згідно довідки про заробітну плату № 214 від 25.04.2012 р.
Зобов'язати Тисменицьке об'єднане управління ПФУ Івано-Франківської області врахувати ОСОБА_2 при призначенні пенсії заробітну плату, зазначену в довідці про заробітну плату № 214 від 25.04.2012 р. за періоди роботи з 01.06.1981 р. по 31.05.1986 р. та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 06.12.2015 р.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Постанова складена у повному обсязі 11 вересня 2017 року.