Справа: № 761/14213/17 Головуючий у 1-й інстанції: Осаулова А. А.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
07 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Парінова А. Б., Губської О. А.
за участю секретаря: Присяжної Д. В.
представника позивача Наливайко С. П., представника відповідача Ткаченко Т. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу військового комісара Шевченківського району в місті Києві Антоненка Ігоря Володимировича на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військового комісара Шевченківського району в місті Києві Антоненка Ігоря Володимировича про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до військового комісара Шевченківського району в місті Києві Антоненка І. В. про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 63 від 05.04.2017 року та закриття провадження у справі.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 04.01.2017 р. № 6 К/ОС позивача призначено на посаду начальника управління роботи з персоналом (а. с. 5).
В період з 25 по 27 січня 2017 року комісією Генерального штабу ЗС України було здійснено перевірку стану військового обліку призовників і військовозобов'язаних у вказаному міністерстві, за результатами якої встановлено численні порушення вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. № 921 (далі - Порядок № 921).
Результати перевірки було надіслано до Київського міського військового комісаріату та міністерства.
Київським міським військовим комісаріатом результати перевірки було надіслано до Шевченківського районного у місті Києві військового комісаріату.
Постановою військового комісара Шевченківського району в місті Києві Антоненка І. В. № 63 від 05.04.2017 року на позивача за порушення вимог Постанови № 921 та ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на підставі ст. 2101 КУпАП накладено штраф у сумі 510, 00 грн. (а. с. 11 - 12).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 5 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232) персональний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей щодо призовників і військовозобов'язаних за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності.
Відповідно до п. 11 Порядку № 921 за наявності на військовому обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях менше 500 призовників і військовозобов'язаних обов'язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, крім державних службовців.
У відповідності до п. 51 Порядку № 921 Міноборони через Генеральний штаб Збройних Сил з метою забезпечення функціонування системи військового обліку на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку розробляє та подає щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України інформацію про стан військового обліку за минулий рік разом із планом перевірки стану військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях. Крім того, визначаються завдання з методологічного, методичного і наукового забезпечення військового обліку, підвищення кваліфікації посадових осіб, відповідальних за організацію військового обліку, забезпечення функціонування системи військового обліку. Також розробляються та вносяться в установленому порядку відповідні проекти актів, спрямованих на врегулювання питань щодо ведення військового обліку.
Згідно ст. 2101 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з п. 2.1.3 посадової інструкції головного спеціаліста відділу державної служби Управління роботи з персоналом, затвердженої заступником міністра регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України - керівником апарату ОСОБА_2 15.09.2015 р., головний спеціаліст здійснює облік військовозобов'язаних і призовників та бронювання військовозобов'язаних в апараті міністерства, забезпечує контроль за станом військового обліку військовозобов'язаних і призовників на підприємствах сфери управління (а. с. 45).
Наказом від 09.09.2015 р. № 363 К/ОС ОСОБА_2 призначено відповідальною за веження військового обліку військовозобов'язаних, призовників та бронювання військовозобов'язаних.
ОСОБА_2 наказом від 26.01.2016 р. № 38 К/ОС було встановлено доплату за ведення військового обліку військовозобов'язаних, призовників та бронювання військовозобов'язаних у розмірі 35 % посадового окладу з 01.01.2016 р. (а. с. 48).
Як свідчать матеріали справи, 13.02.2017 р. ОСОБА_2 наказом № 54 К/ОС звільнена з посади (а. с. 49).
30.03.2017 р. наказом № 112 К/ОС призначено ОСОБА_3 , головного спеціаліста відділу кадрів управління (служби) управління персоналом, відповідальною особою за ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників в Мінрегіоні (а. с. 50).
Про прийнятий наказ повідомлено Генеральний штаб ЗС України (а. с. 55 - 58).
У відповідності до п. 6.1 Положення про управління роботи з персоналом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого наказом від 02.09.2014 р. № 240, працівники Управління відповідно до законодавства несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них посадових обов'язків, порушення етики державного службовця та у інших випадках, визначених законом (а. с. 41).
При вирішенні справи колегія суддів звертає увагу на вимогу п. 51 Порядку № 921, який передбачає проведення відповідної перевірки до 01 березня за попередній рік.
З огляду на це, доводи суду першої інстанції щодо проведення перевірки з ведення військового обліку за 2016 р., коли позивач не перебувала на займаній посаді, приймаються колегією суддів в якості належних.
В свою чергу, з довідки про результати перевірки також вбачається відсутність певних дій відповідальних осіб і станом на 25.01.2017 р., коли позивач обіймала посаду начальника управління.
Однак, зважаючи на те, що у спірний період у відповідності до п. 11 Порядку № 921 обов'язки щодо ведення військового обліку було покладено на ОСОБА_2 , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суб'єктом адміністративного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є відповідальна особа.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів вчинення позивачем порушення, що стало підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, стосовно вимог про закриття провадження у справі колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити та апеляційну скаргу відповідача в цій частині задовольнити, оскільки відповідно до статті 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто, військового комісара.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військового комісара Шевченківського району в місті Києві ОСОБА_4 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військового комісара Шевченківського району в місті Києві Антоненка Ігоря Володимировича про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року в частині закриття провадження у справі скасувати.
В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя О. А. Губська
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови виготовлено 11.09.2017 р.)
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Парінов А.Б.
Губська О.А.