Справа: № 757/22588/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильєва Н.П. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
12 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Печерського районного суду м. Києва від 07.07.17р. у справі №757/22588/17-а за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 07.07.17р. адміністративний позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті призначеної Позивачу пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.16р. №1801-VIII. Зобов'язано відповідача здійснювати, починаючи з 1 січня 2017 року, виплату з призначеної Позивачу пенсії частини в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.16р. № 1801-VIII: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня -1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що Позивачу виплачується пенсія у розмірі відповідно до вимог законодавства.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач з 28.04.14р. перебуває на обліку в Управління та отримує пенсію, нараховану відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
Розмір призначеної Позивачу пенсії після здійсненого на підставі постанови Печерського районного суду м. Києва від 29.08.14р. у справі 757/23109/14-а перерахунку становить 16 263,07 грн., з яких на сьогодні Позивач отримує 10 740 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.16р. № 1801-VIII встановлено у 2017 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.
У зв'язку з цим, 23.03.17р. Позивач звернулася до відповідача з заявою щодо виплати їй, починаючи з 01 січня 2017 року пенсії, у розмірі не менше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, установлених з 01 січня 2017 року відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 03.04.17р. №534/В-439 повідомив, що станом на 01 січня 2017 року Позивачу виплачується пенсія відповідно до Закону №3723-ХІІ. Відповідно до Закону України «Про внесення змін деяких законодавчих актів України» від 06.12.16р. № 1774-VIII було внесено змiни до статті 37 Закону України № 3723-XII, за якими тимчасово по 31 грудня 2017 року, максимальний розмiр пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлене Законом від 24.12.15р. № 911-VIII обмеження, продовжене Законом від 06.12.2016 № 1774-VIII, стосується лише тих пенсій, які призначені з 1 січня 2016 року, а отже - не застосовується до раніше призначених пенсій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Дане право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 ст. 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.15р. № 889-VIII.
Згідно статты 90 цього Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною третьою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про внесення змін деяких законодавчих актів України» від 06.12.16р. № 1774-VIII, на який покликається відповідач, було внесено зміни до цiлої низки законодавчих актів, в тому числі й до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За цими змінами тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмiр пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн.
Проте зазначену норму не можна розглядати без урахування положень Закону України від 24.12.15р. № 911-VIII, яким вперше було запроваджено таке тимчасове обмеження максимального розміру пенсії, а саме частину третю статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як і ч. 7 ст. 37 Закону № 3723-XII було доповнено наступним змістом: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі не може перевищувати 10 740 гривень».
При цьому в пункті 2 Прикінцевих положень цього ж Закону зазначено: «Дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року».
У свою чергу, Законом від 06.12.16р. № 1774-VIII, на який покликається відповідач, було лише продовжено дію такого тимчасового обмеження максимального розмiру пенсії, а саме «у частині сьомій слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» було замінено «по 31 грудня 2017 року».
Отже, у Законі №1774-VIII йдеться не про встановлення обмеження максимального розмiру пенсії, а про продовження терміну дії такого обмеження для пенсій призначених починаючи з 1 січня 2016 року.
Відтак, за наведених вище обставин, встановлене Законом від 24.12.2015 № 911-VIII обмеження, продовжене Законом від 06.12.2016 № 1774-VIII, стосується лише тих пенсій, які були призначені з 1 січня 2016 року, а отже - не застосовується до раніше призначених пенсій.
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Печерського районного суду м. Києва від 07.07.17р. у справі №757/22588/17-а - залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 07.07.17р. у справі №757/22588/17-а - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Кузьмишина О.М.